Рішення

від 10.06.2013 по справі 905/2581/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2013 Справа № 905/2581/13

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінн Тайр" про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 3231717,45грн. Зорін О.В. -представник за довіреністю; не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінн Тайр" про стягнення заборгованості на загальну суму 3231717,45 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 3106029,64грн., пеню у розмірі 99563,14 грн., 3% річних у розмірі 19912,62 грн., інфляційні втрати у розмірі 6212,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №ДПЛ/12-049/К від 01.02.2012 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 3106029,64 грн.

Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судовому засіданні призначеному на 23.04.2013 клопотав про відкладення розгляду справи, в подальшому явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява були надіслані відповідачу на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні 23.04.2013 оголошувалась перерва до 28.05.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача, розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінн Тайр", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки зимових та літніх шин №ДПЛ/12-049/К (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язався приймати і оплачувати в порядку, встановленому цим договором, шини для легкових автомобілів.

Конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються специфікаціями, що підписуються сторонами, скріплюються їх печатками (п1.5 договору).

Згідно з п. 2.6 договору зобов'язання постачальника щодо поставки (передачі) товару за цим договором вважаються виконаними після передачі товару покупцю та підписання ним товаро-транспортних накладних. Датою поставки (передачі) товару є дата підписання покупцем товаро-транспортних накладних.

Підписана сторонами товаро-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) покупцю партії за цим договором (п. 2.10 договору).

Договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012 включно, але не раніше моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.2 договору).

Між сторонами підписані та погоджені специфікації до договору, а саме: від 21.02.2012 на суму 792454,73 грн., від 01.03.2012 на суму 499322,90 грн., від 12.03.2012 на суму 158199,60 грн., від 21.03.2012 на суму 314013,52 грн., від 27.03.2012 на суму 397933,42 грн., від27.03.2012 на суму 267286,61 грн., від 27.03.2012 на суму 33600,00 грн., від 29.03.2012 на суму 78000,00 грн., від 29.03.2012 на суму 384996,00 грн., від 30.03.2012 на суму 509515,58 грн., від 30.03.2012 на суму 276408,05 грн., від 05.04.2012 на суму 118062,02 грн., від 11.04.2012 на суму 42748,97 грн., від 20.04.2012 на сум у240603,56 грн., від 24.04.2012 на суму 43778,02 грн., від 26.04.2012 на суму 62867,08 грн., від 26.04.2012 на суму 77447,95 грн., від 07.05.2012 на суму 42812,02 грн., від 11.05.2012 на сум у31311,00 грн., від 17.05.2012 на суму 49482,92 грн. Всього на загальну суму 4420843,95 грн.

Договір та специфікації до договору підписані сторонами та скріплені їх печатками, копії містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та специфікацій, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4420843,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме: №НШ-0000361 від 21.02.2012 на суму 792464,73 грн., № НШ-0000473 на суму 499322,90 грн., №НШ-0000620 від 12.03.2012 на суму 158199,60 грн., №НШ-0000836 від 21.03.2012 на суму 314013,52 грн., №НШ-0000922 від 27.03.2012 на суму 397933,42 грн., №НШ-0000923 від27.03.2012 на суму 267286,61 грн., №НШ-0000924 від 27.03.2012 на суму 33600,00 грн., №НШ-0000986 від 29.03.2012 на суму 78000,00 грн., №НШ-0000989 від 29.03.2012 на суму 384996,00 грн., №НШ-0001032 від 30.03.2012 на суму 509515,58 грн., №НШ-0001034 від 30.03.2012 на суму 276408,05 грн., №НШ-0001110 від 05.04.2012 на суму 118062,02 грн., №НШ-0001173 від 11.04.2012 на суму 42748,97 грн., №НШ-0001245 на суму 240603,56 грн., №НШ-0001277 від 24.04.2012 на суму 43778,02 грн., №НШ-0001299 від 26.04.2012 на суму 62867,08 грн., №НШ-0001301 від 26.04.2012 на суму 77447,95 грн., №НШ-0001359 від 07.05.2012 на суму 42812,02 грн., №НШ-0001392 від 11.05.2012 на суму 31311,00 грн., №НШ-0001429 від 17.05.2012 на суму 49482,92 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надано копії товаро-транспортних накладних та копії рахунків-фактур на вказану поставку товару. Судом відмічається, що на товаро-транспортних накладних №НШ-0000927 від 07.05.2012 та №НШ-0000954 від 11.05.2012, відсутні підписи уповноважених осіб з боку відповідача, однак містяться печатки відповідача.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних виписаних позивачем на кожну видаткову накладну, декларації з ПДВ за лютий-травень2012, разом з додатками №5.

Товар по вищевказаним видатковим накладним отримано уповноваженими представниками відповідача, що підтверджується копіями довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей №25 від 20.02.2012, №32 від 12.03.2012, №39 від 23.03.2012, №47 від 05.04.2012, №57 від 20.04.2012, №68 від 07.05.2012, №70 від 17.05.2012, які наявні в матеріалах справи.

