Ухвала

від 04.06.2013 по справі 14/5026/832/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 червня 2013 року Справа №14/5026/832/2011

вх. № 4881/13 від 19.03.2013

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто - арбітражного керуючого Білика О.А. (ліквідатор банкрута), представників за довіреностями -

Ігнатенка С.М. (від державної податкової інспекції у м. Черкасах), Плесюка О.С. (від боржника, в особі ліквідатора банкрута), Гураль С.П. (від ВАТ "Шрамківський цукровий завод" в особі ліквідатора Юдицького О.В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

заяву

заявника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Вікос-Ойл"

про визнання недійсним договору дарування частини комплексу

будівель від 18.07.2005

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1) ОСОБА_6

2) приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7

у справі за заявою

ініціюючого кредитора відкритого акціонерного товариства "Шрамківський

цукровий завод"

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (боржником) у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Білика О.А., подано заяву від 18.03.2013: про визнання недійсним договору від 18.07.2005 дарування частини комплексу будівель (колишнього ВАТ «Черкасикерамзит») літ.Д-1, Д-11, А-4, а, а1, а2, а3, а5, К-1, к2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1. ж, Т, С, І, У, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Майно ), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікос-Ойл», посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованого в реєстрі за №10444 (далі - Договір ); про застосування правових наслідків недійсності правочину та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос-Ойл» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» Майно.

Вимоги пред'явлено з підстав, передбачених ст.203, 215, 216 (ч.1) і 232 Цивільного кодексу України, ст.25 та ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012, далі - Закон-1992 ).

Порушення вищевказаних норм закону заявником у заяві обгрунтовано тим: що при укладенні Договору ОСОБА_8 не мав необхідного обсягу повноважень; що Договір укладено внаслідок зловмисної домовленості сторін; що укладення Договору завдало збитків боржнику.

У судовому засіданні ліквідатор банкрута подану заяву і викладені у ній доводи підтримав.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ОСОБА_6, приватного нотаріуса ОСОБА_7, ТОВ «Вікос-Ойл», а також викликані посадові особи від комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ЧООБТІ ), реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції у судове засідання не з'явились і про причини неявки не повідомили.

ТОВ «Вікос-Ойл» відзиву на заяву до суду не надіслав. Ухвали, направлені на адресу ТОВ «Вікос-Ойл», вказану у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернені поштою з відміткою про відсутність такого будинку.

Присутні у судовому засіданні представники кредиторів заяву ліквідатора банкрута, а також наведені останнім доводи підтримали.

Представник КП ЧООБТІ у судовому засіданні 23.05.2013 пред'явив інвентаризаційні справи, надав витребувані судом копії та пояснення щодо них, зокрема, пояснив, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09 не було виконано, оскільки будь-якої заяви з цього приводу до КП ЧООБТІ від зацікавлених сторін не надходило, що матеріали інвентаризаційних справ реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції не передавались.

Ухвалою суду від 04.04.2013 задоволено письмове клопотання ліквідатора банкрута про витребування додаткових доказів від КП ЧООБТІ, Черкаського міського управління юстиції (реєстраційної служби), Придніпровського районного суду м. Черкаси. Листом від 18.04.2013 №7561/13-вих (вх. № суду 8133/13 від 19.04.2013) Придніпровським районним судом м.Черкаси надіслано копії запитуваних ухвалою суду документів. Черкаським міським управлінням юстиції (реєстраційною службою) ухвалу не виконано та не надано будь-якої відповіді.

Ухвалою суду від 25.04.2013 задоволено письмове клопотання ліквідатора банкрута про витребування у КП ЧООБТІ інвентаризаційної справи на частину комплексу будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та про витребування у Черкаського міського управлінням юстиції (реєстраційної служби) відомостей про реєстрацію Майна та уповноважено на їх отримання заявника. Ухвала суду була виконана.

Черкаським міським управлінням юстиції (реєстраційною службою) 08.05.2013 витяги з Реєстру прав власності на нерухоме майно надані заявнику, однак, до суду були також надіслано дві відповіді: від 07.05.2013 №303/07-08 13.05.2013р. (про відмову у наданні інформації і про необхідність звернутися знову ж таки до цієї реєстраційної служби Черкаського міського управлінням юстиції) та від 10.05.2013 №354/07-10 (про надання інформації суду через заявника, а.с.101-104 т.7), які фактично протилежні за змістом. Згідно зі штемпелями пошти на конвертах ці відповіді надіслані суду лише 21.05.2013 і відповідно не могли надійти до дати судового засідання 14.05.2013.

