Рішення

від 07.06.2013 по справі 914/1388/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.13 р. Справа № 914/1388/13

За позовом: Приватного підприємства «СКІФ-ОЛ», м. Київ, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», м. Львів-Дубляни, про: стягнення: заборгованості 8 500,00 грн., 1 241,00 грн.- інфляційних втрат, 656,71 грн. - 3% річних; 3 283,56 грн. - пені. Суддя М.М. Синчук При секретарі О. Гринчишин За участю представників: позивача:Не з'явився. відповідача:Кульчицький Н. Б. - довіреність від 14.01.13 р. Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «СКІФ-ОЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» про стягнення: заборгованості 8 500,00 грн., 1 241,00 грн.- інфляційних втрат, 656,71 грн. - 3% річних; 3 283,56 грн. - пені. Ухвалою суду від 11.04.2013 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 30.04.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8 500,00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 241,00 грн. - інфляційних втрат, 656,71 грн. - 3% річних; 3 283,56 грн. - пені.

Ухвалою суду від 11.04.2013 р. про порушення провадження у справі, суд витребував оригінали додатків до позовної заяви: 1-5, 10, 15, 16 - для огляду в судовому засіданні, розрахунок пені з врахуванням вимог ч. 1 ст. 547, п. 2 ст. 551 ЦК України, витяги (довідки) державного реєстратора про внесення позивача, відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент подання позовної заяви.

В судове засідання 30.04.2013 р. представник позивача з'явився. Через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на суму 3 283,56 грн. Вимоги ухвали суду від 11.04.2013р. виконав повністю.

В судове засідання 30.04.2013 р. представник відповідача з'явився. Вимог ухвали суду від 11.04.2013 р. не виконав.

В судовому засіданні 30.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013 р.

В судове засідання 04.06.2013 р. представник позивача з'явився, просить суд стягнути з відповідача 1 241,00 грн. - інфляційних втрат, 656,71 грн. - 3% річних.

В судове засідання 04.06.2013 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позовну заяву, просить суд застосувати строк позовної давності в частині стягнення суми боргу в розмірі 900,00 грн., в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних просить суд відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.06.2013 р. оголошено перерву до 07.06.2013 р.

04.06.2013 р., через канцелярію суду, представником позивача подано уточнений розрахунок річних, згідно якого позивач зменшив розмір 3% річних до 174,66 грн.

В судове засідання 07.06.2013 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

В судове засідання 07.06.2013 р. представник відповідача з'явився, в частині стягнення суми боргу в розмірі 900,00 грн. просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у стягненні вказаної суми, щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних просить відмовити у зв'язку з безпідставністю, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8 500,00 грн., 1 241,00 грн. - інфляційних втрат. В частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені на суму 3 283,56 грн. відмовився, щодо стягнення з відповідача 3% річних зменшив вимоги до 174,66 грн.

В судових засіданнях представник відповідача просить суд, застосувати строк позовної давності в частині стягнення суми боргу в розмірі 900,00 грн. та відмовити у стягненні вказаної суми, щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних просить відмовити у зв'язку з безпідставністю, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Позивачем поставлено відповідачу товар, загальною вартістю 23 397,30 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями документів (оригінали яких надано суду - для огляду в судовому засіданні):

- рахунком-фактурою №СФ-0000440 від 28.09.2009 р., видатковою накладною №РН - 0164 від 28.04.2010 р. - на суму 19 434,00 грн. (а/с 14, 15);

- рахунком-фактурою №СФ-0000026 від 02.02.2010 р., видатковою накладною № РН-0030 від 08.02.2010 р. - на суму 3 963,30 грн. (а/с 17, 18)

Відповідач отримав товар, на підставі Довіреностей №909 від 08.02.2010 р., №1029 від 27.04.2010 р. на отримання товару. (а/с 20, 21)

Відповідачем частково оплачено за поставлений товар 14 897,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. (а/с 22-44) Несплаченим відповідачем у повному обсязі залишився поставлений позивачем товар на суму 8 500,00 грн., за видатковими накладними: №РН - 0164 від 28.04.2010 р. - на суму 7 600,00 грн., РН-0030 від 08.02.2010 р. - на суму 900,00 грн.

Листом №012-07/06-1 від 06.07.2012 р. (оригінал листа надано для огляду в судовому засіданні) відповідач звернувся до позивача з прохання розглянути графік оплати боргу в сумі 8 500,00 грн. (а/с 50)

05.11.2012 р. між сторонами у справі підписано та скріплено печатками та підписами головних бухгалтерів підприємств Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.09.2009 р. до 05.11.2012 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 500,00 грн. (а/с 54)

Дослідивши зазначені докази судом встановлено переривання перебігу позовної давності по вимозі позивача про стягнення 900,00 грн. за видатковою накладною № РН-0030 від 08.02.2010 р.

Станом на час розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 8 500,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено в судовому засіданні, факт отримання відповідачем товару та видаткові накладні, надані позивачем в підтвердження своїх позовних вимоги, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача сплатити отриманий товар.

Відтак, у відповідача обов'язок оплатити вартість товару виникає з моменту отримання продукції та товаророзпорядчих документів , тобто в день отримання товару та видаткових накладних.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1 і 3 ст. 264 ЦК України).

Згідно п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку , можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу, тощо.

Як встановлено судом, листом №012-07/06-1 від 06.07.2012 р. (оригінал листа надано для огляду в судовому засіданні) відповідач звернувся до позивача з прохання розглянути графік оплати боргу в сумі 8 500,00 грн.

Крім того, 05.11.2012 р. між сторонами у справі підписано та скріплено печатками та підписами головних бухгалтерів підприємств Акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.09.2009 р. до 05.11.2012 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 500,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 8 500,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 174,66 грн. - 3% річних та 1 241,00 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (адреса: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська, буд. 16; ідентифікаційний код 33169349 ) на користь Приватного підприємства «СКІФ-ОЛ» (адреса: 02121, м. Київ, Дарнийцький район, вул. Горлівська, буд. 200; ідентифікаційний код 30466654 ) 8 500,00 грн. - заборгованості, 174,66 грн. - 3% річних, 1 241,00 грн. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (адреса: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Львівська, буд. 16; ідентифікаційний код 33169349 ) на користь Приватного підприємства «СКІФ-ОЛ» (адреса: 02121, м. Київ, Дарнийцький район, вул. Горлівська, буд. 200; ідентифікаційний код 30466654 ) 1 246,95 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.06.2013 р .

Суддя Синчук М.М.