Рішення

від 10.06.2013 по справі 903/404/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2013 р. Справа № 903/404/13

за позовом Приватного підприємства «ПММ», м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс», с.Павлівка, Іваничівський район

про стягнення 40 049, 09 грн. заборгованості

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: Олейник І.Ю. - адвокат,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Приватне підприємство «ПММ», звертаючись до господарського суду просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» 43 307, 50 грн., з них: 4 997 грн. пені, 4 997 процентів за користування чужими коштами, 33 313, 50 грн. боргу за одержаний товар.

05.06.2013 р. позивачем подано заяву за № 87 про зменшення позовних вимог (вх. № 01-123/14/13) на підставі якої просить стягнути з відповідача 3 367, 84 грн. пені, 3 367, 84 процентів за користування чужими коштами, 33 313, 50 грн. боргу за одержаний товар.

Крім того, просить стягнути понесені ним судові витрати: 1 720, 50 грн. судового збору та 2 752, 00 грн. витрат на надання правової допомоги, що підтверджує договором про надання правової допомоги, укладеним 03.10.2012 р. між позивачем та адвокатом Олейником І.Ю., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 421, виданим 25.06.2009 р. ОлейникуІ.Ю., платіжним дорученням № 118 від 29.03.2013 р. та № 384 від 04.10.2012 р. на суму 2 752, 00 грн., актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 12.04.2012 р.

Відповідно до приписів частини 4 статті 22 ГПК України позивач наділений правом на зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява та долучена до матеріалів справи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений договір поставки нафтопродуктів № ШК-007 від 04.01.2012 р.

Факт поставки нафтопродуктів підтверджує накладними на реалізацію № 2 від 05.01.2012 р., № 11 від 06.01.2012 р., № 24 від 13.01.2012 р., № 33 від 20.01.2012 р., № 46 від 26.01.2012 р., № 48 від 27.01.2012 р., № 63 від 02.02.2012 р., № 66 від 03.02.2012 р., № 82 від 10.02.2012 р., № 97 від 17.02.2012 р., № 106 від 27.02.2012 р., № 122 від 02.03.2012 р., № 123 від 02.03.2012 р., № 142 від 14.03.2012 р., № 143 від 14.03.2012 р., № 173 від 30.03.2012 р., № 184 від 06.04.2012 р., податковою накладною № 51 від 30.03.2012 р., № 10 від 06.04.2012 р.

Як зазначає позивач, відповідачем оплачено товар частково на суму 266 137, 89 грн., що підтверджує платіжними дорученнями № 1095 від 06.01.2012 р., № 1098 від 10.01.2012 р., № 1103 від 12.01.2012 р., № 1096 від 06.01.2012 р., № 1114 від 13.01.2012 р., № 1115 від 13.01.2012 р., № 1146 від 20.01.2012 р., № 1176 від 27.01.2012 р., № 1172 від 26.01.2012 р., № 1194 від 01.02.2012 р., № 1195 від 01.02.2012 р., № 1280 від 27.02.2012 р., № 1281 від 28.02.2012 р., № 1237 від 17.02.2012 р., № 1236 від 17.02.2012 р., № 1234 від 16.02.2012 р., № 1282 від 28.02.2012 р., № 1299 від 03.03.2012 р., № 1300 від 03.03.2012 р., № 1314 від 06.03.2012 р., № 1332 від 14.03.2012 р., № 1315 від 06.03.2012 р., № 1331 від 14.03.2012 р., № 1401 від 28.03.2012 р., № 1402 від 28.03.2012 р., № 1341 від 15.03.2012 р., № 1402 від 28.03.2012 р., № 1419 від 30.03.2012 р., випискою № 6 з рахунку від 12.01.2012 р.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь у судовому засіданні, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимог ухвал господарського суду Волинської області від 15.04.2013 р. та від 13.05.2013 р. не виконав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

На підставі договору поставки нафтопродуктів № ШК-007 від 04.01.2012 р. відповідно до накладних на реалізацію № 2 від 05.01.2012 р., № 11 від 06.01.2012 р., № 24 від 13.01.2012 р., № 33 від 20.01.2012 р., № 46 від 26.01.2012 р., № 48 від 27.01.2012 р., № 63 від 02.02.2012 р., № 66 від 03.02.2012 р., № 82 від 10.02.2012 р., № 97 від 17.02.2012 р., № 106 від 27.02.2012 р., № 122 від 02.03.2012 р., № 123 від 02.03.2012 р., № 142 від 14.03.2012 р., № 143 від 14.03.2012 р., № 173 від 30.03.2012 р., № 184 від 06.04.2012 р., податковою накладною № 51 від 30.03.2012 р., № 10 від 06.04.2012 р. позивач - Приватне підприємство «ПММ» поставив відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» товар (нафтопродукти) на загальну суму 299 451, 30 грн.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки нафтопродуктів № ШК-007 від 04.01.2012 р., що за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач взяті на себе зобов'язання по поставці товару виконав належним чином, що підтверджується вищезазначеними накладними на реалізацію засвідченими підписами уповноважених представників сторін.

Претензій зі сторони відповідача щодо якості, кількості чи асортименту товару від відповідача не поступало.

Згідно п.4.2. договору розрахунки за товар Покупець здійснює на умовах 100% попередньої оплати вартості Товару.

Між тим, в порушення умов договору ТзОВ «Волинь Ліс Сервіс» розрахунки за товар здійснив з порушенням строків, оплату провів частково на суму 266 137, 89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою № 6 з рахунку від 12.01.2012 р., які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з чим у нього існує заборгованість перед позивачем в сумі 33313,50 грн., що підтверджено письмовим розрахунком боргу.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що сума основного боргу в розмірі 33 313,50 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3 367, 84 грн. пені та 3 367, 84 грн. процентів за користування чужими коштами.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.2 договору за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару (партії товару) на умовах даного договору (п.4.2) Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Пеня нараховується Постачальником і сплачується Покупцем за весь період прострочення до моменту фактичного повного виконання зобов'язання.

Пунктом 7.3 договору визначено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати Товару (партії Товару) на умовах даного договору (п.4.2) Покупець сплачує Постачальнику проценти (відсотки) за користування чужими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення Покупцем.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2012р. позивач направляв на адресу відповідача лист-вимогу про сплату боргу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі зазначеного позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 3 367, 84 грн. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ та проценти за користування чужими коштами в розмірі 3 367, 84 грн. за період прострочки з 06.11.2012 р. по 10.06.2013 р.

Невиконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» спричинило звернення позивача з позовом до суду та понесення ним витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором про надання правової допомоги, укладеним 03.10.2012 р. між позивачем та адвокатом Олейником І.Ю., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 421, виданим 25.06.2009 р. Олейнику І.Ю., платіжним дорученням № 118 від 29.03.2013 р. та № 384 від 04.10.2012 р. на суму 2 752, 00 грн., актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 12.04.2012 р.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом його інтересів у даній конкретній справі, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги.

Беручи до уваги, що спір до суду доведено з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн. та оплату послуг адвоката в сумі 2 752, 00 грн. слід покласти на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст.530, 549, 599, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, ст.75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» (44332, Волинська обл., Іваничівський р-н, с.Павлівка, вул. Лісна, 82, код ЄДРПОУ 37225588) на користь

Приватного підприємства «ПММ» (43010, м.Луцьк, вул. Глушець, 39, код ЄДРПОУ 25090375) 40 049, 09 грн., в т.ч. 33 313, 50 грн. основного боргу, 3 367, 84 грн. пені, 3 367, 84 процентів за користування чужими коштами, 1 720, 50 грн. в повернення по сплаті судового збору та 2 752, 00 грн. оплати послуг адвоката.

Повне рішення складено 11.06.2013 р.

Суддя Пахолюк В.А.