Ухвалою суду від 14.05.2013 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 та приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7. Цією ж ухвалою зобов'язано Черкаське міське управління юстиції (реєстраційну службу) до вчинення певних дій та викликано представника у судове засідання на 23.05.2013, однак, до дня судового засідання будь-якої відповіді до суду не надійшло, ухвала суду виконана не була. Лише 31.05.2013 за №1680/07-10 (здано пошті 03.06.2013, зареєстровано судом 04.06.2013 /а.с.122-123. т.8/).

Ухвала суду від 23.05.2013 Черкаським міським управлінням юстиції (реєстраційною службою) виконана не була незважаючи на попередження про відповідальність за її невиконання.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з довідкою комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 22.05.2013 №584, складеною за матеріалами інвентаризаційних справ на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, право власності на частину комплексу будівель, а саме: літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, К-2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, було зареєстровано за ВАТ "Черкасикерамзит" на підставі наказу Української державної будівельної корпорації "УКРБУД" №106 від 11.03.94 та наказу Фонду державного майна України №1025-ПА від 27.10.97 (а.с.64, 106 т.7, ).

На підставі договору купівлі-продажу р.№2124 від 20.02.2004, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, укладеного між ВАТ "Черкасикерамзит" та ТОВ "ЛЛЛ", КП ЧООБТІ 25.06.2005 зареєстровано право власності на частину комплексу будівель, а саме: літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 за ТОВ "ЛЛЛ" (а.с.32 т.8, а.с. 106 т.7).

На підставі договору дарування р.№10444 від 18.07.2005, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7, укладеного між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Вікос-Ойл", КП ЧОБТІ 20.07.2005 зареєстровано право власності на частину комплексу будівель, а саме: літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, за ТОВ "Вікос-Ойл".

На підставі договору дарування р.№892 від 13.03.2006, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9, укладеного між ТОВ "Вікос-Ойл" та ОСОБА_6, 15.03.2006 зареєстровано право власності на частину комплексу будівель, а саме: літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, к-2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, за ОСОБА_6.

На підставі наказу №537 від 14.05.2007 №2454/14 "Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси" надано частині комплексу будівель (літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, к-2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У) порядковий вуличний знак АДРЕСА_3. Замовник: приватний підприємець ОСОБА_6.

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи №3690 на будинок АДРЕСА_3 право власності на частину комплексу будівель, а саме: літ. Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а-1, а-2, а-3, а-5, К-1, к-2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, на підставі Свідоцтва про право власності серія САВ 250156 від 03.07.2007, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" від 15.07.2005 №2, який складено одноособово ОСОБА_8 і підписано від імені інших учасників, було прийнято рішення про припинення господарсько-фінансової діяльності ТОВ "ЛЛЛ", про призначення ліквідаційної комісії у складі голови ліквідаційної комісії Білери О.В., члена комісії ОСОБА_5, визначено обсяг повноважень і строк ліквідації в один рік.

Ухвалою суду від 08.08.2005 відповідно до ст.51 Закону-1992 (за заявою боржника у особі голови ліквідаційної комісії Білери О.В.) порушено провадження у справі №01/3626 про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ".

Постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 у справі №01/3626 ТОВ «ЛЛЛ» визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Білеру О.В.

За вчинення вищеназваних дій ОСОБА_8 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2007 у кримінальній справі №1-204/2007 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 с.364, ч.2 ст.366, ст.219 КК України (зловживання службовим становищем, службове підроблення /в т.ч. і вищевказаного протоколу №2/, доведення до банкрутства).

Цим же вироком установлено, що ОСОБА_8 наприкінці 2005 року, будучи співвласником ТОВ "ЛЛЛ", діючи у власних інтересах, без попередньої згоди інших співвласників товариства, незаконно, підробивши протоколи загальних зборів учасників про переобрання керівництва ТОВ "ЛЛЛ" та про дарування майна товариства, будучи на той час директором ТОВ "Вікос-Ойл", переоформив за договором дарування на останнє майновий комплекс Черкаського керамзитового заводу, вартістю 47380 грн., завдавши цим ТОВ "ЛЛЛ" збитків, які потягли тяжкі наслідки. Вчинені ним дії призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ "ЛЛЛ", внаслідок чого воно було оголошено банкрутом.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09 було визнано недійсним договір дарування від 13.03.2006 №892, укладений між ТОВ "Вікос-Ойл" та ОСОБА_6 на частину комплексу будівель бувшого ВАТ "Черкасикерамзит", а саме: літ.Д-1, Д-ІІ, А-4, а, а1, а2, а3, а5, К-1, к2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1, ж, Т, С, І, У, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3 (раніше воно було розташовано по проїзду Станційному, 4), скасувавши його державну реєстрацію за ОСОБА_6 та поновивши його державну реєстрацію за ТОВ "Вікос-Ойл", тобто привівши сторони в попередній стан, та зобов'язавши КП ЧООБТІ провести відповідні зміни в реєстраційні документи стосовно вказаного комплексу будівель.

