Постанова

від 23.04.2013 по справі 804/4518/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

230413

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 804/4518/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Федоренко Р.В. (дов. у справі); Сидорчук І.С.(дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальресурс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» (далі ТОВ «Стальресурс») подало адміністративний позов до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Дніпродзержинська ОДПІ), у якому просить суд визнати нечинним і скасувати видане Дніпродзержинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року за №0000472202 по нарахуванню ТОВ «Стальресурс» податку на додану вартість в сумі 501 157,00 грн. і штрафних санкцій 125 289 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що акт від 07.03.2013 року за №2225/7/22.2 - 07/32289612 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року» оформлено з порушеннями діючого законодавства і в якому викладено недостовірні факти і, як слідство, зроблені донарахування податків з порушенням діючого податкового законодавства.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/4518/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013р.

19.04.2013 року до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії договорів, рахунків, податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов належить задоволити з наступних підстав:

на підставі направлення від 08.02.2013 року №91, 92, 94, 96, 97, виданого Дніпродзержинською ОДПІ, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, з 08.02.2013 року по 28.02.2013 року (термін перевірки продовжено з 22.02.2013 року по 28.02.2013 року) працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №2225/7/22.2-07/32289612 від 07.03.2013 року «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю

«Стальресурс», код за ЄДРПОУ 32289612 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року», в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 1.31 п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у підприємства ТОВ «Стальресурс» підлягають зменшенню валові доходи на відповідні суми в відповідних періодах на загальну суму 9 223 751,08 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року - 2507507,70 грн.; 3 квартал 2010 року - 2812145,83 грн.; 4 квартал 2010 року - 2102304,16 грн.; 1 квартал 2011 року - 1801793,39 грн.

п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР ТОВ «Стальресурс» зависило показник у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 9223751,08 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року - 2507507,70 грн.; 3 квартал 2010 року - 2812145,83 грн.; 4 квартал 2010 року - 2102304,16 грн.; 1 квартал 2011 року - 1801793,39 грн., які не призвели до заниження або завищення податку на прибуток за перевіряємий період.

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 501 157 грн., у тому числі за: жовтень 2012 року - 186 103 грн., листопад 2012 року - 154622 грн., грудень 2012 року - 160 432 грн.

- п. 1.6 п. 1.7 ст.1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними не мало право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від отриманих у ПП «Вікторія 2007» по товару (металопрокат), ТОВ «Аксіома» та ПП «Таір Д» в частині їх придбання та продажу на загальну суму ПДВ 1 490 676,70 грн., в тому числі: квітень 2010 року - 501501,44 грн., серпень 2010 року - 288818, 63 грн., вересень 2010 року - 273 610,43 грн., жовтень 2010 року 90180,25 грн., листопад 2010 року - 152846,72 грн., січень 2011 року - 183719,23 грн.

- п.п. 9.73 п. 9.7 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 2400,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. №0000472202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Стальресурс» по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 626 446,00 грн., з яких 501 157 грн. - зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 20 377 425,00 грн. за основним платежем, 125 289 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач звернувся до суду та просить зазначене податкове повідомлення-рішення визнати нечинним та скасувати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 року (надалі Закон N 334/94-ВР, норми якого були чинні на момент виникнення спірний правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно ст. 5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки перевіряючими досліджувались господарські операції позивача з його контрагентами ПП «Вікторія - 2007», ПП «Таір-Д», ТОВ «Аксіома».

Так, 27.05.2010 року між ТОВ «Стальресурс» та ПП «Вікторія - 2007» був укладений договір №ТА-27-05 на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно вищенаведеного договору ТОВ «Стальресурс» отримало від ПП «Вікторія-2007» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 9 849 163,07 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Суми ПДВ по операціях з придбання товару включені ТОВ «Стальресурс» до складу податкового кредиту у квітні 2010 року на загальну суму ПДВ 474918,10 грн., в серпні 2010 року на загальну суму ПДВ 288818,60 грн., в вересні 2010 року на загальну суму ПДВ 273610,40 грн., в жовтні 2010 року на загальну суму ПДВ 243027 грн., в листопаді 2010 року на загальну суму ПДВ 177433,80 грн., в грудні 2010 року на загальну суму ПДВ 183719,23 грн.

ТОВ «Стальресурс» укладено договір від 01.04.2010 року №01-04/2 з ПП «Таір-Д» (код ЄДРПОУ 31692328) на придбання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно вищенаведеного договору ТОВ «Стальресурс» отримало від ПП «Таір-Д» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 159 499,98 грн. згідно видаткових накладних.

Суми ПДВ по операціях з придбання товару включені ТОВ «Стальресурс» до складу податкового кредиту у квітні 2010 року на загальну суму ПДВ 26583,34 грн.

ТОВ «Стальресурс» укладено договір з ТОВ «Аксіома» (код ЄДРПОУ 20251135) від 22.12.2010 року №36

Згідно вищенаведеного договору від 22.12.2010 року №36 ТОВ «Стальресурс» отримало від ТОВ «Аксіома» металопрокат та товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 059 836, 69 грн., в т.ч. ПДВ - 176 639,46 грн. згідно накладних та податкових накладних.

ТОВ «Стальресурс» включило до складу податкового кредиту у лютому 2011 року по податковим накладним виписаним у січні 2011 року ПДВ у сумі 176 639,46 грн. по ТОВ «Аксіома».

З урахуванням вищезазначених взаєморозрахунків по договору від 22.12.2010 року №36 ТОВ «Стальресурс» включило до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року №9001519561 від 21.03.2012 року та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ №9001521813 від 21.03.3012 року, ПДВ у сумі 176 639,46 грн. по ТОВ «Аксіома».

Відповідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки, перевіряючими досліджувались усі первинні документи позивача за господарськими операціями позивача з контрагентами, зауваження щодо їх не відповідності нормам законодавства України перевіряючими не встановлено, окрім податкових накладних за 10, 11, 12.12р.

Як зафіксовано в акті перевірки (арк.55-56), у цих податкових накладних не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, вид цивільно-правового договору. В зв'язку з чим податковий орган вважає, що відсутність у податкових накладних обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі такої накладної.

З аналізу наданих ТОВ «Стальресурс» податкових накладних за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за грудень 2012 року вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, а тому ці податкові накладні вважаються належно оформленими.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність укладених між сторонами договорів, то такі не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п. 18). У разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку (п. 5).

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним.

Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Отже, позивач мав право до віднесення відповідних сум ПДВ по спірним договорам до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року за №0000472202 на суму 626 446, 00 грн.

Від-так, позовні вимоги належить задоволити в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Стальресурс» задоволено в повному обсязі, то на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 2 294,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати нечинним і скасувати видане Дніпродзержинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року за №0000472202 по нарахуванню ТОВ «Стальресурс» податку на додану вартість в сумі 501 157,00 грн. і штрафних санкцій 125 289,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стальресурс» 2 294,00 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук