Постанова

від 03.06.2013 по справі 2а-14529/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2013 року № 2а-14529/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 р. №0000361730 та №0000371730 ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 р. №0000361730 та №0000371730.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами власної фінансово-господарської діяльності за період, що перевірявся, порушень вимог законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

В судове засідання 06.02.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. №18/17-205/НОМЕР_1 від 18.06.2012р. (надалі - Акт перевірки №18/17-205/НОМЕР_1).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №18/17-205/НОМЕР_1 позивачем порушено вимоги:

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п.19.1 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: заниження валового доходу на суму повернутих коштів, які отримані та повернуті підприємцем в різних податкових періодах, та завищення валових витрат на суму, яка фактично згідно документів, наданих до перевірки не пов'язана з одержанням доходу, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1354350,91 грн. За результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 221787,08 грн., ( в т.ч. за 4 кв. 2010 року на суму 46456,30 грн., за 2011 року - на суму 175330,78 грн.);

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: приватним підприємцем безпідставно завищено суму податкового кредиту у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по витратах, які не пов'язані з веденням господарської діяльності за період з 01.10.2010 p. по 31.12.2011 р. в сумі 5430,37 грн., в тому числі за грудень 2010 року на 2102,30 грн. (ветеринарні послуги), за грудень 2010 року на 33,33 грн. (послуги утилізації), за січень 2011 року на 41,66 грн. (послуги утилізації), за лютий 2011 року на 1681,88 грн. (ветеринарні послуги), за лютий 2011 року на 170,83 грн. (дослідження префіксів), за грудень 2011 року на 1367,04 грн. (іграшки).

На підставі вказаного Акту перевірки №18/17-205/НОМЕР_1 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000361730 від 06.07.2012 р., (надалі - ППР №0000361730), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 255318,49 грн., з яких 221787,08 грн. - за основним платежем, а 33531,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000371730 від 06.07.2012 р. (надалі - ППР №0000371730), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6307,43 грн., з яких 5430,77 грн. - за основним платежем, а 876,66 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві №1047/П/12-314 від 10.09.2012 р. за результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, було залишено без змін ППР №0000371730 та скасовано ППР №0000361730 в частині визначення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 22174,44 грн. (основний платіж - 9387,00 грн., штрафні санкції - 12787,44 грн.), в іншій частині залишено без змін.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.10.2003 р., взято на податковий облік у ДПІ у Подільському районі м. Києва 04.11.2003 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 19.11.2003 р. В періоді, за який проводилась перевірка відповідачем позивача, останній перебував на загальній системі оподаткування.

В Акті перевірки №18/17-205/НОМЕР_1 зазначено про заниження позивачем валового доходу у розмірі 831959,06 грн. (в 4-му кв. 2010 року - 309708,65 грн., в 2011 році - 522250,41 грн.) на суму повернутих коштів, які отримані та повернуті підприємцем в різних податкових періодах, а також встановлено завищення валових витрат в 2011 році на суму 460601,11 грн., витрати, які фактично згідно з документами, наданими до перевірки не пов'язані з одержаним доходом, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1354350,91 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при перевірці правильності відображення позивачем валового доходу за 4 квартал 2010 року відповідач виявив заниження валового доходу на суму 309708,65 грн., яка складається з суми повернення помилково перерахованих коштів, підтверджених банківськими виписками та запису в книзі обліку доходів та витрат.

Судом встановлено, що відповідачем не було враховано суми повернень коштів, включивши зазначену суму в дохід. Так судом встановлено наступне:

- 256000,00 гривень, які надійшли 22 жовтня 2010 року від ПП "Світ-Агро" за кормові добавки згідно рахунку №СФ-26 від 22-10-2010 в т.ч. ПДВ 42666,67 гривень згідно П/Д №882 від 22-10-2012. Повернення коштів було в тому же періоді 25 жовтня 2012 року П/Д №125 від 25-10-2010 року . Ця сума 213 333,33 гривень у книзі обліку доходів та витрат за жовтень 2010 року наведена як від'ємне значення ;

- 115650,38 гривень - повернення передплати за кормові добавки згідно листа №12/03 від 12.03.2010 в т.ч. ПДВ 19275,06 гривень 26 березня 2010 року, яка не була врахована в попередній звітності. Повернення авансового платежу здійснювалось згідно угоди про припинення зобов'язання неможливістю його виконання між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Агротех" (код ЄДРПОУ 30729524). На повернення коштів була виписана податкова накладна №05 від 26.03.2010 року. Ця сума 96375,32 гривень у книзі обліку доходів та витрат за жовтень 2010 року наведена як від'ємне значення.