Цим же рішенням суду установлено, що укладаючи 18.07.2005 договір дарування частини бувшого майнового комплексу ВАТ "Черкасикерамзит", який, як з'ясувалось під час розгляду справи судом, розташований в м. Черкаси по АДРЕСА_3, ОСОБА_8 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для його підписання від імені товариства, та підробив документи необхідні для його реєстрації нотаріусом.

Вищевказаним вироком суду також установлено, що ОСОБА_8, був обраним згідно з протоколом загальних зборів засновників ТОВ "ЛЛЛ" від 20.04.2004 №45 генеральним директором вказаного товариства. В березні 2005 року ОСОБА_8 провів організаційну роботу та створив ТОВ "Вікос-Ойл" визначивши засновниками себе та ОСОБА_12, яка працювала бухгалтером ТОВ "ЛЛЛ". Заснувавши ТОВ "Вікос-Ойл" ОСОБА_8, на початковому етапі його існування, також став його директором. На початку червня 2005 року ОСОБА_8 склав заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ЛЛЛ", а на своє місце запропонував Бублика В.В., який в подальшому став директором ТОВ "ЛЛЛ". Вказані дії були вчинені ОСОБА_8 для виведення із ТОВ "ЛЛЛ" майна у складі майнового комплексу колишнього ТОВ "Черкасикерамзит", та для проведення надалі процедури банкрутства стосовно ТОВ "ЛЛЛ". В першу чергу ОСОБА_8 провів організаційну роботу по переоформленню права власності на майно ТОВ "ЛЛЛ", а саме на комплекс будівель та споруд ТОВ "Черкасикерамзит" на ТОВ "Вікос-Ойл". Для цього він підготував протокол загальних зборів засновників ТОВ "ЛЛЛ" від 06.07.2005, яким майно вказаного товариства, а саме частину комплексу будівель колишнього підприємства-банкрута ВАТ "Черкасикерамзит" мало бути передано на підставі договору дарування ТОВ "Вікос-Ойл". Договір було оформлено нотаріально 18.07.2005. В подальшому ці приміщення, після постановки на баланс ТОВ "Вікос-Ойл", ОСОБА_8 на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства від 13.03.2006 подарував ОСОБА_6 В результаті вказаних дій ОСОБА_8 було умисно, з корисливих мотивів доведено до порушення процедури банкрутства ТОВ "ЛЛЛ".

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.04.2010 (а.с.58, т.7) у справі №22ц-561/2010р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 31.07.2009 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2010 (а.с.57, т.7), касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, а рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 31.07.2009 (а.с.60, т.7) та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 06.04.2010 залишено без змін.

Установлені обставини підтверджуються вищеназваними, а також іншими наявними у справі доказами:

витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію та місцезнаходження ТОВ "Вікос-Ойл" (а.с.30 т.7);

інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.05.2013 №3274869, згідно з якою майно за реєстраційним номером 24746771 є нежитловими будівлями, розташованими за адресою АДРЕСА_3, зареєстрований за номером запису 2683 в книзі 31, належать приватному підприємству "Вірс-центр", код ЄДРПОУ 35435893, на підставі договору купівлі-продажу, 5190, 19092008, приватний нотаріус ОСОБА_14;

інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.05.2013 №3274374, згідно з якою об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 19413760, є нежитловими будівлями, розташованими за адресою АДРЕСА_3, зареєстрований за номером запису 835 в книзі 9, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право власності САВ 250156, 03.07.2007, виконавчий комітет Черкаської міської ради, підстава виникнення - рішення суду, б/н, 11.04.2008, Соснівський районний суд м. Черкаси (а.с.82, т.7);

витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ОСОБА_6 (а.с.97, т.7);

матеріалами інвентаризаційних справ (а.с107-230 т.8, а.с.1-112 т.8).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п.1 ст.5 та п.5 ст.7 Статуту ТОВ "ЛЛЛ", зареєстрованого у виконкомі Черкаської міської ради народних депутатів, реєстраційний №22808696 від 06.06.1995 (із змінами від 07.06.2004) товариство є підприємницьким і створюється з метою задоволення потреб в його продукції (роботах, послугах), а також одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах учасників. Статут не передбачає можливості безоплатного відчуження активів (крім випадку надання майна тимчасово в користування та випадку надання благодійної фінансової допомоги).

