Рішення

від 27.10.2006 по справі 3/18-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/18-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2006 р. Справа № 3/18-нр

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача –Степанець Т.Н., дов. № 023/05- 1182 від 22.11.2005р.,

від відповідача –Корулик Д.Г., керівник, та Вака В.В., дов. від 04.09.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія  (ВАТ ЕК) “Миколаївобленерго” (в особі філії м. Миколаєва),

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40;

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до приватного підприємства (ПП) Фірма “Інкорд”,

54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23а, кв. 84,

про стягнення коштів у сумі 1109 грн. 20 коп., -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії міста Миколаєва (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПП Фірма “Інкорд” (далі - відповідач) коштів у сумі 1109 грн. 20 коп., з яких: 1065 грн. 98 коп. –основний борг за договором № 1936/44 від 30.07.1999р. та 43 грн. 22 коп. –пеня.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору  № 1936/44 від 30.07.1999р. та Правил користування електричною енергією, що призвело до виникнення боргу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою від 17.07.2006р. Вищий господарський суд України скасував постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 14.03.2005р., яким позов був задоволений частково. Підставою скасування зазначених судових актів стало незабезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 ГПК України, зокрема судами попередніх інстанцій не встановлено, чи відповідає зазначеній в акті № 012233 від 29.10.2002р. спосіб опломбування засобу обліку електричної енергії діючим на час опломбування вимогам відповідних технічних норм та яким саме чином був опломбований засіб обліку електричної енергії (тобто чи був дротик пломби “Спрут” заведено під нижній гвинт кожуха).

Ухвалою від 02.10.2006р. суд задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 24.10.2006р. оголошено перерву, 27.10.2006р. засідання поновлено і в ньому за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в сумі 975 грн. 89 коп. Висновок суду ґрунтується на такому: 30.07.1999р. сторонами укладений договір № 1936/44 на користування електричною енергією (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпускати електричну енергію, а відповідач споживати її, знімати та надавати позивачу показання електролічильника згідно з календарним графіком 14 числа кожного місяця, здійснювати щомісячні платежі та у п'ятиденний строк сплачувати рахунки. Крім умов Договору сторони домовилися керуватися “Правилами користування електричною енергією” (далі - ПКЕЕ).

На виконання умов Договору з 01.09.2002р. по 01.05.2003р. позивач відпустив відповідачеві електричної енергії на суму 1175 грн. 61 коп. Показання лічильника за листопад та грудень 2002 року відповідач не надав, тому для обчислення обсягів споживання електроенергії позивач застосував п. 7.25 ПКЕЕ (в редакції від 22.09.2002р.): кількість спожитої електроенергії в листопаді визначив за середньодобовим обсягом споживання у жовтні; в грудні – за встановленою потужністю струмоприймачів.

Крім того, за підсумками розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 29.10.2002р. відповідачу виставлений додатковий рахунок від 15.04.2003р. на суму 807 грн. 07 коп. Після уточнення розрахунку, листом  № 04/390-юр від 08.07.2003р. позивач зменшив цю суму на 132 грн. 69 коп.

Умови Договору щодо вчасної оплати спожитої електроенергії відповідач у повному обсязі не виконував, сплатив лише 916 грн. 70 коп., отже, станом на 01.05.2003р. його борг складав 933 грн. 29 коп. (1175, 61 + 807,07 - 132,69 –916, 70 = 933,29). У зв'язку із неналежним виконанням грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити 42 грн. 60 коп. пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.01.2003р. по 30.04.2004р. (п. 3.3 Договору).

29.10.2002р. позивач провів перевірку по дотриманню відповідачем ПКЕЕ, в результаті якої було встановлено: диск електролічильника СО –4446 № 5066769 не обертається. На підставі п. 7.31 ПКЕЕ складений акт № 012233 від 29.10.2002р.; електролічильник знято та оглянуто комісією позивача за участю представника відповідача, про що складений акт огляду від 26.11.2002р. З акту вбачається, що нижній гвинт кожуха та гвинти на лічильному механізмі розбиті, лічильний механізм подряпаний, друга цифра циферблату наполовину стерта.

З висновку експерта РТПП Миколаївської області № 120-2425 від 12.01.2004р. вбачається, що за умови, якщо пошкодити пломбу держповірки і якщо дротик пломби “Спрут” буде заведений під нижній гвинт кожуха, то зупинити диск лічильника стає можливим. Вивченням матеріалів справи експерт встановив, що пломбою “Спрут” був опломбований саме гвинт клемної кришки та кожуха електролічильника СО –44446 № 5066769. На момент перевірки та зняття лічильника (29.10.2002р.) його було опломбовано пломбою “Спрут” ЕК –МОЕ 01063; пломба держповерителя мала тавро ІІІ кварталу 1998 року, в той час як відповідачу був встановлений електролічильник з пломбами 1995 року (протокол від 02.11.1995 року).

Вищенаведене дає підстави стверджувати наявність факту втручання в роботу електролічильника. Згідно з п. 4.10 ПКЕЕ відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на відповідача, отже, вимоги позивача є обґрунтованими і правомірними.

Несплатою 975 грн. 89 коп. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 161 ЦК УРСР (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.  

Відтак, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85, 11112  ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Фірма  “Інкорд” (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23а; ідентифікаційний код 20919001) на користь відкритого акціонерного товариства енергетична компанія “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) кошти: в сумі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 29 коп. –борг; в сумі 42 (сорок дві) грн. 60 коп. –пеня; в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. на погашення витрат з оплати інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.В.Гриньова