Постанова

від 12.06.2013 по справі 826/6656/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2013 року 09:00 № 826/6656/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДепартаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) провизнання дій (бездіяльності) та рішень протиправними та нечинними і зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (надалі - відповідач або Департамент), в якому просить:

- визнати дії (бездіяльність), рішення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент земельних ресурсів протиправними та нечинними, стосовно дворазових відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - шляхом залишення без розгляду клопотань ОСОБА_1 від 27.02.2013 року та 21.03.2013 року;

- зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент земельних ресурсів розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в Голосіївському районі м. Києва, по провулку Лисогірському, впритул до земельної ділянки кадастровий номер якої: 8 000 000 000:82:415:0083, відповідно до доданих до клопотання графічних матеріалів викопіювання з публічної кадастрової карти України, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та в подальшому безперешкодно розглядати аналогічні такі клопотання відповідно до вимог ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 118 Земельного кодексу України;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що, звернувшись до Київської міської ради із клопотаннями про надання безоплатно у власність земельної ділянки від 27.02.2013 року та від 21.03.2013 року, отримав від Департаменту відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом залишення вищевказаних клопотань без розгляду в порушення положень ст. 118 Земельного кодексу України.

У судове засідання від 29.05.2013 року з'явилися: позивач та представник відповідача.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, посилаючись на те, що, розглядаючи клопотання позивача про надання безоплатно у власність земельну ділянку, Департамент діяв у межах наданих йому повноважень.

У судове засідання 04.06.201 року з'явився позивач. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд у судовому засіданні від 04.06.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 27.02.2013 року (вх. №08/Ш-470 від 27.02.2013 року, яке отримано Департаментом 04.03.2013 року за вх. №08/Ш-470) про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в Голосіївському районі м. Києва, по пров. Лисогірському, впритул до земельної ділянки, кадастровий номер якої: 8 000 000 000:82:415:0083. При цьому, у клопотанні зазначено, що до нього додано графічні матеріали викопіювання з публічної кадастрової карти України, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копія паспорта громадянина України з копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Листом від 13.03.2013 року №057021-4868 Департамент повідомив позивача про те, що подане клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 15 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, який затверджено рішенням Київської ради від 15.07.2004 року №457/1867, оскільки відсутні наступні документи: графічні матеріали (М 1:2000), на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, матеріали фото фіксації земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд у разі якщо такі розташовані на земельній ділянці; викопіювання з кадастрового плану міста; копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; погодження землекористувача у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб (підпис землекористувача посвідчується нотаріально у встановленому порядку); копія документів про право власності на житловий будинок, будівлю або споруди, якщо такі розташовані на земельній ділянці (нотаріально посвідчені копії); копія матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником). Крім того, вказано, що дане клопотання повернено позивачу для доопрацювання.

Надалі позивач повторно звернувся до заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Гереги Г. про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в Голосіївському районі м. Києва, по пров. Лисогірському, впритул до земельної ділянки, кадастровий номер якої: 8 000 000 000:82:415:0083, відповідно до графічних матеріалів викопіювання з публічної кадастрової карти України, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що додаються до клопотання, разом із копією паспорта громадянина України та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а також копією клопотання від 27.02.2013 року.

Разом з тим, у повторному клопотанні позивач наголошував на тому, що його клопотання від 27.02.2013 року безпідставно залишено без розгляду, оскільки Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, який затверджено рішенням Київської ради від 15.07.2004 року №457/1867, посилаючись на який Департамент залишив без розгляду клопотання від 27.02.2013 року, за твердженнями позивача, втратив чинність 01.01.2013 року.

Листом від 09.04.2013 року №057021-6842 Департамент повідомив позивача про невідповідність повторного клопотання вимогам ст. 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №63/9120, у зв'язку з чим клопотання не підлягає розгляду по суті.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Порядок набуття та реалізації права на землю врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (надалі - ЗК України).

Так, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Громадяни України, зокрема, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у наступних розмірах: у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався із клопотаннями саме з метою надання йому безоплатно у власність земельної ділянки розміром 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в Голосіївському районі м. Києва, по пров. Лисогірському, впритул до земельної ділянки, кадастровий номер якої: 8 000 000 000:82:415:0083.

Разом з тим, клопотання позивача від 27.02.2013 року, згідно з листом Департаменту від 13.03.2013 року №057021-4868, повернено позивачу для доопрацювання у зв'язку із тим, що воно не відповідає вимогам ч. 2 ст. 15 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, який затверджено рішенням Київської ради від 15.07.2004 року №457/1867.

Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року №457/1867 (надалі - Тимчасовий порядок від 15.07.2004 року) визначено загальні положення і встановлено особливості та процедуру надання в постійне користування, встановлення сервітуту (права на обмежене користування), передачі в оренду та у власність земельних ділянок в м. Києві, оформлення права користування землею, встановлення сервітуту (права на обмежене користування) та посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих Київською міською радою рішень.

Приписами ст. 15 Тимчасового порядку від 15.07.2004 року врегульовано питання отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або надання в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва.

Громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 1 ст. 15 Тимчасового порядку від 15.07.2004 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Тимчасового порядку від 15.07.2004 року, у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). До клопотання додаються: графічні матеріали (М 1:2000), на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, матеріали фотофіксації земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд у разі якщо такі розташовані на земельній ділянці; викопіювання з кадастрового плану міста; копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування або довідка Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки; погодження землекористувача у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб (підпис землекористувача посвідчується нотаріально у встановленому порядку); копія документів про право власності на житловий будинок, будівлю або споруди, якщо такі розташовані на земельній ділянці (нотаріально засвідчені копії); копія матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія паспорта громадянина; копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

В свою чергу ч. 4 ст. 15 Тимчасового порядку від 15.07.2004 року встановлено, що у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання не приймається і повертається Головним управлінням земельних ресурсів громадянину на доопрацювання з відповідними роз'ясненнями протягом десяти робочих днів з дня його надходження з секретаріату Київської міської ради.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем до клопотання від 27.02.2013 року було додано лише графічні матеріали викопіювання з публічної кадастрової карти України, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копії паспорта громадянина України з копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, суд дійшов висновку, що при розгляді клопотання позивача від 27.02.2013 року Департамент діяв у межах наданих йому повноважень, керуючись положеннями Тимчасового порядку від 15.07.2004 року.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача з приводу того, що Тимчасовий порядок від 15.07.2004 року втратив чинність з 01.01.2013 року, а, відтак, його положення не могли застосовуватися при розгляді його клопотання від 27.02.2013 року, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 року №280/97-ВР передбачено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

При цьому, відповідно до п. 17 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №63/9120 (надалі - Тимчасовий порядок від 28.02.2013 року), це рішення набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення.

У відповідності до додатку №6 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, Тимчасовий порядок від 15.07.2004 року визнаний таким, що втратив чинність.

Разом з тим, згідно з інформацією, наявною в інформаційно-аналітичний системі «Ліга», Тимчасовий порядок від 28.02.2013 року оприлюднений у періодичному виданні «Хрещатик» №№40, 41, 42, 44 від березня 2013 року (останній номер №44 від 29.03.2013 року).

В свою чергу, позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 27.02.2013 року, яке зареєстровано за вх. №08/Ш-470 від 27.02.2013 року, та відповідь на яке датовано 13.03.2013, тобто зазначене клопотання було правомірно розглянуто відповідно до Тимчасового порядку від 15.07.2004 року, оскільки на момент розгляду даного клопотання діяв саме Тимчасовий порядок від 15.07.2004 року.

Щодо визнання Департаментом повторного клопотання позивача таким, що не підлягає розгляду по суті, у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, суд зазначає про наступне.

Згідно з листом від 09.04.2013 року №057021-6842, копія якого наявна у матеріалах справи, Департамент повідомив позивача про невідповідність повторного клопотання вимогам ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, у зв'язку з чим клопотання не підлягає розгляду по суті.

Так, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (ч. 1 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року).

Приписами ч. 2 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року визначено, що у клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК «Кадастр» його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, до клопотання додаються: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; витяг з містобудівного кадастру; витяг з міського земельного кадастру; нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання; нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці; копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення); копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення - обов'язково); копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина; довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).

У разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради. У цьому разі громадянин або його уповноважена особа отримують додані до клопотання документи у Департаменті земельних ресурсів для приведення їх у відповідність до вимог цього Порядку, а при отриманні документів на звороті клопотання громадянином або уповноваженою ним особою робиться відповідна відмітка з описом отриманих документів, яка скріплюється підписом громадянина або уповноваженої ним особи із зазначенням дати отримання документів. Після приведення документів, що були додані до клопотання, у відповідність до вимог цього Порядку громадянин подає клопотання до Київської міської ради в порядку, встановленому цією статтею (ч. 5 ст. 21 Тимчасового порядку від 28.02.2013 року).

Таким чином, враховуючи те, що позивачем до повторного клопотання було додано лише графічні матеріали викопіювання з публічної кадастрової карти України, де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та копію паспорта громадянина України з копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, а також копією клопотання від 27.02.2013 року, суд дійшов висновку, що при розгляді повторного клопотання позивача Департамент діяв у межах наданих йому повноважень, керуючись положеннями Тимчасового порядку від 28.02.2013 року.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що частини 3, 5, 6, 7, 8 ст.21 "Тимчасового порядку 2013 року" з часу їх прийняття суперечать Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій" та звертає увагу позивача на те, що положення зазначеного Порядку не є предметом оскарження в даній адміністративній справі. В контексті з викладеним, слід зазначити, що позивачем не надано суду доказів скасування Тимчасового порядку від 28.02.2013 року, а, відтак, суд виходить з того, що Тимчасовий порядок від 28.02.2013 року на момент розгляду даної справи у суді є чинним.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому безперешкодно розглядати аналогічні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до вимог ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 118 ЗК України, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

З вказаних правових норм вбачається, що фізична особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень лише в тому випадку, якщо такі дії порушують її права та охоронювані законом інтереси.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010 року №781/11/13-10 зазначає, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

При цьому, КАС України не містить положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача в подальшому безперешкодно розглядати аналогічні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до вимог ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 118 ЗК України не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок