Ухвала

від 04.06.2013 по справі 38/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 38/125 04.06.13

За скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі За позовомПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс"- Відповідач 1; ОСОБА_2 -Відповідач 2; Приватного підприємства "Ресурс-В" - Відповідач 3; Простягнення вартості частини майна, інфляційних, 3% річних та штрафних санкцій в сумі 9899916,10 грн. Зустрічним позовом пропро визнання недійсним договору

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаПисаренко О.О. Від відповідача 1не з'явились Від відповідача 2не з'явились Від відповідача 3не з'явились Від ВДВСне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.10р. рішенням Господарського суду м. Києва у справі №38/125 позов задоволено повністю, стягнуто з Відповідача 1 на користь Позивача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 8950456,53 грн., 3% річних в сумі 531698,03 грн., пеню в сумі 348643,26 грн., витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 43500,28 грн., державне мито в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

23.02.12р. постановою Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 09.12.10р. у справі №38/125 залишено без змін.

02.03.12р. на виконання вказаних рішення та постанови господарським судом м. Києва виданий наказ.

08.05.12р. постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.12р. та рішення господарського суду м. Києва від 09.12.10р. залишено без змін.

01.04.13р. суд отримав скаргу Позивача на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, в якій Позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по розгляду скарги Позивача від 14.03.13р. на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду м. Києва у справі №38/125; визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по виконанню рішення господарського суду м. Києва №38/125; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду м. Києва №38/125 від 09.12.10р. та сплатити Позивачу 9899916,10 грн., присуджених за ним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.13р. розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області був призначений на 16.04.13р. В судовому засіданні розгляд скарги відкладався.

У судове засідання 04.06.13р. представники Відповідачів та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не з'явились, витребуваних судом документів не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та інші матеріали справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно з ст.12 закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження .

Згідно з ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно з ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, в тому числі, якщо є письмова заява стягувача. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно з ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду .

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

15.03.12р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31706491, якою надано боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду.

21.03.12р. Позивач направив на адресу підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області заяву про повернення стягувачу наказу Господарського суду м. Києва №38/125.

27.03.12р. постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області наказ Господарського суду м. Києва №38/125 від 02.03.12р. повернено стягувачу.

09.11.12р. Позивач звернувся до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Київській області з заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження рухомого майна боржника та стягнути з боржника на користь стягувача за вказаним наказом №38/125. До даної заяви Позивачем був доданий оригінал вказаного наказу.

14.03.13р. Позивач звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, яку відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області отримав 18.03.13р., проте відповіді на скаргу Позивач не надав. На підтвердження іншого доказів суду не подано.

З наведеного вбачається, що 09.11.12р. Позивач повторно звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом №38/125, але відповідної постанови про відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження не отримав, в зв'язку з чим 14.03.13р. звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, проте відповіді на скаргу також не отримав.

Виходячи з викладеного суд вважає, що скарга Позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо розгляду скарги Позивача від 14.03.13р. на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду м. Києва у справі №38/125 підлягає задоволенню, оскільки начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в установлені строки не була розглянута скарга Позивача. Доказів на підтвердження іншого відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області суду не надано.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, в тому числі з підстав подачі стягувачем зави про повернення виконавчого документа, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону.

Оскільки строк пред'явлення наказу №38/125 до виконання на момент звернення Позивача 09.11.12р. з заявою до відділу примусового виконання рішень не закінчився, державний виконавець зобов'язаний був прийняти наказ до виконання та відкрити виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що скарга Позивача в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва №38/125 від 09.12.10р. підлягає задоволенню.

Судом не може бути задоволена скарга Позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо відкриття виконавчого провадження за заявою Позивача від 09.11.13р. та виконання рішення Господарського суду м. Києва №38/125, оскільки Позивач звернувся до суду зі скаргою на вказану бездіяльність відділу примусового виконання рішень з значним порушенням десятиденного строку, встановленого чинним законодавством, оскільки до відділу державної виконавчої служби Позивач звернувся ще 09.11.12р., а скаргу подав лише 01.04.13р., що є підставою для залишення вказаної скарги в цій частині без розгляду. Клопотання про поновлення пропущеного стоку з поважних причин Позивач до суду не подавав.

Враховуючи викладене та керуючись ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо розгляду скарги Позивача від 14.03.13р. на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду м. Києва у справі №38/125.

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вчинити всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №38/125 від 02.03.12р.

4. В іншій частині скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області залишити без задоволення.

Суддя Ю.Л. Власов