Постанова

від 05.06.2013 по справі 813/2843/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 року № 813/2843/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Перунова В.В., згідно довіреності,

від відповідача: Булаш З.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Транс Ексім" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ПП "Транс Ексім" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372210 від 29.03.2013 року, прийнятого за наслідками проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 434732,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що висновки акту ДПІ в Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ПП "Транс Ексім". Позивач зазначає, що ним придбано у нерезидента та ввезено на територію України імпортні товари (комп'ютерну техніку та обігрівачі), що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями. В подальшому зазначені товари були реалізовані юридичній особі, резиденту України - ТзОВ "Стек-комп'ютер". Вартість придбаних товарів позивач включив до витрат (собівартість) у періоді, в якому відбулась реалізація цих товарів. Зазначене підтверджується договором поставки, рахунками фактурами, видатковими накладними, ТТН, довіреностями. Як стверджує позивач, зазначені документи були предметом дослідження перевіряючи ДПІ у Галицькому районі м. Львова, оскільки на підставі цих самих документів позивачем було сформовано зобов'язання по сплаті ПДВ у жовтні - грудні 2011 року, правильність нарахування якого теж була предметом перевірки. З урахуванням зазначеного, позивач зазначає, що, відповідно до приписів п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, він на законних підставах відніс до складу витрат, які формують собівартість реалізованих товарів за перевіряємий період, суму в розмірі 1890139,00 грн., які ним були витрачені на придбання цих товарів. На переконання позивача, він не допустив заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток, в сумі 434732,00 грн., а висновки відповідача в цій частині вважає безпідставними. Відповідно, вважає, що ПП "Транс Ексім" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях від 29.05.2013 року та додаткових запереченнях від 05.06.2013 року, суть яких зводиться до наступного. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем на момент здійснення перевірки не підтверджено відповідними первинними документами дату фактичної реалізації придбаного імпортного товару, тому ПП "Транс Ексім" безпідставно віднесено до складу витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, за період, що перевірявся, суму в розмірі 1890139,00 грн., чим порушено п. 138.2, п. 138.4 ст.138. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на 1890139,00 грн. (звітний період 2-4 квартали 2011 року). Даним порушенням зумовлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року по терміну сплати 20.02.2012 в сумі 434732,00 грн. Крім того, наголошує на тому, що позивачу під час перевірки було вручено вимогу від 18.02.2013 року щодо надання документів, відсутність яких не дає можливості податковому органу встановити всі обставини господарської діяльності та показники податкової звітності. Але ПП "Транс Ексім" не надало таких документів. Долучений в судовому засіданні рахунок від 20.10.2011 року на суму 473829,12 грн. не є свідченням оплати за товар, а тільки підставою для такої оплати. З наведеного, вважає, що позивачем не доведено в судових засіданнях відсутності підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що з 15.02.2013 року по 07.03.2013 року на підставі направлень № 770-776 від 15.02.2013 року ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ПП "Транс Ексім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої 15.03.2013 року складено акт № 32/22-10/35501363.

Так, відповідачем було встановлено порушення ПП "Транс Ексім" п. 138.2, п. 138.4 ст.138, 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України. Зокрема, ДПІ в Галицькому районі м. Львова в акті перевірки зазначено, що позивачем, на момент здійснення перевірки, не підтверджено відповідними первинними документами дату фактичної реалізації придбаного імпортного товару, а саме:

- принтери Canon в кількості 395 шт. - собівартість 81942,42 грн., придбані в Ag Invest Sp z. o.o., Польща згідно ВМД № 40534 від 20.10.2011 року;

- радіатори для центрального опалення в кількості 120 шт. - собівартість 26338,17 грн., в кількості 105 шт. - собівартість 29073,73 грн., придбані в COSKIJNOZ RADYATOR VEISI SAN.TICARET A.S згідно ВМД № 41647 від 26.10.2011 року,

- принтери Canon в кількості 480 шт. - собівартість 111127,49 грн., в кількості 840 шт. - собівартість 211238,02 грн., в кількості 807 шт. - собівартість 167505,54 грн., в кількості 36 шт. - собівартість 14944,73 грн., придбані в Ag Invest Sp z. o.o., Польща згідно ВМД № 43 668 від 08.11.2011 року,

- принтери Canon в кількості 990 шт. - собівартість 291088,28 грн., в кількості 570 шт. - собівартість 236820,84 грн., придбані в Ag Invest Sp z. o.o., Польща згідно ВМД № 46 016 від 23.11.2011 року,

- принтери Canon в кількості 780 шт. - собівартість 162073,45 грн., в кількості 1000 шт. - собівартість 508117,84 грн., в кількості 240 шт. - собівартість 49868,76 грн., придбані в Ag Invest Sp z. o.o., Польща згідно ВМД № 48 518 від 09.12.2011 року.

