Вирок

від 11.06.2013 по справі 758/7077/13-к

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7077/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді - Швиденко В.А.,

з участю секретаря - Мацюк М.В.,

прокурора - Кучера В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Липівка Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

Дарницьким районним судом м. Києва 29.08.2012 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку листопада 2012 року, маючи намір на підроблення документу, а саме, довідки про доходи, а також подальше її використання, що надає право на отримання кредиту в банку, знайшовши в соціальній мережі Інтернет контакти невідомої йому особи, яка пообіцяла допомогти із виготовленням довідки та представилася громадянином на ім'я «ОСОБА_4». Зазначеній невставленій слідством особі обвинувачений ОСОБА_1 надав інформацію про себе, а саме, паспортні дані та ідентифікаційний код, для внесення в довідку про доходи. Вказані дані в подальшому були відображені в довідці про доходи, виданій ТОВ «ТПК Еллайд» за № 09/7 від 01.11.2012 року, згідно якої останній займає посаду старшого менеджера ТОВ «ТПК Еллайд», та за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року включно, отримав заробітну плату у розмірі 59 642 грн. 20 коп., що є завідомо неправдивою інформацію стосовно його доходів. Тим самим, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив пособництво у підробленні документу, який видається та посвідчується підприємством і який надає право на отримання кредиту.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 достовірно знаючи, що довідка про доходи за №09/7 від 01.11.2012 року є підробленою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на подання банку підробленого документу, 15.11.2012 року в денний час доби, перебуваючи в приміщенні відділення № 7 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 25, з метою отримання споживчого кредиту, згідно продукту «Вигідний» в розмірі 40 000 гривень, використав завідомо підроблений документ, а саме, довідку про доходи за № 09/7 від 01.11.2012 року, видану ТОВ «ТПК Еллайд» на ім'я останнього, згідно якої ОСОБА_1 працює на посаді старшого менеджера та у квітні-жовтні 2012 року отримав заробітну плату у сумі 59 642 грн. 20 коп.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 достовірно знаючи, що довідка про доходи № 09/7 від 01.11.2012 року, видана ТОВ «ТПК Еллайд», є підробленою, реалізуючи свій злочинний умисел, в підтвердження особистих доходів 15.11.2012 року в денний час доби прийшов до відділення № 7 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» по вул. Сагайдачного, 25 в м. Києві та надав завідомо неправдиву інформацію, а саме, повідомив співробітнику банку, що він займає посаду старшого менеджера у ТОВ «ТПК Еллайд», його стаж роботи на даному підприємстві становить 28 місяців та з квітня по жовтень 2012 року останній отримав заробітну плату у сумі 59 642 грн. 20 коп. Зазначені ним дані були внесені співробітником банку в заяву-анкету, реєстраційний номер 1-6GDOЕМ від 15.11.2012 року, яку в подальшому обвинувачений ОСОБА_1 завірив власним підписом та вказав дату заповнення 15.11.2012 року.

Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 в центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб зареєстрований, та дані про його доходи за період І кварталу 2010 року по III квартал 2012 року відсутні. ТОВ «ТПК Еллайд» (код ЄДРПОУ 34965334), яке зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41 за даною адресою не знаходиться.

Згідно висновку експерта № 312 від 30.04.2013 року підпис від імені ОСОБА_2, розташованого в графі «Директор» в довідці про доходи за № 09/7 від 01.11.2012 року, виданої ТОВ «ТПК Еллайд» на ім'я ОСОБА_1, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою.

Згідно висновку експерта № 313 від 30.04.2013 року відтиск печатки ТОВ «ТПК Еллайд» у довідці про доходи виданій на ім'я ОСОБА_1 від 01.11.2012 року, нанесено не печаткою ТОВ «ТПК Еллайд», вільні зразки якої надано на дослідження в якості порівняльного матеріалу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і показав, що йому необхідно було отримати кредит в банку з метою вирішення своїх побутових проблем. Він дізнався, що при оформленні кредиту вимагають довідку про отримані доходи. Через соціальну мережу Інтернет знайшов контакти невідомої особи, яка пообіцяла йому допомогти при виготовленні необхідної йому довідки, в подальшому надав їй інформацію про себе, а саме, паспортні дані та ідентифікаційний код, які були відображені в довідці, виданій ТОВ «ТПК Еллайд» за № 09/7 від 01.11.2012 року. 15.11.2012 року він, перебуваючи в приміщенні відділення № 7 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» надав вказану довідку з ціллю отримання споживчого кредиту, при цьому, повідомивши співробітнику банку, що він займає посаду старшого менеджера та підписавши заяву-анкету. На наступний день йому було відмовлено у видачі кредиту. Запевнив суд, що зробив для себе належні висновки, що більше вчиняти злочинів не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в пособництві в підробленні документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи і який надає права з метою використання його іншою особою, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо неправдивого документа, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у наданні завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 222 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу підсудного, те, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочину, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України.

Враховуючи вказані обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчинених злочинів, особу ОСОБА_1, який запевняв суд про те, що зробив для себе належні висновки, більше злочинів вчиняти не буде, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинуваченого до покарання у виді штрафу.

У зв'язку з вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нового злочину у період іспитового строку за попереднім вироком, суд, враховуючи положення ст. 71 КК України, ч. 3 ст. 72 КК України, пп. 5 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якого, у разі засудження особи за злочин, вчинений в період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку ст. 75, 76, 104 КК України, та призначення покарання, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст. 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, при цьому, остаточне покарання необхідно визначити у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання, прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2012 року та покарання за новим вироком, які підлягають самостійному виконанню.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати за проведену криміналістичну експертизу на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 1 ст. 222 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн.;

за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, яке підлягає самостійному виконанню, штрафу як основного покарання в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який підлягає самостійному виконанню з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з доступом до матеріальних цінностей на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на один рік.

Речові докази по справі - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 40 коп. судових витрат за проведення криміналістичної експертизи.

Міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, а за умови оскарження вироку в апеляційному порядку продовжити його на строк до 11 серпня 2013 року.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

СуддяВ.А.Швиденко