Рішення

від 06.06.2013 по справі 914/1235/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.13 р. Справа № 914/1235/13

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі КП «Адміністративно - технічне управління», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрі меблі", м. Львів

про стягнення 7 815,00 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Н. Кривка

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н. Т.

Від позивача: Магарський М. З.

Від відповідача: н/з

Суть спору :

Позов подано Прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в ос. Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрі меблі", м. Львів про стягнення 7 815,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2013р.

16.04.2013р. в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку. Представник відповідача проти позову заперечив усно, суму штрафу вважає завищеною.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 14.05.2013р. та 28.05.2013р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судове засідання 06.06.2013р. прокурор та представник позивача з"явились, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, позов просять задоволити. Вимоги ухвали суду від 28.05.2013р. виконали.

Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимоги ухвали суду від 29.03.2013р., 14.05.2013р. та 28.05.2013р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, поданого позивачем на вимогу суду, місцезнаходження відповідача - м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, буд. 357.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення прокурора та позивача, суд встановив:

Між ТзОВ «Добрі меблі» (відповідач - по справі) та КП «Адміністратично - технічним управлінням» (позивач - по справі) було укладено договір № 214 від 01.02.2010р. на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» рекламні конструкції розміщуються на підставі дозволів, виданих органами місцевого самоврядування, у порядку, встановленому цими органами.

Розміщення реклами в м. Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради та у відповідності п 4. Правил розміщення реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 року.

Відповідно до умов договору, а саме п.3.6.2., розповсюджувач (відповідач - по справі) зобов'язується не встановлювати рекламні засоби без дозволу на їх розміщення.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 796 від 16.11.2012р. дозволи №№ 1-10-11- 235, 1-10-11-236, 1-10-11-237, 1-10-11-238, 1-10-11-239, 1-10-11- 240 видані відповідачу на розміщення зовнішньої реклами по вул. по вул. Саксаганського, 1 (на будинку), по вул. Саксаганського, 11 (просто неба), по вул. Саксаганського, 9 (на будинку), по вул. Герцена-вул. Саксаганського, 1 (на будинку), по вул. Герцена, 9 (на будинку) були скасовані, про що відповідач був повідомлений листом Департаменту економічної політики.

Згідно п.3.6.10 договору, розповсюджувач зобов'язується демонтувати рекламні засоби у 15-ти денний термін з дати скасування дозволу на їх розміщення. Однак, рекламні конструкції не були демонтовані відповідачем у термін, передбачений п.3.6.10 договору.

Виявивши самовільно встановлені конструкції, Департамент економічної політики Львівської міської ради скерував відповідачу вимоги від 06.12.2012р №№ 23/Р-9-3662, 23/Р-9-3663, 23/Р-9-3664, 23/Р-9-3665, 23/Р- 9-3666 про добровільне усунення порушення з терміном до 11.12.2012р. для демонтажу вказаних спеціальних конструкцій, що підтверджується реєстром рекомендованих листів № 4153 з відбитком поштового штемпеля від 06.12.2012р. Проте відповідач не вжив відповідних заходів для усунення порушення.

18.12.2012р. КП „Адміністративно-технічне управління" (позивач - по справі) на підставі наказу Департаменту економічної політики № 34Д від 11.12.2012р. «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» рекламоносії були демонтовані, про що був складений акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій (в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.8. договору, у разі самовільного встановлення рекламного засобу на місцях, несвоєчасного демонтажу спеціальної конструкції розповсюджувач (відповідач) сплачує оператору (позивачу) штраф у розмірі 90 гривень за кожен день самовільного встановлення, а конструкція підлягає обов'язковому демонтажу.

Відтак, за невиконання умов договірних зобов'язань, відповідачу нараховано позивачем штраф у розмірі 7200,00 грн. за розміщення рекламних засобів без відповідного дозволу (розрахунок в матеріалах справи). Зокрема, по вул. Герцена, 9 (на будинку) вул. Герцена - вул. Саксаганського, 1 (на будинку), вул.Саксаганського.І (на будинку), вул. Саксаганського, 9 (на будинку), вул. Саксаганського, 11 (просто неба) за період 02.12.2012р.-17.12.2012р. , (90 грн. х 5 конструкцій х 16 днів = 7200,00грн.)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1333 від 09.12.2005р., „справлені штрафи, що передбачені договором тимчасового користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, як один із видів оперативно-господарських санкцій за самовільно встановлені спеціальні конструкції тощо, оператором перераховуються у повному обсязі до міського бюджету щомісячно до 25 числа місяця наступного за місяцем оплати".

Згідно п.13.4. Правил благоустрою м. Львова, затверджених Ухвалою сесії Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року передбачено, що «витрати з проведення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій, вивісок, їх транспортування та зберігання відшкодовують їх власники:

- п. 13.4.1. за демонтаж та транспортування спеціальної конструкції - у розмірі фактичних витрат;

- п. 13.4.2. за зберігання спеціальної конструкції - у розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання».

Згідно п. 8.3. Правил, «демонтаж проводиться власними силами оператора або на його замовлення - підрядною організацією».

В даному випадку, демонтаж та транспортування рекламних конструкцій відповідача проводив ФОП Кухарський О.В., витрати на проведення робіт якого становили 300 грн., що підтверджується актом здавання-приймання виконаних роботи від 18.12.2012р., платіжним дорученням №1083 від 24.12.2012р. та рахунком №42 від 18.12.2012р. (в матеріалах справи).

Транспортні послуги при демонтажі (перевезення конструкцій на склад) позивача надавав ФОП Мисак Р.В., вартість яких склала 127, 50 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 18.12.2012р., рахунком №18/12 від 18.12.2012р. та платіжним дорученням №1091 від 25.12.2012р. (в матеріалах справи).

Загальна вартість витрат, понесених позивачем у зв'язку з демонтажем, транспортуванням та зберіганням конструкції відповідача складає: проведення демонтажу - 300,00 грн., транспортування - 127,50 грн., зберігання конструкцій (5 рекламних конструкцій x 1 день х 17 грн.) - 85,00 грн., загальна вартість - 512,50 грн., ПДВ 20 % - 102,50 грн., разом - 615,00грн.

Таким чином, позивачем правомірно здійснено нарахування відповідачу штрафу в розмірі 7 200, 00 грн. за розміщення рекламних засобів без відповідного дозволу (за період 02.12.2012р. - 17.12.2012р., 90 грн. х 5 конструкцій х 16 днів = 7200,00грн.) та витрат пов'язаних з проведенням демонтажу, транспортування та зберігання спеціальних конструкцій в розмірі - 615, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем надіслано відповідачу претензію від 25.12.2012р. № 2410-10-10041 про добровільну сплату штрафу в сумі 7 200, 00 грн. в десятиденний термін та претензію від 27.12.2012р. №2410-10-10088 про добровільну сплату витрат пов'язаних з демонтажем, транспортуванням та зберіганням. Однак, відповіді від відповідача на заявлені претензії не надійшли.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати слід покласти на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 530, 612 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі», м. Львів, вул. Городоцька, 357 (код ЄДРПОУ 32970693) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів, вул. Сахарова, 42 (код ЄДРПОУ 13804591, р/р 2600700003559 в АТ «Держ. Експ.- Імп.Банк України», МФО 325718) - 7 200 грн. штрафу, 615, 00 грн. - витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу, транспортуванням та зберіганням спеціальних конструкцій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі», м. Львів, вул. Городоцька, 357 (код ЄДРПОУ 32970693) в доход державного бюджету - 1720, 50 грн. судового збору.

4.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 12.06.2013р.