З представлених вищевказаних видаткових накладних, товаро- транспортних накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять усі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару. Відповідачем не надано жодних зауважень щодо отримання від позивача товару на виконання договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних видаткових накладних здійснювалась на виконання договору поставки №ДПЛ/12-09/049/К від 01.12.2012. Відповідач не надав жодних доказів в спростування вказаних обставин.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись у терміни, передбачені сторонами у договорі.

Відповідно до п.4.1, п. 4.2.1 договору оплата покупцем партії здійснюється на підставі відповідної специфікації за рахунком, який постачальник виписує на кожну партію товару та передає покупцю у день підписання сторонами специфікації на відповідну партію; партії підлягають оплаті у такому порядку: кожна партія товару повинна бути оплачена протягом 28 календарних днів з дати виставлення рахунку на відповідну партію товару, однак в будь-якому випадку не пізніше 24.12.2012 незалежно від дати поставки та дати виставлення рахунку.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач частково повернув позивачу товар на суму 1105298,73 грн., що підтверджується наявними копіями видаткових накладних на повернення, а саме: №ВП-0000011 від 04.09.2012 на суму 107400,84 грн., №ВП-0000012 від 04.09.2012 на суму 24569,93 грн., №ВП-0000013 від 04.09.2012 на суму 140727,60 грн., №ВП-0000014 від 04.09.2012 на суму 92806,24 грн., №ВП-0000015 від 04.09.2012 на суму 14986,97 грн., №ВП-0000017 від 05.09.2012 на суму 51050,86 грн., №ВП-0000030 від 04.09.2012 на суму 12180,00 грн., №ВП-0000029 від 04.09.2012 на суму 66300,00 грн., №ВП-0000016 від 04.09.2012 на суму 250247,40 грн., №ВП-0000032 від 05.09.2012 на суму 52744,45 грн., №ВП-0000018 від 05.09.2012 на суму 43329,85 грн., №ВП-0000019 від 05.09.2012 на суму 69558,72 грн., №ВП-0000020 від 05.09.2012 на суму 39388,98 грн., №ВП-0000021 від 05.09.2012 на суму 79183,91 грн., №ВП-0000022 від 05.09.2012 на суму 3891,98 грн., №ВП-0000023 від 05.09.2012 на суму 12467,03 грн., №ВП-0000024 від 05.09.2012 на суму 10471,96 грн., №ВП-0000025 від 19250,02 грн., №ВП-0000026 від 05.09.2012 на суму 483,00 грн., №ВП-0000027 від 05.09.2012 на суму 14258,99 грн.

Також позивачем вказується на здійснення відповідачем часткової оплати товару по накладній №НШ-0001032 на суму 209515,58 грн.

Відповідачем інших доказів в підтвердження здійснення оплати вартості отриманого товару та повернення товару, не надано.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується наявність неоплаченої вартості товару на суму 3106029,64 грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 4.2.1 договору, відповідач зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого товару не виконав. Відповідно до матеріалів справи відповідачем отримано товар на суму 4420843,95 грн., повернуто товар на суму 1105298,73 грн., оплачено товар на суму 209515,58 грн. За таких обставин, заборгованість відповідача становить 3106029,64 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування позивачу коштів у розмірі 3106029,64грн. та або повернення товару на цю суму, а матеріали справи таких не містять.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 3106029,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 8.1 договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.12.2012 по 12.03.2013 у розмірі 99563,14грн.

Відповідно до п. 5.1 договору за прострочення строку оплати партії згідно п. 4.2.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 10% від вартості партії за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, який зроблений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не враховано фактичну кількість днів у 2012 році.

За розрахунком суду, розмір пені за період 25.12.2012 по 12.03.2013 становить 99538,73 грн., який і підлягає задоволенню.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 25.12.2012 по 12.03.2013 у розмірі 19912,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6212,05 грн. за січень 2013.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача суд визнає його невірним, оскільки позивачем не враховано фактичну кількість днів у 2012 році.

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 25.12.2012 по 12.03.2012 становить 19907,74 грн., який і підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінн Тайр" (вул. Воїнська, буд.37 а, м. Донецьк, Донецька область, 83096, ЄДРПОУ 36062538 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" (вул. Жилянська, 75а, м. Київ, код 34453885) основний борг у розмірі 3106029 (три мільйони сто шість тисяч двадцять дев'ять) грн. 64 коп., пеню у розмірі 99538 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн.73 коп., 3% річних у розмірі 19907 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 6212 (шість тисяч двісті дванадцять) грн. 05 коп., судовий збір у розмірі 64633 (шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять три) грн. 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина" (вул. Жилянська, 75а, м. Київ, код 34453885) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 65 коп.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 12.06.2013.