Таким чином, по акту за висновками відповідача сума валового доходу за жовтень 2010 року склала 737500,00 гривень, а фактично валовий дохід згідно наданим документам складає 427791,35 гривень, що підтверджується книгою обліку доходів та витрат.

При перевірці правильності відображення ФОП ОСОБА_1 валового доходу за 2011 рік (п. 2.2.1. акту) відповідачем було встановлено заниження валового доходу на 522250,41 гривень, яка, як встановлено судом, складається з наступних сум:

- сума виручки 250000,00 гривень, яка увійшла до Уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та Уточнюючого Додатку 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, які подані до інспекції 24.05.2012 р., та не врахована у Акті перевірки. Відповідно до даних уточнень, Позивач змінив розмір валового доходу з 6179142,00 грн. на 6429142,00 грн., тобто на 250000,00 грн. та розмір валових витрат з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції з 6034293,00 на 6283593,00 грн., тобто на 249300,00 грн.

- 272250,00 гривень - двічі враховані сума виручки 250000,00 гривень в липні місяці 2011 року, та сума виручки у листопаді 2011 року 22250,00 гривень. Відповідачем було просумовано поточну суму виручки та підсумкову суму за липень та листопад 2011 року, проте не враховано дані книги обліку доходів та витрат за цей період з фактичними надходженнями коштів на поточний рахунок, згідно банківських виписок.

Крім того, судом встановлено, що 150000,00 гривень - сума надходження коштів 14.12.2011 від АТ "Макрохім" згідно рахунку №38 від 11.11.2012 за вітамін Е в т.ч. ПДВ 25000,00 гривень та 150000,00 гривень - надходження коштів 29.12.2011 від АТ "Макрохім" згідно рахунку №39 від 28.11.2012 р. за вітамін Е в т. ч .ПДВ 25000,00 гривень. Суми цієї виручки наведені у книзі обліку доходів та витрат за грудень 2011 року відповідно 125000,00 гривень 14.12.2011 р. та 125000,00 гривень 29.12.2011. Сума виручки 250000,00 гривень увійшла до Уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік та Уточнюючого Додатку 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, які подані до інспекції 24.05.2012 р., та не врахована в Акті перевірки. Ці суми були отримані лише один раз. Судом встановлено, що дані суми виручки відповідають зарахуванням коштів у розмірі 300000,00 гривень 21.07.2011 року від АТ "Макрохім" згідно рахунку №31 від 17.16.2011 за вітамін Е в т. ч .ПДВ 50000,00 гривень та у розмірі 26700,00 гривень 17.11.2011 року від АТ "Макрохім" згідно рахунку №37 від 18.10.2011 за нікотинову кислоту в т. ч .ПДВ 4450,00 гривень.

Таким чином сума виручки у липні 2011 року становила фактично 250000,00 гривень, а не 500000,00 гривень, як зазначено в Акті перевірки, та у листопаді - фактично 22250,00 гривень, а не 44500,00 гривень, як зазначено в Акті перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем не були враховані дані книги обліку доходів та витрат за липень та листопад 2011 року з фактичними надходженнями коштів на поточний рахунок, згідно банківських виписок.

З матеріалів справи вбачається, що при перевірці правильності відображення позивачем валових витрат за 2011 рік (п. 2.2.2. Акту перевірки) відповідачем встановлено завищення валових витрат на 460601,85 гривень.

З первинних документів, а також Уточнюючого розрахунку від 24.05.2011 року судом встановлено наступне:

- по товару «кормові добавки» у 2011 році надійшло виручки на суму 1469542,83 гривень (гр.8; строчка. «Всього по кормовим добавкам»), витрат - 11200,00 гривень (гр.8; строчка. «Всього по кормовим добавкам»). Дохід по цьому виду товару становив: 1458342,83 гривень (гр.10; строчка. «Всього по кормовим добавкам»). Відповідно, на витрати в звіті була віднесена сума фактичних витрат - 11200,00 гривень;

- по товару «свиняче борошно» у 2011 році надійшло виручки.на суму 24444,58 гривень (гр.8; строчка. «Всього по свинячому борошну»), витрат - 0,00 гривень(гр.9; строчка. «Всього по свинячому борошну»). Дохід по цьому виду товару становив: 24444,58 гривень (гр.10; строчка. «Всього по свинячому борошну»). Витрати по цьому товару були у 2010 році;

