Рішення

від 14.05.2013 по справі 122/12285/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

cpg1251 Справа № 122/12285/13- ц

Провадження по справі 2/122/568/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Гоцкалюка В.Д.,

при секретарі - Рассомакіні А.А.

розглянувши у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа ОСОБА_2, про стягнення моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія», ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа ОСОБА_2, про стягнення моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 серпня 2011 року, о 17 годині 10 хвилин водій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, керуючи маршрутним автобусом типу «БОГДАН А-06921», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Гагаріна, з боку вул. Кім у напрямку вул. Б.Леніна, в м. Сімферополі, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, потім на заборонний сигнал світлофора, виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на двох пішоходів, які перетинали проїжджу частину. Після наїзду на пішоходів допустив наїзд на автомобілі ГАЗ-31105 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, потім на автомобіль ГАЗ-31105 д.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4,потім на автомобіль «VОLKSWAGEN Cadi», д.н. НОМЕР_4, водій ОСОБА_1, після чого на причіп ПГМФ 8302 власник ОСОБА_5 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла в медичному закладі. пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, а автомобілі отримали значні механічні пошкодження.

За даним фактом відділом розслідувань ДТП СУ ГУМВС України в АР Крим 19.08.2011 року було порушено кримінальну справу № 12011004020171 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вина водія ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена. 14.11.2012г. винесено постанову про припинення кримінальної справи, на підставі п.2.ст.6 КПК України. Автобус «Богдан А-06921», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія». 20.08.2010 року власник автобуса «Богдан А-06921», відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі Страховою компанією «Українська страхова група», уклав договір страхування на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів. Страховий поліс № 7692023. Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «VОLKSWAGEN Cadi», д.н. НОМЕР_4, ОСОБА_1 в результаті пошкодження транспортного засобу становить 16020,21 гривень. 25.08.2011 року він для отримання страхового відшкодування подав страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страхова компанія зобов'язана направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Однак, страхова компанія «Українська страхова група» до теперішнього часу не повідомила його про прийняте рішення і не виплатила страхове відшкодування. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня. Прострочення по виплаті страхового відшкодування становить 469 днів. Згідно з розрахунками, пеня за прострочення виплати страхового відшкодування, з вини страховика складає 3080,52 гривні. Крім того, вважає, що внаслідок неправомірних дій йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 8000 грн. Також просить стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» - Решитов Е.М. в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог до його довірителя заперечував з тих підстав, що ДТП сталося через непереборну силу, адже водій втратив свідомість, у зв'язку із чим вважає, що в задоволенні позову до ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» слід відмовити.

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з'явилась, надала заяву згідно якої просила розглянути справу за відсутності представника. Також надала свої письмові заперечення на позов.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судовим розглядом встановлено, що 19 серпня 2011 року, о 17 годині 10 хвилин водій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, керуючи маршрутним автобусом типу «БОГДАН А-06921», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Гагаріна, з боку вул. Кім у напрямку вул. Б.Леніна, в м. Сімферополі, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, потім на заборонний сигнал світлофора, виїхав на пішохідний перехід, де допустив наїзд на двох пішоходів, що перетинали проїжджу частину, ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Після наїзду на пішоходів автобус допустив наїзд на автомобілі ГАЗ-31105 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, потім на автомобіль ГАЗ-31105 д.н. НОМЕР_3 йод керуванням водія ОСОБА_4, потім на автомобіль «VОLKSWAGEN Cadi», д.н. НОМЕР_4, водій ОСОБА_1, після чого на причіп ПГМФ 8302 власник ОСОБА_5

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, від отриманих тілесних ушкоджень померла в медустанові. ОСОБА_7, отримала тілесні ушкодження.

За вказаним фактом ст. слідчим відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АР Крим Куртіміновим І.Е. в цей же день було порушено кримінальну справу № 12011004020171 за ч. 2 ст. 286 КК України.

14 листопада 2012 постановою ст. слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУМВС України в АР Крим майора міліції Куртімінова І.Е., вказану кримінальну справу було припинено на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Власником автобусу «БОГДАН А-06921» державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, є ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія».

Згідно страховому полісу №ВЕ/ 7692023 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» застрахувало цивільну відповідальність, транспортний засіб, автобус «БОГДАН А-06921» державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 26 квітня 2008 року, ОСОБА_9 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10, після реєстрації шлюбу дружинні присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с. 17).

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» завдану матеріальну шкоду в розмірі 16020,21 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, у повному обсязі.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» завдану матеріальну шкоду в розмірі 16020,21 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» у відповідності до полісу №ВЕ/ 7692023 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована саме ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Виходячи з положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п.4 - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166 , 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК ) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК , пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК ). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля), п.7 - при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК ). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК ), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Статтею 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Наявність умислу означає свідоме бажання потерпілого отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки. Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду, в тому числі відсутність вини завдавача шкоди, не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки.

Проте згідно матеріалів справи та пояснень осіб в судовому засіданні автомобіль «VОLKSWAGEN Cadi», д.н. НОМЕР_4 під час ДТП стояв припаркований на автостоянці, водія не було.

Відповідно до роз'яснень п.4 ч.4 Пленуму ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до частини четвертої статті 61 ЦПК України , вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповідні питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України .

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

У зв'язку із чим суд вважає. що в даній частині позов є цілком обґрунтованим та доведеним та підлягає задоволенню.

Але позивач також просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» пеню за невиконання зобов'язання в сумі 3080 грн. 52 коп.

Оскільки, на виконання положень статей 34-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 25 серпня 2011 року, для отримання страхового відшкодування, подав страховій компанії заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додані всі необхідні документи, визначені страховою компанією і законом.

Відповідно ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування» після розгляду страховиком наданих йому визначених у ст.35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страхова компанія зобов'язана направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Однак, страхова компанія «Українська страхова група» не повідомила ОСОБА_1 про прийняте рішення і не виплатила страхове відшкодування в сумі 16020,21 грн.

Суд вважає, що в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити, оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомляє, що оскілки їй не надано копії постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності водія автобус «БОГДАН А-06921» державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, ОСОБА_2, то у компанії відсутні підстави визначити наявність страхового випадку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів його сім'ї, або близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або іншим способом. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних душевних страждань. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах для про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. та № 1 від 27.02.2009 р.) говорить про те, що заподіяну моральну шкоду відшкодовується фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. На момент скоєння ДТП водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія», наказ № 175 від 01.08.2011 року.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 суд виходить з глибини душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо її майна, принципу розумності та справедливості, суд визначає її в розмірі 4000 грн.

У відповідності до положень ЦК України суд вважає можливим стягнути вказану моральну шкоду з ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія».

Суд не може узяти до уваги довід представника ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» про те, що шкода джерелом підвищеної небезпеки, завдана в наслідок непереборної сили, адже водій втратив свідомість, оскільки дані доводи є необґрунтованими. Втрата водієм свідомості по своїй сутті не є непереборною силою в розумінні Цивільного кодексу України, а є іншою обставиною щодо наявності вини водія у вчиненні певних дій.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З відповідачів ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» підлягають стягненню на користь позивача документально підтвердженні судові витрати, а саме судовий збір по 90 грн. 25 коп. з кожного.

На підставі ст.ст. 23, 263, 990, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код 30859524) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16020 (Шістнадцять тисяч двадцять гривень) грн. 21 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» (ідентифікаційний код 30691999) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 (Чотири тисячі гривень) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код 30859524) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) судові витрати в розмірі 90 грн. 25 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» (ідентифікаційний код 30691999) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) судові витрати в розмірі 90 грн. 25 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя