Постанова

від 04.06.2013 по справі 814/1996/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 червня 2013 року Справа № 814/1996/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030

доПП "Амстор інтернешнл груп", вул. Колодязна, 11, кв. 61, м. Миколаїв, 54003 простягнення податкового боргу в сумі 7742,03 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7742,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив штрафні (фінансові) санкції на підставі податкового повідомлення-рішення та податок на прибуток, сума якого визначена в податковій декларації.

В судове засідання прибув представник відповідача, позивач у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник відповідача, а позивач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

На виконання вимог Податкового кодексу України 26.04.2012 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року, в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 8562,00 грн. (а. с. 5-7). Заборгованість сплачена частково в сумі 1039,97 грн.

У лютому 2013 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 15.02.2013 р. № 100/15-400/35938830 (а. с. 9-11). На підставі акту перевірки 22.02.2013 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002021540 на суму 253,00 грн., яке отримане представником відповідача 22.02.2013 р. (а. с. 8). Заборгованість сплачена частково в сумі 33,00 грн.

23.05.2012 р. позивачем виставлена податкова вимога № 695 на суму 8069,52 грн., яка надіслана відповідачу та не оскаржена (а. с. 17). Позивач надав інформацію, що борг відповідача, визначений у податковій вимозі, не сплачений та не списаний.

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальний борг відповідача станом на 05.04.2013 р. становить 7742,03 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 3).

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Амстор інтернешнл груп" (вул. Колодязна, 11, кв. 61, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 35938830) на користь державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 35223002003074, банк УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 34034100) податковий борг у сумі 7742,03 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз