Рішення

від 11.06.2013 по справі 109/2456/2013-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Справа № 109/2456/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Шевченко І.В.,

при секретарі Лунгу Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, 3-х відсотків річних та індексу інфляції,

в с т а н о в и в :

Клепінінське ПЖКГ у травні 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з комунальних послуг, 3% річних та індексу інфляції у загальному розмірі 4 272,85 грн.

Позивач зазначив, що відповідачі проживають у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, які об'єднані в одну. Дані квартири обслуговуються позивачем, відповідачі отримують від позивача комплексні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак отримані послуги не оплачують, у зв'язку з чим за період з 01.12.2008 року по 01.02.2013 року мають заборгованість у розмірі 2528,43 грн. Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідачів у солідарному порядку, а також 3% річних у розмірі 169,32 грн., індекс інфляції у розмірі 145,70 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн, та судовий збір.

Пізніше представник позивача уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача основну суму боргу за період з 01.12.2008 року по 30.04.2013 року в сумі 2662,83 грн, 3% річних - 159,69, індекс інфляції - 169,32 грн, витрати на правову допомогу - 1200,00 грн та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача Вашатко Л.С. пояснила, що відповідачі є співвласниками квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, проживають в них та користуються послугами, що надаються Клепінінським ПЖКГ, однак з 2008 року не сплачують послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Тарифи на надання послуг затверджені у встановленому законом порядку. Відповідачами у вересні 2009 року було сплачено 200 грн, позивач протягом 2011-2012 років звертався до суду з заявою про видачу судового наказу та з позовом про стягнення заборгованості, в якому було відмовлено, що свідчить про переривання строку позовної давності. Крім того, з відповідачем не укладено договір про надання комунальних послуг, так як він відмовляється його підписувати. Відповідач не звертався до ПЖКГ з актами та претензіями про неналежну якість комунальних послуг. Площа квартири об'єднана, однак особові рахунки окремі. У зв'язку з вищевикладеним просила позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідачів як співвласників квартир заборгованість у загальному розмірі 4 272,85 грн у солідарному порядку.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, який також є представником відповідачки ОСОБА_1 , позовні вимоги не визнав та пояснив, що сплачує за воду, газ, електропостачання у повному обсязі, так як отримує ці послуги, але плату за утримання будинку та прибудинкової території не сплачує, оскільки не отримує цих послуг. Він та його родина живуть у квартирах АДРЕСА_1 АДРЕСА_4, які фактично мають проходи одна в одну, але процес реконструкції не завершений, юридично це дві окремі квартири. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_4 належить всім 4-м членам родини. Їхня квартира розташована на 4 поверсі 5 поверхового будинку, але у мешканців верхнього поверху тече дах, та вони самостійно ремонтують його. Він не звертався до ПЖКГ із заявами про неякісне обслуговування, так як не укладав із ними договір та йому не відомо про перелік послуг, які надаються ПЖКГ. Вважає, що ПЖКГ відмовляється укладати з ним договір, так як він надав на цей договір свої заперечення. Стосовно сплати ним у вересні 2009 року квартирної плати у розмірі 200 грн, то цю дію його змусила зробити адміністрація ПЖКГ, оскільки при наявності заборгованості за комунальні послуги, не видавала довідку необхідну для встановлення індивідуального опалення. Крім того, за його думкою, позивач пропустив строк позовної давності, а тому просив у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення, надані відповідачем ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, про причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідачів, представника відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №111/2753/2012, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, що відповідачі проживають в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, за виключенням ОСОБА_4, яка проживає у м.Сімферополі АР Крим (а.с. 13-14, 42-45), та користуються послугами Клепінінського ПЖКГ з утримання будинку та прибудинкової території, але вартість послуг не сплачують, за період 01 грудня 2008 року по 30.04.2013 року мають заборгованість: по квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 1158,14 грн (а.с. 32-33, 49), по квартирі АДРЕСА_4 - 1504,69 грн (а.с. 34-35, 50). Вказана заборгованість розрахована у відповідності до діючих тарифів (а.с. 17-30).

Відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10, 73-74 цивільної справи № 111/2753/2012); квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної часткової власності у рівних частках (а.с. 10, 75 цивільної справи № 111/2753/2012).

Рішенням виконкому Клепінінської сільради від 23 січня 1996 року № 4 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано дозвіл на реконструкцію та переобладнання двокімнатних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, розташованих на одному східному майданчику (а.с. 10 зворот, 11-12).

З акту огляду квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 вбачається, що в них є перепланування (перенос) стін в квартирі АДРЕСА_1 та наявний пройом через несучу стіну у квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 79).

Свідок ОСОБА_6 , допитаний у судовому засіданні за клопотанням представника позивача, показав, що являється депутатом Клепінінської сільської ради Красногвардійського району АР Крим та проводив обстеження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, які переобладнано та мають проходи між собою, тобто дві квартири використовуються як одна.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Згідно ст. 156, 162 ЖК України, власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до вимог ст. 179 ЖК України, користування будниками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24.01.2006 року № 45 встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом достовірно встановлено, що договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачами не укладався, а тому у сторін виникли правовідносини, які регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що Клепінінське ПЖКГ звернулося до суду з даним позовом до відповідачів, мотивуючи його тим, що останні є співвласниками об'єднаних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, які використовують як одну, розташовану по АДРЕСА_5, та є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем, користуються ними, однак оплату повністю не призводить.

Проте, з копії договору купівлі - продажу від 04.05.1995 року, зареєстрованого у БТІ, вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 73-74 цивільної справи № 111/2753/2012).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності на житло є співвласниками у рівних частках квартири АДРЕСА_4 (а.с. 75 цивільної справи № 111/2753/2012). Згідно з відомостями Красногвардійського районного сектору ДМС України в АР Крим, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за зазначеною адресою (а.с. 43-45), ОСОБА_4 у 2010 році знята з реєстрації та вибула у м.Сімферополь АР Крим у зв'язку з навчанням (а.с. 42), що також встановлено з пояснень відповідача ОСОБА_2.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо стягнення суми заборгованості, що утворилася за обома квартирами, які об'єднані в одну, з відповідачів у солідарному порядку, оскільки хоча фактично квартири мають проходи одна в одну та використовуються родиною ОСОБА_2 як однією, юридично квартири не об'єднані, мають різні адреси та різних власників.

Обов'язок власників багатоквартирних будинків утримувати свій будинок, тобто сплачувати плату за утримання будинку та прибудинкової території, також передбачений частиною 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані приймати участь в загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території.

У відповідності до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.

Реєстрація відповідачки ОСОБА_4 за іншою адресою не є підставою для звільнення її від обов'язку утримання квартири, співвласницею якої вона являється.

Судом установлено, що позивач надає відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території належним чином, доводи відповідача про те, що він не користується даним видом послуг, а також надання їх у неналежній якості не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження цих фактів. З пояснень сторін вбачається, що жодних актів чи претензій щодо якості послуг чи їх ненадання від відповідачів до Клепінінського ПЖКГ не надходило.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача ОСОБА_2 в частині обов'язку Клепінінського ПЖКГ підготувати та укласти з ним як споживачем послуг договір на надання житлово-комунальних послуг, оскільки у відповідності до п.1 ч.3 ст.20 та п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" укладення такого договору є обов'язком саме споживача та правом виконавця послуг.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що заборгованість, що утворилася за квартирою АДРЕСА_1, підлягає стягненню як з власника з ОСОБА_1; заборгованість, що утворилася за квартирою АДРЕСА_4 - з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є її співвласниками.

При цьому суд зазначає, що у зв'язку з тим, що власниками квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4, є члени однієї родини, які фактично спільно користуються цими квартирами, з метою уникнення порушень строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду заявлених вимог в одному провадженні та відсутність необхідності для їх роз'єднання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання зі сплати вартості комунальних послуг, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є цілком обґрунтованими.

При визначенні порядку стягнення з відповідачів заборгованості, що нарахована по особистому рахунку № 89 (квартира АДРЕСА_4), суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.355, ч.1 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності; власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З копії свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1995 року вбачається, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках.

В обґрунтування своїх позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів позивач посилався на положення ст.540 ЦК України, однак положення даної норми закону передбачають, що якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.360 ЦК України співвласник зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Таким чином, суд вважає, що заборгованість з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як співвласників майна, що перебуває у спільній частковій власності, повинна бути стягнута з визначенням часток заборгованості кожного з них.

Стосовно наявності чи відсутності підстав для застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст.256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Представник позивача, не погоджуючись з заявою відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, що утворилася за період з 01.12.2008 року по 30.04.2013 року, зазначила, що у даному випадку застосовуються положення ч.1 та ч.2 ст.264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності. Однак, суд з такими доводами не погоджується з наступних підстав.

Судом установлено, що позов пред'явлено до суду 18 травня 2013 року (а.с. 2).

Згідно з ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунково-платіжної відомості по наданим послугам по квартирі АДРЕСА_1 вбачається, що у вересні 2009 року було оплачено 200,00 грн, однак, як пояснив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, дана оплата була вимушеною для отримання у ПЖКГ довідки з метою встановлення індивідуального опалення та не є визнанням боргу. Крім того, суд враховує й той факт, що у зв'язку з поданням позову у травні 2013 року, строк позовної давності сплинув у травні 2010 року, а зазначену оплату проведено у 2009 році.

У відповідності до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З матеріалів цивільної справи № 111/2753/2012 вбачається, що Клепінінським ПЖКГ у червні 2012 року було пред'явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з комунальних послуг, 3% річних та індексу інфляції, що утворилася за квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 2-3), у задоволенні якого у зв'язку з пред'явленням позову до неналежного відповідача відмовлено (а.с. 50, 81-82).

