Рішення

від 10.06.2013 по справі 910/2563/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" червня 2013 р. Справа № 910/2563/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Громадський О.В. - представник за довіреністю від 11.03.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" (м.Одеса)

до Приватного науково-виробничого підприємства "Вогнезахист гарант ХХІ століття" (м.Новоград-Волинськ)

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 1790,00грн. (згідно із заявою від 14.05.2013р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "Вогнезахист гарант ХХІ століття" про стягнення 27445,20грн., з яких 24000,00грн. передоплати за договором №5/1-П/12 від 25.05.2012р., 750,00грн. пені, 2400,00грн. штрафу та 295,20грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2013р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено на 12.03.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. відкладено розгляд справи на 28.03.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. направлено матеріали справи №910/2563/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" до Приватного науково-виробничого підприємства "Вогнезахист гарант ХХІ століття" про 27445,20 грн. за територіальною підсудністю до господарського суду Житомирської області.

На виконання ухвали господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. до господарського суду Житомирської області 08.04.2013р. надійшли матеріали справи №910/2563/13.

Згідно проведеного автоматичного розподілу, справу №910/2563/13 передано на розгляд судді Кравець С.Г.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.04.2013р. справу №910/2563/13 суддею Кравець С.Г. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.04.2013р.

У зв'язку з невиконання позивачем вимог ухвали суду, заявленим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи та неявкою представника відповідача, ухвалою від 25.04.2013р. господарський суд відклав розгляд справи на 21.05.2013р.

До суду 17.05.2013р. від позивача надійшла уточнена позовна заява від 14.05.2013р., відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання за договором №5/1-П/12 від 25.05.2012р. та поставити позивачу вагончик будівельний мобільний вартістю 24000,00грн. та стягнути з відповідача 1790,00грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за договором №5/1-П/12 від 25.05.2012р.

Ухвалою суду від 21.05.2013р. подану позивачем заяву від 14.05.2013р. про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог з урахуванням заяви від 14.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2013р., зважаючи на неявку представника відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 10.06.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві від 14.05.2013р. Також надав письмові пояснення від 10.06.2013р., згідно яких ТОВ "Укренерготерм" зазначає, що у прохальній частині заяви від 14.05.2013р. допущено описку, а саме замість "штрафу" вказано "пеню" та не було зазначено кількості будівельних мобільних вагончиків, які відповідач зобов'язаний поставити позивачу, а саме - 2 шт. (а.с.29, т.2).

Судом приймаються до уваги та враховуються вищевказані пояснення представника позивача.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000211752690 про вручення 28.05.2013р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 25, т.2).

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2012 року між Приватним науково-виробничим підприємством "Вогнезахист гарант ХХІ століття" (продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" (покупець/позивач) був укладений договір поставки №5/1-П/12 (далі - договір), пунктом 1.1 якого сторони обумовили, що постачальник (продавець) зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 договору, предметом поставки є товар згідно специфікації (Додаток до договору).

Товар, вказаний в п.1.2 цього договору, поставляється покупцю однією партією. Партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами (п.п.2.1.1, 2.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією повинна бути поставлена покупцю не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту 100%-ї передоплати вартості робіт, зазначеної в п.4.1 даного договору.

У пункті 4.1 договору сторони визначили, що вартість товару, що поставляється згідно з цим договором визначається в специфікації.

Загальна вартість товару по цьому договору визначається згідно додатків до договору (п.4.2 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та закінчує строк дії після виконання сторонами зобов'язань.

Сторонами підписано специфікацію вартості обладнання до договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р., в якій сторони погодили найменування, кількість, ціну, вартість обладнання, а саме: вагончиків будівельних мобільних в кількості 2 штук за ціною 12000,00грн. (з урахуванням ПДВ) за одиницю. Загальна вартість обладнання становить 24000,00грн. (а.с.16, т.1).

На виконання умов договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р., відповідач виcтавив позивачу рахунок-фактуру від 25.05.2012р. на оплату вагончиків будівельних мобільних в кількості 2 штук, на загальну суму 24000,00грн., у т.ч. ПДВ 4000,00грн. (а.с.17, т.1).

В свою чергу, відповідно до представлених позивачем доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" перерахувало Приватному науково-виробничому підприємству "Вогнезахист гарант ХХІ століття" грошові кошти на суму 24000,00грн. в якості попередньої оплати за товар.

