Ухвала

від 10.06.2013 по справі 908/2000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.06.13 Справа № 908/2000/13

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача: Приватного підприємства "КАРТЕХ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, ідентифікаційний код 31899086)

про стягнення 27 447, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПуАТ КБ "Приватбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ПП "КАРТЕХ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 06.07.2005р. в розмірі 27 447, 52 грн., а саме: 9 439, 08 грн. заборгованості за кредитом, 11 492, 11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 6 516, 33 грн. пені.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 07.06.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

У відповідності до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .

До позовної заяви на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем додано фотокопію опису вкладення у цінний лист із відбитком штемпелю поштового відділення, який містить дату 21.04.2013р. Проте , дана фотокопія опису вкладення завірена заступником керівника напрямку "Кредит Коллекшн" Сафір Ф.О. 26.03.2013р.

Завірення фотокопії опису вкладення 26.03.2013р., тобто раніше ніж було створено та виготовлено його оригінал, є безумовно неможливим.

Зазначена фотокопія опису вкладення у цінний лист не є належним та допустимим доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Пленум Вищого господарського суд України в п.2.2 постанови від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив наступне:

2.2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Господарський суд також звертає увагу позивача на те, що ним не наданий розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно ст. 32, 36 ГПК України та п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Тобто, належними доказами відправки копії позовної заяви та доданих до неї документів іншому учаснику судового процесу є оригінал розрахункового документу, оригінал опису вкладення у цінний лист або належним чином завірені їх копії.

Крім того позивач обґрунтовує свій позов, крім іншого, статтями 3, 15, 107 Цивільного процесуального кодексу України.

Проте як зазначено у ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже господарський суд при вирішенні спорів застосовує норми ГПК України, а не ЦПК України, на які, зокрема, посилається позивач.

Тому позивачу, при новому зверненні з позовом до суду потрібно вірно зазначати законодавство на підставі якого подається позов.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ПуАТ КБ "Приватбанк" підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні аналогічного позову до ПП "КАРТЕХ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 06.07.2005р. в розмірі 27 447, 52 грн., а саме: 9 439, 08 грн. заборгованості за кредитом, 11 492, 11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 6 516, 33 грн. пені, Банк має право додати до позову в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - платіжне доручення № IHN92BOBQK від 22.03.2013р. на суму 1 720, 50 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № IHN92BOBQK від 22.03.2013р. в сумі 1 720, 50 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналу платіжного документа є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідача Приватного підприємства "КАРТЕХ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 06.07.2005р. в розмірі 27 447, 52 грн., а саме: 9 439, 08 грн. заборгованості за кредитом, 11 492, 11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 6 516, 33 грн. пені та додані до неї матеріали на 44 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № IHN92BOBQK від 22.03.2013р. на суму 1 720, 50 грн.) повернути без розгляду.

Суддя В.М. Соловйов