З правового аналізу зазначеної норми закону випливає, що у разі, якщо позов фактично пред'явлений, але не у встановленому процесуальним законом порядку, чим є пред'явлення позову до неналежного відповідача, перебіг позовної давності не переривається.

Згідно з ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

На підставі вищевикладеного, враховуючи що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяву про застосування позовної давності зроблено до винесення судом рішення, а також той факт, що позов до суду пред'явлено 18 травня 2013 року, суд вважає, що позовні вимоги Клепінінського ПЖКГ щодо стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.12.2008 року по 31.05.2010 року задоволенню не підлягають.

На підставі проведених розрахунків, заборгованість за період з 01.06.2010 року по 30.04.2013 року по кв.АДРЕСА_1 становить 1069,28 грн, яка складається з: заборгованості з наданих послуг у розмірі 1003,60 грн, індексу інфляції - 25,45 грн та 3% річних - 4,23 грн (а.с. 92); заборгованість по кв.АДРЕСА_4 становить 1183,61 грн та складається з: заборгованості з наданих послуг у розмірі 1111,90 грн, індексу інфляції - 28,18 грн та 3% річних - 43,53 грн (а.с. 93).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 як власника квартири АДРЕСА_1 підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги, 3 % річних та індексу інфляції, що склалася за період з 01.06.2010 року по 30.04.2013 року, у розмірі 1069,28 грн. З відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як співвласників квартири АДРЕСА_4 підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги, 3 % річних та індексу інфляції, що склалася за період з 01.06.2010 року по 30.04.2013 року, у розмірі 1183,61 грн, тобто з кожного відповідача підлягає стягненню 295,90 грн у відповідності до їх часток у спільному майні, які є рівними.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при пред'явленні позову пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. У матеріалах справи є квитанція до прибуткового касового ордеру № 16/05 від 16.05.2013 року за якою, ФОП Вашатко Л.С. отримано від Клепінінського ПЖКГ 1200 грн на оплату правової допомоги за позовом до ОСОБА_4 (родини), яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

З квитанції № 58 від 17.05.2013 року вбачається, що Клепінінським ПЖКГ було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 122,10 грн (а.с. 1), з копії наказу Красногвардійського районного суду АР Крим від 19 серпня 2011 року, який передував пред'явленню позову, вбачається, що при його пред'явленні було оплачено 55,50 грн судових витрат. Всього судові витрати, понесені позивачем, становлять суму 1377,60 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 1037,35 грн судових витрат, які слід розподілити наступним чином: з відповідачки ОСОБА_1, з якої стягнуто 1069,28 грн заборгованості по кв.АДРЕСА_1, слід стягнути 492,33 грн; сума 545,02 грн підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках, тобто по 136,26 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.256-257, 261, 264, 267, 356, 360, 509, 525, 625 ЦК України, ст.ст.156, 162, 179 ЖК України, ст.ст.20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Табачне Джанкойського району АР Крим, на користь Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства, р/р 26006300112679 у філії Кримського РУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 31083438, заборгованість з плати за обслуговування і утримання житла та прибирання прибудинкової території , що рахується за квартирою АДРЕСА_1, за період з 01 червня 2010 року по 30 квітня 2013 року у розмірі 1003,60 грн (одна тисяча три гривні 60 копійок), індекс інфляції за час прострочення платежу у розмірі 25,45 грн (двадцять п'ять гривень 45 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 40,23 грн (сорок гривень 23 копійки), а також судові витрати у розмірі 492,33 грн (чотириста дев'яносто дві гривні 33 копійки), а всього - 1 561,61 грн (одну тисячу п'ятсот шістдесят одну гривню 61 копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Табачне Джанкойського району АР Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Кириківка Великописаревського району Сумської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Клепініне Красногвардійського району АР Крим, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки с.Клепініне Красногвардійського району АР Крим, на користь Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства, р/р 26006300112679 у філії Кримського РУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 31083438, заборгованість з плати за обслуговування і утримання житла та прибирання прибудинкової території , що рахується за квартирою АДРЕСА_4, за період з 01 червня 2010 року по 30 квітня 2013 року у розмірі 1111,90 грн (одна тисяча сто одинадцять гривень 90 копійок), індекс інфляції за час прострочення платежу у розмірі 28,18 грн (двадцять вісім гривень 18 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 43,53 грн (сорок три гривні 53 копійки), а також судові витрати у розмірі 545,02 грн (п'ятсот сорок п'ять гривень 02 копійки), а всього - 1 728,63 грн (одну тисячу сімсот двадцять вісім гривень 63 копійку) у відповідності до частки кожного у спільному майні, що перебуває у спільній частковій власності, тобто по 432,16 грн (чотириста тридцять дві гривні 16 копійок) з кожної особи.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя І.В.Шевченко