Рішення

від 11.06.2013 по справі 905/3098/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. справа № 905/3098/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при помічнику судді Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 1718914,70грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кириченко М.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1718914,70грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №304/01-06 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (займу) від 27.12.2006р. та додаткових угод до нього відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення зайнятих грошових коштів, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1718914,70грн. Право вимоги повернення безвідсоткової фінансової допомоги позивач обґрунтовує договором №140/01-13 від 15.03.2013р. відступлення права вимоги.

Відповідач через канцелярію надав суду заяву від 15.05.2013р., у якій позовні вимоги ТОВ «Параллель-М ЛТД» визнає в повному обсязі та просить справу розглянути без участі представника відповідача.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством «Гефест» та Відкритим акціонерним товариством «Артемнафтопродукт» 27 грудня 2006р. був укладений договір №304/01-06 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики), за умовами якого ЗАТ «Гефест» зобов'язався у строк до 29 грудня 2006р. надати ВАТ «Артемнафтопродукт» безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 18255,00грн.

Згідно умов п. 2 договору ЗАТ «Гефест» зобов'язується надати фінансову допомогу ВАТ «Артемнафтопродукт» у строк до 31.12.2007р. Перерахування фінансової допомоги здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ВАТ «Артемнафтопродукт».

Пунктом 4 договору встановлено фінансова допомога надається ЗАТ «Гефест» ВАТ «Артемнафтопродукт» на строк до 31.12.2007р. включно.

ВАТ «Артемнафтопродукт» зобов'язується до закінчення строку, зазначеного в п. 4 цього договору, здійснити повернення коштів ЗАТ «Гефест» шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок ЗАТ «Гефест»(п. 5 договору).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

До укладеного договору №304/01-06 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) від 27.12.2006р. між сторонами було укладено 51 Додаткових угод. Відповідно до умов додаткових угод сторони збільшували розмір наданої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та встановлювали інший термін її повернення. Так відповідно до Додаткової угоди №51 від 02.02.2011р. загальна суму безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за договором складала 2025735,31грн. Всі додаткові угоди підписані обома сторонам та скріплені печатками підприємств.

В підтвердження перерахування на розрахунковий рахунок ВАТ «Артемнафторпродукт» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 2025735,31грн. позивачем надані копії платіжних доручень на загальну суму 2025735,31грн.

15 березня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест ЛТД» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (Новий кредитор) був укладений договір №140/01-13 про відступлення права вимоги.

За умовами укладеного договору Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги з Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» (Боржник) належне первісному кредиторові, у відповідності з договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. та додаткових угод до нього, укладених між Боржником та ЗАТ «Гефест» (01.12.2011р. Закрите акціонерне товариство «Гефест» перереєстровано в ТОВ «Гефест ЛТД». Згідно статуту ТОВ «Гефест ЛТД створене у відповідно із рішенням засновників від 14.11.2011р. шляхом перетворення ЗАТ «Гефест» та є правонаступником його прав та обов'язків).

Пунктом 2.1. встановлено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного Кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 1718914,70грн. на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. та додаткових угод до нього, укладених між Боржником та первісним кредитором.

Відповідно до п. 2.1. договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 1718914,70грн.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

18 березня 2013р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №292/1 від 18.03.2013р. з повідомленням про укладання договору №140/01-13 про відступлення права вимоги та з вимогою сплатити грошові кошти в сумі 1718914,70грн. та перерахувати їх на рахунок позивача. На дану вимогу відповідачем була надані відповідь за №25 від 21.03.2013р., в якому відповідач підтверджує наявність заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. у розмірі 1718914,70грн., яку він зобов'язався сплатити по мірі надходження грошових коштів.

Крім того між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 15.03.2013р. в сумі 1718914,70грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 1718914,70грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України).

За приписами пункту 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (частина 1 ст.513 ЦК України).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи право вимоги у позивача щодо сплати Відкритим акціонерним товариством «Артемнафтопродукт» заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. виникло на підставі договору №140/01-13 від 15.03.2013р. про відступлення права вимоги.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги, які викладено у позовній заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №304/01-06 від 27.12.2006р. належним чином не виконав, отриману безвідсоткову фінансову допомогу повернув частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1718914,70грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того заборгованість в сумі 1718914,70грн. відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 15.03.2013р. та визнав в заяві від 17.05.2013р. наданої через канцелярію суду, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1718914,70грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст.11-16, 509, 512-514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД», м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1718914,70грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» (84571, Донецька область, Артемівський район, с. Опитне, п/р №26009962481600 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» у м. Донецьку, МФО 334851, код ЄДРПОУ 23411728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2-Б, п/р №26006962494065 в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» у м. Донецьку, МФО 334851, код ЄДРПОУ 24316073) заборгованість в сумі 1718914,70грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 34378,29грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 12.06.2013р.

Суддя С.В. Тоцький