Як вказано в акті перевірки, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат (ряд. 05.1 декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)") у 2011 році суму в розмірі 1890139,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року завищено у сумі 1890139,00 грн., чим порушено п.138.2, п. 138.4 ст.138. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на 1890139,00 грн., (звітний період 2-4 квартали 2011 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року по терміну сплати 20.02.2012 в сумі 434 732 грн.

29.03.3013 року на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000372210, яким ПП "Транс Ексім" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 434732,00 грн.

Як стверджує позивач та що не заперечується відповідачем, зазначене податкове повідомлення-рішення ним було отримано 04.04.2013 року.

На підтвердження реалізації вищезазначених імпортних товарів позивачем надано суду належно завірені копії первинних документів, зокрема: договору № ДГ-15 від 01.07.2011 року; довіреностей № 223/1 від 20.10.2011 року, № 262/1 від 09.11.2011 року, № 296/1 від 23.11.2011 року, № 355/1 від 09.12.2011 року; рахунків на оплату № 13 від 20.10.2011 року, № 26 від 09.11.2011 року, № 27 від 09.11.2011 року, № 38 від 09.12.2011 року, № 39 від 09.12.2011року; товарно-транспортних накладних № С-00000683 від 26.10.2011 року, № С-00000832 від 09.11.2011 року, № С-00000833 від 09.11.2011 року, № С-00000831 від 23.11.2011 року, № С-00000830 від 23.11.2011 року, № С-00000840 від 09.12.2011 року, № С-00001064 від 09.12.2011 року; видаткових накладних № 131 від 09.11.2011 року, № 169 від 09.11.2011 року, № 163 від 23.11.2011 року, № 170 від 23.11.2011 року, № 179 від 09.12.2011 року, № 180 від 09.12.2011 року; замовлень покупця № 24 від 09.11.2011 року, № 25 від 09.11.2011 року, № 26 від 23.11.2011 року, № 27 від 23.11.2011 року, № 35 від 09.12.2011 року, № 36 від 09.12.2011 року

З вказаних документів вбачається, що імпортні товари, які описані в акті перевірки, були реалізовані позивачем саме у 4 кварталі 2011 році ТзОВ "Стек-комп'ютер".

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4,138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно та на підставі належним чином складених первинних документів, віднесено до складу витрат собівартість вищезазначених товарів у розмірі 1890139,00 грн., оскільки такі були реалізовані ним у звітному періоді, який перевірявся.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що до перевірки позивачем не було надано податковому органу витребовувані документи на підтвердження подальшої реалізації вищезазначеного імпортного товару.

Так, відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно до ч. 2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом п. 85.7. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

В матеріалах справи наявні копії вимог відповідача від № 2789/10/22-1011/107 від 18.02.2013 року та № б/н від 25.02.2013 року, якими податковий орган вимагає надати згідно переліку документи, серед яких не згадуються документи на реалізацію вищезазначених ТМЦ. Однак, докази того, що ПП "Транс Ексім" відмовився надати такі документи на вимогу позивача суду на вимогу податкового органу представлені не були.

В той же час, судом встановлено, що предметом перевірки, була правильність обчислення і нарахування податку на додану вартість у 2011 році, що описано в розділі 3.2.1 акту перевірки. На формування показників цього податку вплинули також документи, що супроводжували реалізацію зазначених ТМЦ ТзОВ "Стек-комп'ютер". Перевіркою не було встановлено заниження чи завищення податку на додану вартість внаслідок взаємовідносин з ТзОВ "Стек комп'ютер", а, отже, відповідач, на час перевірки, вважав подані позивачем документи такими, що підтверджують задекларовані ним зобов'язання з ПДВ.

Відтак, доводи ДПІ в Галицькому районі м. Львова про ненадання під час перевірки первинних документів, що свідчили б про дату фактичної реалізації придбаного імпортного товару, не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 15.03.2013 року.

З огляду на наявні в справі документи, суд дійшов до висновку, що ПП "Транс Ексім" правомірно віднесено до складу витрат у 2011 році, які формують собівартість реалізованих товарів за період, що перевірявся, суму в розмірі 1890139,00 грн.

Відтак, висновки, висвітлені в акті перевірки ДПІ в Галицькому районі м. Львова від 15.03.2013 року щодо заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 434732,00 грн. не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, яким ПП "Транс Ексім" збільшено податкове зобов'язання з податку прибуток.

Звідси, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0000372210 від 29.03.2013 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2294,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України користь ПП "Транс Ексім" .

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби 29.03.2013 року № 0000372210.

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства "Транс Ексім" (ЄДРПОУ 35501363) 2294,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.