Так, факт здійснення позивачем попередньої оплати підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №833 від 25.05.2012р. (а.с.6,т.2), з якого вбачається, що позивач 25.05.2012р. перерахував відповідачу 24000,00грн., зазначивши в графі призначення платежу: "За вагончики будівельні, зг. рах. 5/1 від 25.05.2012р., у т.ч. ПДВ 4000,00грн.".

Таким чином, з урахуванням умов п.3.1 договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р., Приватне науково-виробниче підприємство "Вогнезахист гарант ХХІ століття" зобов'язано було передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" вагончики будівельні мобільні в кількості 2 штук на загальну суму 24000,00грн., в строк до 28.05.2012р.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання по поставці (передачі) позивачу товару у визначений договором поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. строк не виконав.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару та те, що на сьогоднішній день позивач все ще зацікавлений у його отриманні, а також положення ч.2 ст.693 ЦК України, ТОВ "Укренерготерм" просить зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання за договором поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. та поставити позивачу вагончики будівельні мобільні в кількості 2шт. загальною вартістю 24000,00грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість позовних вимог, господарський суд приймає до уваги наведені вище встановлені обставини справи, а також наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 даного Кодексу передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, пунктом 3.1 договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. встановлено, що партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією повинна бути поставлена покупцю не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту 100%-ї передоплати вартості робіт, зазначеної в п.4.1 даного договору.

В силу частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова ВСУ від 28.11.2011р. у справі №43/308-10).

Виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.

Між сторонами на підставі договору виникли зобов'язання, які, згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов даного договору та норм чинного законодавства.

Судом встановлено факт виконання позивачем обумовленої договором 100% передоплати за товар. Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Після настання терміну поставки вагончиків будівельних мобільних, тобто після 25.05.2012 року, відповідач не поставив товар позивачу. Таким чином, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Враховуючи положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за договором поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. та поставити позивачу вагончики будівельні мобільні в кількості 2шт. загальною вартістю 24000,00грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в заяві про уточнення позовних вимог від 14.05.2013р., з урахуванням письмових пояснень від 10.06.2013р., позивач посилаючись на умови п.6.5 договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р., просить стягнути з відповідача 1790,00грн. штрафу за порушення строків поставки товару.

Згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.5 договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. сторони встановили, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує штраф у розмірі 5,00грн. за кожен день прострочення поставки.

Таким чином, договором, укладеним між сторонами в письмовій формі встановлено сплату штрафу за порушення строків поставки.

Приписами ст.216 та ст.217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визначено санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з ч.4 ст.231 ГК України. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст.199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до зазначених положень закону та умов договору поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р., позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 1790,00грн., нарахований за 358 днів прострочення поставки - період з 29.05.2012р. по 21.05.2013р. (358х5,00=1790,00).

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи встановлений господарським судом факт порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару позивачу, суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача 1790,00грн. штрафу. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не спростував належними доказами обґрунтованість позовних вимог, доказів поставки товару позивачу суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 655, 662, 663, ч. 2 ст. 693, ст. 712 ЦК України та ст.ст. 193, 199, 216, 217, 230, 231 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Приватному науково-виробничому підприємству "Вогнезахист гарант ХХІ століття" (11708, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Пархоменка, буд. 112, ідентифікаційний код 34648947) виконати свої зобов'язання за договором поставки №5/1-П/12 від 25.05.2012р. та поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" (65085, м.Одеса, вул.Моторна, буд. 8-И, ідентифікаційний код 35768238) вагончики будівельні мобільні в кількості 2 штук, загальною вартістю 24000,00грн.

3. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Вогнезахист гарант ХХІ століття" (11708, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Пархоменка, буд. 112, ідентифікаційний код 34648947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготерм" (65085, м.Одеса, вул.Моторна, буд. 8-И, ідентифікаційний код 35768238):

- 1790,00грн. штрафу,

- 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.06.13

Суддя Кравець С.Г.

Друк. 1 - до справи

2 - позивачу (рек.з пов.) (65026, м. Одеса, вул. Мечнікова, 132)

3 - відповідачу (рек. з пов.) (11708, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул. Пархоменко, буд. 112)