- по товару «лізин сульфат» у 2011 році надійшло виручки на суму 3126373,33 гривень (гр.8; строчка. «Всього по лізин сульфат»), витрат - 3947715,28 гривень (гр.9; строчка. «Всього по лізин сульфат»). Доход по цьому виду товару становив : (- 821341,95) гривень (гр.10; строчка. «Всього по лізин сульфат»). На витрати в звіті була віднесена фактична сума 3947715,28 гривень. Крім того до витрат були додані витрати за товар, який був реалізовано у 2010 році - за товар - 1109922,53 грн., за послуги - 161940,24 грн. Кошти за ці товари були перераховані у січні та лютому 2011 року згідно банківській виписки та посилання на документи попереднього періоду. Таким чином, загальні витрати по лізин сульфату за 2011 рік становили - 5219578,05 гривень;

- по товару «квіти та лавровий лист» у 2011 році надійшло виручки на суму 155823,33 гривень (гр.8; строчка. «Всього по квіти та лавровий лист»), витрат - 606261,23 гривень (гр.9; строчка. «Всього по квіти та лавровий лист»). Доход по цьому виду товару становив: (- 450437,90) гривень (гр.10 ; строчка. «Всього по квіти та лавровий лист»). На витрати в звіті була віднесена сума фактичних витрат -606261,23 гривень.

- по товару «нікотинова кислота» у 2011 році надійшло виручки на суму 22250 гривень (гр.8; строчка. «Всього по нікотинова кислота»), витрат - 19166,67 гривень (гр.9; строчка. «Всього по нікотинова кислота»). Доход по цьому виду товару становив: 3083,33 гривень (гр.10; строчка. «Всього квіти та лавровий лист»). Відповідно, на витрати в звіті була віднесена сума витрат - 19166,67 гривень.

- по товару «вітамін кукса віт, вітамін Е» у 2011 році надійшло виручки на суму 1630708,33 гривень (гр.8; строчка. «Всього по вітамін (кукса віт, вітамін Е)»), фактичні витрати згідно первісним документам становили - 1331029,13 гривень (гр.6; строчка. «Всього по вітамін (кукса віт, вітамін Е)». Доход по цьому виду товару фактично становив: 299679,20 гривень (1630708,33 - 1 331 029,13 ).

Враховуючи вище зазначене, загальна сума витрат за 2011 рік становила: 6283593,00 гривень, як надано в Уточнюючому розрахунку від 24.05.2011 року, та показана у книзі обліку доходів та витрат за 2011 рік, що також підтверджується первинною документацією.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно вимог п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Шляхом логічного аналізу зазначених вище норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог податкового законодавства, що спричинило заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 1354350,91 грн.

Відносно завищення позивачем податкового кредиту в сумі 5430,37 гривень судом встановлено наступне.

З податкових декларацій на додану вартість позивача вбачається, що сума ПДВ 2102,30 гривень (за ветеринарні послуги) включена до податкового кредиту в грудні 2010 року та ПДВ 1681,88 гривень (за ветеринарні послуги) включена до податкового кредиту в лютому 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Судом встановлено, що позивач є імпортером товару, який обов'язково проходить ветеринарне обстеження на державному кордоні України. Укладання договорів з регіональними службами державного ветеринарного контролю на державному кордоні є процедурою обов'язковою, без якої митне оформлення не відбувається. Тому Позивач уклав договір №22 від 01 лютого 2011 року з Київським пунктом державного зетеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Південно-Західної регіональної служби для виконання обов'язкових правил оформлення імпортних товарів на митниці.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає помилковими твердження відповідача, що ветеринарні послуги, отримані позивачем, не є пов'язаними з його господарською діяльністю.

Суд звертає увагу, що відповідачем не враховано, що сума ПДВ 1367,04 гривень за грудень 2011 року (іграшки) скоригована в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 року від 24.05.2012 (дану податкову накладну позивач не враховував (виключив) з податкового кредиту).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачем були надані усі податкові накладні, що підтверджують правомірність включення ним до податкового кредиту 5430,37 гривень, суд вважає помилковими твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 5430,37 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000361730 та №0000371730.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.07.2012 р. №0000361730 та №0000371730.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко