Постанова

від 22.05.2013 по справі 2а-6608/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 травня 2013 року справа № 2а-6608/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А., за участю представників

від позивача представник1: Абрамова Т.Ф. (паспорт НОМЕР_1 від 20.04.2001 р.);

від позивача представник2: Чамара Л.В. (довіреність б/н від 08.04.2013 р.);

від відповідача: Федорінський Є.А. (довіреність №6/9/10-013 від 01.03.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ВИКЕРКААР", вул. 68-ми Десантників, 5/3, м. Миколаїв,54055

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПІ, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000

провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕК ВИКЕРКААР" (далі-позивач, ТОВ "ЕК ВИКЕРКААР") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі-відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС), в якому просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті повідомлення-рішення за наслідками перевірки по формі "Р" з відображенням зі знаком "-" суми зменшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 65921,00 грн, повідомлення-рішення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою "Б2" на суму 1039032,51 грн., зобов'язання відповідача скласти та направити позивачу зазначені податкові повідомлення-рішення; визнання та визначення в акті перевірки нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ПП "РЕА - РЕНТ МИКОЛАЇВ" за серпень, жовтень, листопад 2011 року, ТОВ "ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ" за травень, червень 2011року, ТОВ "АЛЬФА-К" за травень, квітень 2011 року, ТОВ "СЕЛТІК - ЮГ" за травень 2011року, ТОВ "ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА "ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД" за лютий 2012 року, ТОВ "НАВІГАТОР СТРОЙ" за травень 2012року, ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ - ТРЕЙД" за січень 2011року, ТОВ "АВЕН - СЗЕР" за листопад 2011 року, ПП "ТІСОНА" за вересень, листопад 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді.

Суд, проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов наступного.

Працівниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі направлення ДПІ від 11.10.2012 р. № 754/22-200, №755/22-200, №756/22-200 та наказу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 11.10.2012 №1095 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЕК ВИКЕРКААР" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ПП "РЕА - РЕНТ МИКОЛАЇВ" за серпень, жовтень, листопад 2011 року, ТОВ "ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ" за травень, червень 2011 року, ТОВ "АЛЬФА-К" за травень, квітень 2011 року, ТОВ "СЕЛТІК - ЮГ" за травень 2011 року, ТОВ "ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА "ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД" за лютий 2012 року, ТОВ "НАВІГАТОР СТРОЙ" за травень 2012року, ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ - ТРЕЙД" за січень 2011 року, ТОВ "АВЕН - СЗЕР" за листопад 2011 року, ПП "ТІСОНА" за вересень, листопад 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.10.2012 р. №734/22-200/36384714.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про те, що відповідно до ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені між ТОВ "ЕК ВИКЕРКААР" та ПП "РЕА - РЕНТ МИКОЛАЇВ" за серпень, жовтень, листопад 2011 року, ТОВ "ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ" за травень, червень 2011 року, ТОВ "АЛЬФА-К" за травень, квітень 2011 року, ТОВ "СЕЛТІК - ЮГ" за травень 2011 року, ТОВ "ТРАНСПОРТНО - МОНТАЖНА ФІРМА "ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД" за лютий 2012 року, ТОВ "НАВІГАТОР СТРОЙ" за травень 2012 року, ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ - ТРЕЙД" за січень 2011року, ТОВ "АВЕН - СЗЕР" за листопад 2011 року, ПП "ТІСОНА" за вересень, листопад 2011 року мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків та призвело до нанесення збитків державі у вигляді несплати відповідних податків.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений ПК України, в якому відсутні норми, які б передбачали компетенцією органів ДПС на встановлення фактів порушення платниками податків положень цивільного або господарського законодавства та відображення власних суджень з даних питань в актах перевірок.

Отже, викладені в акті перевірки ДПІ від 26.10.2012 р. №734/22-200/36384714 судження перевіряючих про порушення платником податків вимог ст.202, ч. 5 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів ДПС України та не підтверджуються доказами.

За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Отже, станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ч. 5 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України.

Крім того слід зазначити, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.11 р. повноваження на встановлення законності правочину належать до виключної прерогативи судових органів.

За приписами п. 6 розділу І та п. 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України № 984 від 22.12.10 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.11 р. за № 34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

При цьому суд керується правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", оскільки правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах.

Відповідно п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК).

Наданий до матеріалів справи акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій), як ознаки нікчемного правочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Згідно ч.1 п. 58.1 ст. 58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 п.86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст. 86 ПКУ).

Податкове законодавство не пов'язує оформлення результатів перевірки з обов'язковим прийняттям повідомлення-рішення, тому в частині визнання протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті повідомлення-рішення за наслідками перевірки по формі "Р" з відображенням зі знаком "-" суми зменшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 65921,00 грн, повідомлення-рішення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою "Б2" на суму 1039032,51 грн. та зобов'язання відповідача скласти та направити позивачу зазначені податкові повідомлення-рішення суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо визнання та визначення в акті перевірки нікчемними правочинів укладених ТОВ "ЕК ВИКЕРКААР" з ПП "РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ" (код ЄДРПОУ 33798208) за серпень, жовтень, листопад 2011 року, "ТОВ ЮНІ ТРЕЙД КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 30533647) за травень, червень 2011 року, ТОВ "АЛЬФА-К" (код ЄДРПОУ 35817379) за травень, квітень 2011 року, ТОВ "СЕЛТІК-ЮГ" (код ЄДРПОУ 36945220) за травень 2011 року, ТОВ "ТРАНСПОРТНО-МОНТАЖНА ФІРМА "ТРАНСПОСЕРВІС-ЛТД" (код ЄДРПОУ 13853514) за лютий 2012 року, ТОВ "НАВИГАТОР СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 35834991) за травень 2012 року, ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 32004632) за січень 2011 року, ТОВ "АВЕН-СЗЕР" (код ЄДРПОУ 37385504) за листопад 2011 року, ПП "ТІСОНА" (код ЄДРПОУ 33726510) за вересень, листопад 2011 року.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Відшкодувати судові витрати в сумі 10,73 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ВИКЕРКААР" (код ЄДРПОУ 36384714).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна

Повний текст складено 27.05.2013 р.