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Відповідно до ст.25 Закону-1992 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Відповідно до ч.10 ст.17 Закону-1992 керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені; рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

5.Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами є норми передбачені як Законом-1992, так і норми передбачені цивільним законодавством.

Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд вважає, що це не має істотного значення для учасників спору і суті прийнятого рішення, оскільки у обох випадках процесуально провадження здійснюється відповідно правил, визначених Господарським процесуальним кодексом України, що вимагається ст.4-1 останнього, і саме ця норма забезпечує рівний обсяг прав і обов'язків у учасників спору у обох випадках та оскільки у обох випадках суд зобов'язаний враховувати особливості, встановлені Законом-1992 (оскільки останній містить як процесуальні так і матеріальні норми). Разом з тим суд вважає, що розгляд вимог про визнання Договору недійсним необхідно здійснювати саме у межах справи про банкрутство, оскільки такий розгляд надає можливість врахувати додаткову інформацію щодо діяльності боржника-заявника зі справи, та оскільки саме така додаткова інформація забезпечує дотримання принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи при розгляді спору.

Відповідно до п.4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.

Спір про визнання Договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси (правові позиції у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі №5020-870/2011).

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку до суду із заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу спірного Майна звернувся ліквідатор банкрута, здійснюючи свої повноваження, передбачені ст. 25 Закону.

Аналізуючи установлені обставини справи на відповідність їх чинному законодавству суд приходить до таких висновків.

Виконання Договору спричинило збитки боржнику та створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (ст.25 і ч.10 ст.17 Закону).

Так, відновлення платоспроможності, це є стан відновлення можливості сплатити за наявними боргами. Відновлення платоспроможності чи установлення факту можливості досягнення такого стану здійснюється за наявності об'єктивної оцінки активів банкрута та порівняння його з пасивами. Така об'єктивна оцінка визначає подальшу поведінку боржника у відносинах з кредиторами - або погашення вимог здійснюється за рахунок активів боржника або залучаються кошти іншої особи (інвестора), або ж визначається неможливість погашення вимог кредиторів та укладення мирової угоди.

Безоплатна передача Майна унеможливлює виконання зобов'язань перед кредиторами, а отже є такою перешкодою. Безоплатна передача Майна і є тією умовою, яка створена Договором.

При цьому суд зазначає, що у справі наявні лише два кредитори ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та ДПІ у м.Черкаси, загальна вартість їх вимог складає 1004057,60 грн. Вартість же усього безоплатно переданого Майна, згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки станом на 20.04.2007 складає 1617150,00 грн. (а.с.92 т.8).

Отже, наявними у справі доказами доведені розмір збитків боржника у грошовому виразі, протиправна дія відповідача, причинний зв'язок між дією і збитками, вина відповідача.

Зміст Договору суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства (п.1 ст.203 Цивільного кодексу України ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України).

Так, Договір укладено з порушенням ТОВ "ЛЛЛ" господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), визначеної Статутом підприємства, згідно з яким безоплатне відчуження майна суперечить головній меті товариства - отримання прибутку від вчинення будь-яких дій.

При укладенні Договору-2007 особа, яка вчиняла правочин (Бублик Валерій Васильович) не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України);

Так, вироком Придніпровського районного суду установлено, що його (Бублика В.В.) призначено директором ТОВ "ЛЛЛ" на підставі сфальсифікованих одноосібно ОСОБА_8 документів загальних зборів ТОВ "ЛЛЛ"., за таких обставин він не мав повноважень на підписання Договору.

Договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст.232 Цивільного кодексу України), що установлено вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2007 у кримінальній справі №1-204/2007 та рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09.

Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними. При цьому суд відмічає, що вказані підстави є як спеціальними (передбаченими Законом), так і загальними (передбаченими цивільним законодавством).

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У справу не надано доказів того, яка особа фактично володіє Майном, однак, доказів того, що ним володіє відповідач суду не надано, дане Майно на час винесення цього судового рішення зареєстровано за ОСОБА_6, зареєстровано на підставі договору дарування від 13.03.2006, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9, укладеного між ТОВ "Вікос-Ойл" та ОСОБА_6 За таких обставин вимога ТОВ "ЛЛЛ" про повернення майна відповідачем, ТОВ "Вікос-ойл" задоволенню не підлягає.

Однак, суд установив, що основна мета заявника (ліквідатора банкрута) в даному спорі - це повернення належного боржнику майна у власність.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.06.2007 №769 "Про оформлення права власності ОСОБА_6 на нежитлові будівлі по АДРЕСА_3" право власності на майно оформлено саме на підставі договору від 13.03.2006 №892. Однак перше видане до прийняття рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09, яким було визнано недійсним договір дарування від 13.03.2006 №892. Отже, правові підстави для збереження реєстрації права власності на Майно за ОСОБА_6 відсутні, саме у зв'язку з чим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09 було зобов'язано КП ЧООБТІ провести відповідні зміни в реєстраційні документи стосовно вказаного комплексу будівель" (Майна).

Відповідно до п.10 вищеназваної постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Оскільки судове рішення КП ЧООБТІ, яким було зобов'язано зареєструвати майно за ТОВ "Вікос-Ойл", не було виконано (не з вини КП ЧООБТІ), та оскільки згідно з цією ухвалою ТОВ "Вікос-Ойл" втрачає право на вказане Майно (а відповідно і право на внесення запису про право власності на нього в Реєстр прав власності на нерухоме майно), суд вважає, що таке право виникає з прийняттям цього рішення у ТОВ "ЛЛЛ".

Виходячи з роз'яснень, наданих у п.4.2 і 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" щодо покладання судового збору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, враховуючи невжиття заходів ТОВ "Вікос-Ойл" до виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2009 у справі №2-1764/09, судові витрати у сумі судового збору 1147 грн. повністю покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь ТОВ "ЛЛЛ".

З огляду на невиконання Черкаським міським управлінням юстиції (реєстраційною службою) трьох ухвал суду (від 04.04.2013, від 14.05.2013, від 23.05.2013), які суд вважає такими, що сталися внаслідок ігнорування ухвал суду та недбалості у виконанні посадових обов'язків, і яке потягло за собою відкладення судових засідань, додаткові затрати держави на виклик сторін, на виготовлення документів і на розгляд справи, затягування часу розгляду спору та необхідність з'ясування судом дійсних обставин про володільця спірного майна у інший спосіб, суд виходячи з роз'яснень у п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011№18, відповідно до п.5 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне накласти штраф на Черкаське міське управління юстиції у розмірі 700 грн. та стягнути його в доход Державного бюджету України.

З огляду на об'єм судового рішення та необхідність стягнення коштів на користь різних осіб суд вважає за необхідне видати на виконання цієї ухвали відповідні накази суду.

Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 83, 86 Господарського процесуального кодексу України, ч.10 ст.17 та абз.12 ч.1 ст.25, ст.24 Закону-1992, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" від 18.03.2013 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір від 18.07.2005 дарування частини комплексу будівель колишнього ВАТ «Черкасикерамзит» (літ.Д-1, Д-11, А-4, а, а1, а2, а3, а5, К-1, к2, К-4, Ю, О, Є-1, Ж-1. ж, Т, С, І, У, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3), укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікос-Ойл», посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі за №10444.

У решті вимог відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос-ойл» (м.Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, будинок 81, кв.395, ідентифікаційний код 33536546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (м.Черкаси, вул. Сумгаїтська, 14, кв.199, ідентифікаційний код 22800698) судовий збір у розмірі 1147 грн. (тисячу сто сорок сім гривень).

Наказ видати.

3. Стягнути з Черкаського міського управлінням юстиції (18008, Черкаська обл., місто Черкаси, Соснівський район, вул.Вернигори, будинок 4, ідентифікаційний код 33283056) в доход державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням відповідача) орган державної податкової служби (отримувач - УДКСУ у м. Черкаси Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, рахунок -№31213206783002, код бюджетної класифікації - 22030001, символ звітності банку - 101) штраф у розмірі 600 грн. (шістсот гривень).

Наказ видати.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом з повідомленням ліквідатору банкрута, ОСОБА_6, приватному нотаріусу ОСОБА_7, Реєстраційній службі Черкаського міського управління юстиції, а також членам комітету кредиторів (2) та для відома КП "ЧООБТІ".

Повне рішення складено 10.06.2013

Ухвала набрала законної сили, строк пред'явлення наказів до виконання один рік, однак ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

С у д д я Хабазня Ю.А.

8