Рішення

від 10.06.2013 по справі 904/3707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.13р. Справа № 904/3707/13

За позовом Приватного підприємства "СЕБ-Фармація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-оздоровчого медичного центру "Ескулап", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 63 823 грн. 60 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "СЕБ-Фармація" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-оздоровчий медичний центр "Ескулап" про стягнення основного боргу у розмірі 54 158 грн. 96 коп., пню у розмірі 4 094 грн. 22 коп., 20% річних 5 468 грн. 61 коп. та інфляційні втрати у розмірі 101 грн. 81 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором поставки № 58/12 від 16.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2013 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.05.2013.

Ухвалою від 27.05.2013 розгляд справи було відкладено на 10.06.2012.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштовий конверт (арк. с. 89) з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача згідно адреси, зазначеної у позовній заяві, та відповідно до даних з офіційного інтернет-сайту ДП „Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua) станом на 24.04.2013 (арк. с. 79-80) повернулось з поштовою відміткою: "організація вибула" .

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засідання 10.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 між Приватним підприємством "СЕБ-Фармація" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю лікувально-оздоровчий медичний центр "Ескулап" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір № 58/12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставити лікарські засоби, зареєстровані в Україні, покупець прийняти їх і оплатити в термін, зазначений у накладній. Кожна накладна є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.1. продавець передає товар покупцю за цінами, передбаченими в накладних.

Загальна сума договору складає сумарну вартість відвантаженого товару за видатковими накладними протягом періоду дії цього договору (п. 3.2. договору).

Датою продажу (постачання) вважається дата прийому товару покупцем, зазначена в поворотному екземплярі накладної. У випадку, якщо така дата не поставлена або поворотний екземпляр накладної не повернено постачальнику, то датою постачання вважається дата виписки накладної продавцем (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 4.7. договору право власності на товар переходить від продавця покупцю в момент здійснення поставки продукції або передачі товару перевізнику покупця (дата накладної).

Розділом 5 договору передбачено, що оплата за поставлену партію товару проводиться у національній валюті України. плата проводиться згідно дати, яка вказана в накладній.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56 625 грн. 55 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами, що містяться у матеріалах справи (арк. с. 17-73).

Як зазначає позивач, відповідачем частково сплачена сума поставленого товару та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 54 158 грн. 96 коп.

Отже, сума основного боргу за поставлений товар складає 54 158 грн. 96 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 54 158 грн. 96 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 54 158 грн. 96 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 4 094 грн. 22 коп.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1. договору розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і становить подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який обчислюється пеня, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 4 094 грн. 22 коп.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 101 грн. 81 коп.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. договору покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат задовольняє їх у розмірі 101 грн. 81 коп.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 20% річних від простроченої суми у розмірі 5 468 грн. 61 коп.

Відповідно до п. 7.1. договору покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням процентів за користування чужими коштами в розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 20% за користування чужими коштами, задовольняє їх у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-оздоровчий медичний центр "Ескулап" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 59, кв. 122, код ЄДРПОУ 24228989) на користь Приватного підприємства "СЕБ-Фармація" (01010, м. Київ, вул. Аістова, 5, кв. 65, код ЄДРПОУ 21577761) основний борг у розмірі 54 158 грн. 96 коп. (п'ятдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 96 коп.), пеню у розмірі 4 094 грн. 22 коп. (чотири тисячі дев'яносто чотири грн. 22 коп.), інфляційні втрати - 101 грн. 81 коп. (сто одна грн. 81 коп.), 20% річних за користування чужими коштами - 5 468 грн. 61 коп. (п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 61 коп.) та 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 12.06.13р.