Постанова

від 06.06.2013 по справі 5006/27/133б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.05.2013 р. справа №5006/27/133б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Кододової О.В. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 року у справі№5006/27/133б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредитораТовариства з обмеженою відповідальністю "Пластком", м. Донецьк до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластком", м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек" м. Донецьк порушена справа про банкрутство № 5006/27/133б/2012 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Постановою господарського суду Донецької області від 15.11.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю"Пластком", м. Донецьк.

Ухвалою від 02.04.2013р. було затверджено звіт ліквідатора, юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк ліквідовано.

Ухвалою від 02.04.2013 року господарський суд Донецької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги ініціюючого кредитора у сумі 11 301,00 грн.

Вимоги кредитора залишилися не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства - банкрута. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 року у справі №5006/27/133б/2012, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції справа розглянута без всебічної повної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства. А саме, вказує на те, що винесення Господарським судом Донецької області постанови про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк фактично унеможливлює виконання Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку.

Крім того кредитор посилається на існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк перед ним грошової заборгованості, що підтверджується простим векселем серії АА № 2306761 опротестованим нотаріусом 11.10.12, пред'явленим до ВДВС Ленінського районного управління юстиції м. Донецька, по виконанню якого постановою від 19.10.12 було відкрите виконавче провадження.

Справу про банкрутство було порушено 29.10.12р. Отже, на дату порушення справи про банкрутство не сплинуло три місяці ні з дати відкриття виконавчого провадження, ні з дати опротестування векселя. Таким чином, відсутні підстави про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

У судове засідання з'явився представник кредитора. Представники апелянта та боржника у судове засідання не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

До явних кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Статус кредитора щодо неплатоспроможності боржника набувається, у тому числі органом податкової служби в силу обов'язковості проведення позапланової перевірки в наслідок банкрутства такого боржника та в силу п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно п.5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Таким чином, податковий орган, а в даному випадку Державна податкова інспекція у Ленінському районі м Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька в силу зазначеної норми має статус відомого кредитора та вправі оскаржувати остаточний процесуальний документ у справі про банкрутство боржника з метою з'ясування наявності поточних кредиторських вимог станом на момент подання ліквідаційного балансу та звіту.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд виходить з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2012р. була порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк Постановою господарського суду Донецької області від 15.11.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластком", м. Донецьк.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може служити доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом наявний запис №5 від 17.10.2012р. в Довідці з ЄДР в графі "Місцезнаходження" міститься запис про знаходження цієї юридичної особи за адресою: 83005, Донецька обл., м. Донецьк, Ленінський район, вул. Одеська, буд.125а. В тому ж самому Записі № 5 від 17.10.2012р. в графі "Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно з частинами 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Згідно з частинами 12, 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки . У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №97 від 20.10.2005 року, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення : у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням .

Отже, запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинен здійснюватися у графі "Місцезнаходження", що, в подальшому, є доказом відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спеціальною процедурою відповідно до статті 52 Закону.

Наявність внесення запису до графи: "Дата проведення, номер запису та назва реєстраційної дії" може свідчити про внесення державним реєстратором до системи реєстру інформації (звернення податкового органу) про відсутність юридичної особи боржника за вказаною адресою місцезнаходження, що означає початок дій державного реєстратора по визначенню місцезнаходження боржника відповідно до частини 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, момент внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб - підприємців - 17.10.2012р. та подача заяви та порушення провадження у справі про банкрутство боржника здійснено - 26.10.2012р., тобто лише за дев'ять днів до порушення справи про банкрутство, тому виявити обставини, які свідчать про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство не передбачається можливим, та матеріалами справ жодна із ознак (відсутність за місцезнаходженням, ненадання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, відсутність підприємницької діяльності) не підтверджена належними доказами.

Лише внесення запису до Єдиного державного реєстру про відсутність юридичної особи боржника за адресою місцезнаходження не може свідчити та доводити ті обставини, що лише за дев'ять днів боржник припинив свою підприємницьку діяльність та має статус відсутнього боржника та підставу для банкрутства за вимогами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що за таких обставин неможливо стверджувати, що Довідка з ЄДР, наявна у справі, є належним доказом відсутності боржника.

Крім того, дослідивши матеріали додані до ліквідаційного звіту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій ліквідатора з виявлення грошових коштів, кредиторської та дебіторської заборгованості, шляхом встановлення та аналізування руху коштів по рахункам боржника.

Так, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька було надано ліквідатору у справі довідку № 2441/18-2-13 від 01.02.13р. про рахунки в банківських (фінансових) установах, які належать Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк станом на 01.02.2013р. Згідно якої, рахунки боржника є закритими. Однак, дата закриття деяких рахунків - 02.10.2012, тобто минуло менше ніж місяц до порушення справи про банкрутство, яке відбулось 30.10.2012р.

Крім того, як видно із матеріалів справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк були відкриті до 02.10.2012р. валютні рахунки: ПАТ «ВТБ Банк» номер рахунку 26000010051998 (російський рубль), ПАТ «ВТБ Банк» номер рахунку 26000010051998 (долар США), ПАТ «ВТБ Банк» номер рахунку 26000010051998 (євро), що підтверджується довідкою № 2441/18-2-13 від 01.02.13р., зазначене свідчить про те, що боржник займався або мав намір здійснювати зовнішньо торгівельну діяльність або отримати кредит у валюті. В наслідок чого, в разі наявності таких даних необхідною умовою є звернення голови ліквідаційної комісії до митних органів, інших органів валютного контролю, з метою з'ясування наявності кредиторських вимог до боржника. Проте, будь-які докази з вказаних питань, у матеріалах справи відсутні.

Проте, такі дії головою ліквідаційної комісії здійснені не були, у зв'язку з чим можливо зробити висновок про неповне з'ясування наявності потенційних кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м.Донецьк.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи також приймає до уваги, докази повідомлення ліквідатором засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк Корнєва М.О. та Савенкова В.В. про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м.Донецьк, в якому ліквідатор вимагає передати печаті, штампи та іншу документацію стосовно фінансово-господарської діяльності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи фінансово-господарську документацію: простий вексель Серія АА 2306761, договір № 31-08/12 від 31.09.2012, видаткова накладна №РН-000429 від 03.09.2012, рахунок-фактура № СФ-000443 від 03.09.2012р., акт прийому-передачи векселя від 21.09.2012р., акт предявлення векселю до платежу від 01.10.2012р. - підписував директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк Сичов Д.М. Однак, доказів направлення повідомлення ліквідатором про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м.Донецьк, та вимоги передати печаті, штампи та іншу документацію стосовно фінансово-господарської діяльності-відсутні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно вищезазначеної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк здійснювало фінансово-господарську діяльність за місяць до порушення справи про бакрутство.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що без встановлення вищевказаних фактичних обставин, ліквідація юридичної особи боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом першої інстанції не може вважатися такою, що здійснено всебічно, повно та об'єктивно.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м Донецька Донецької області Державної податкової служби, м. Донецька на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.04.2013 року у справі №5006/27/133б/2012-задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецзької області від 02.04.2013 року у справі №5006/27/133б/2012про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5006/27/133б/2012 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі про банкрутство №5006/27/133б/2012- припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстратору м. Дніпропетровська для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк (код ЄДРПОУ 36381634), м. Донецьк у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаснек", м. Донецьк (код ЄДРПОУ 36381634).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова