cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.06.2013р. Справа № 905/2182/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.
при секретарі судового засідання Петраченко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовною заявою: спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер», м.Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Укртермінал», м.Донецьк
про стягнення заборгованості у розмірі 35 045,63 гривень, пені у розмірі 1 861,00 гривень, суми інфляційних нарахувань у розмірі 77,14 гривень, 3% річних у розмірі 372,21 гривень
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Сергєєва Ю.В.
Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртермінал» про стягнення заборгованості у розмірі 35 045,63 гривень, пені у розмірі 1 861,00 гривень, суми інфляційних нарахувань у розмірі 77,14 гривень, 3% річних у розмірі 372,21 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди №631С від 01.08.2011р. щодо сплати орендної плати за період з серпня по грудень 2012р.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках відповідача.
14.05.2013р. від відповідача надішли заперечення на позовну заяву, у яких він просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідачем неправомірно нараховувалась суборенда плата у розмірі 7000,00 гривень, яка у розглядуваний період мала становити 500,00 гривень на місяць. Також зазначив, що у нього взагалі відсутня заборгованість перед позивачем оскільки останнім було сплачено відповідно до платіжного доручення №182 від 15.05.2013р. суму за послуги по суборенді відповідно до договору №631С від 01.08.2011р. на підставі виставленого рахунку №Дн000000009 від 14.05.2013р. в розмірі 4432,73 гривень (рахунок та платіжне доручення наявні в матеріалах справи), а також те, що відсутність заборгованості підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків на 15.05.2013р., який підписаний та скріплений печатками обох підприємств, відповідно до якого заборгованість відсутня.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судових засіданнях проти задоволення позову заперечував та вважає, що взагалі відсутній предмет спору, у зв'язку з погашенням суми боргу.
Строк розгляду справи на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представники сторін були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ
01.08.2011р. позивачем (орендарем) та відповідачем (суборендарем) укладено договір суборенди №631С, відповідно до п. 1.1 якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, орендар передає, а суборендар приймає за двостороннім актом у строкове платне користування наступний об'єкт: майданчик для технологічного обладнання загальною площею 25 кв.м. на АЗС №03021/0, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський р., смт. Ювілейне, вул. Бабенко,1 (об'єкт суборенди) для самостійного використання відповідно до п. 2.1 договору та зобов'язується сплачувати орендарю суборендну плату в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі.
Суборендар гарантує: самостійне облаштування об'єкту суборенди згідно мети суборенди; отримання необхідної проектно-довільної та експлуатаційної документації, необхідної для експлуатації об'єкту суборенди, визначеною п.2.1 договору, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання договору (п.1.2 договору).
Додатковою угодою №2 від 01.11.2011р. сторони внесли зміни до п. 1.2. договору, визначивши, що суборендар гарантує: самостійне облаштування об'єкту суборенди згідно мети суборенди; отримання необхідної проектно-довільної та експлуатаційної документації, необхідної для експлуатації об'єкту суборенди, визначеною п.2.1 договору, до 23 листопада 2011р.
Об'єкт суборенди надається суборендарю з метою розміщення та подальшої експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), за умови отримання суборендарем необхідної проектно-довільної документації, необхідної для розміщення та подальшої експлуатації АГЗП. Об'єкт суборенди надається суборендарю без права подальшої передачі в суборенду третім особам (п.2.1 договору).
Об'єкт суборенди повинен бути переданий орендарем та прийнятий суборендарем протягом 3х (трьох) днів з дати підписання договору за актом приймання-передачі, в якому сторони вказують площу об'єкту суборенди, характеристики об'єкту суборенди, що знаходиться за вищевказаною адресою. Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу об'єкту суборенди в суборенди (п. 3.1, 3.2 договору).
Акт приймання-передачі майна в суборенду від 01.08.2011р., підписаний та скріплений печатками сторін, наявний в матеріалах справи.
Строк дії договору обчислюється з дати його підписання та триває по 31 грудня 2012р. (включно), а строк суборенди, на який передається об'єкт суборенди за цим договором встановлюється з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту по 31 грудня 2012р. (п. 4.1 договору).
Розділом 5 договору передбачені розмір суборендної плати та порядок розрахунків.
Загальна суборендна плата за місяць з урахуванням індексації за цим договором за користування об'єктом суборенди складає:
5.1.1. до моменту розміщення АГЗП - 16,67 гривень в місяць, крім цього ПДВ 20% - 3,33 гривень, всього з ПДВ - 20,00 гривень;
5.1.2. з моменту розміщення АГЗП - 5 833,33 гривень в місяць, крім цього ПДВ 20% - 1 166,67 гривень, всього з ПДВ - 7000,00 гривень (п 5.1 договору).
Кожен місяць, не пізніше 5го числа, наступного за звітним, сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) (п 5.3 договору).
В матеріалах справи наявні акти наданих послуг за період з серпня 2011р. по липень 2012р., підписані та скріплені печатками сторін.
Суборендна плата перераховується суборендарем на поточний банківський рахунок орендаря, визначений у цьому договорі, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця оренди, на підставі рахунку, виставленого орендарем (п 5.4 договору).
Суборендна плата нараховується починаючи з дати прийняття об'єкту суборенди суборендарем за актом приймання-передачі і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту суборенди від суборендаря орендарю (п 5.5 договору).
Суборендна плата, визначена цим договором, може змінюватись протягом строку дії договору суборенди на вимоги орендаря, після чого сторони укладають відповідну додаткову угоду до договору, що є його невід'ємною частиною (п 5.6 договору).
Додатковою угодою від 01.11.2012р. сторони за взаємною згодою домовились внести зміни до п. 5.1 договору, виклавши його в наступній редакції: 5.1 Загальна суборендна плата за місяць з урахуванням індексації за цим договором за користування об'єктом суборенди складає:
5.1.1. з моменту укладання договору до 23.11.2011р. включно - 16,67 гривень в місяць, крім цього ПДВ 20% - 3,33 гривень, всього з ПДВ - 20,00 гривень;
5.1.2. з 24.11.2011р. до 09.08.2012р. включно - 5 833,33 гривень в місяць, крім цього ПДВ 20% - 1 166,67 гривень, всього з ПДВ - 7000,00 гривень;
5.1.3. з 10.08.2012р. і до моменту початку експлуатації суборендарем АГЗП, розміщеного на об'єкті суборенди відповідно до умов договору - 416,67 гривень в місяць, крім цього ПДВ 20% - 83,33 гривень, всього з ПДВ - 500,00 гривень;
5.1.4. з моменту початку експлуатації суборендарем АГЗП, розміщеного на об'єкті суборенди відповідно до умов договору, про що суборендар зобов'язаний повідомити орендаря в письмовому вигляді - 5 833,33 гривень на місяць, крім цього ПДВ 20% - 1166,67 гривень, всього з ПДВ - 7000,00 гривень.
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 25.07.2011р. і є невід'ємною частиною договору суборенди №631С від 01.08.2011р. (п.3 додаткової угоди).
Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом посилаючись на те, що починаючи з серпня 2012р. до закінчення строку дії договору відповідач не здійснював оплату вартості суборенди та не підписував акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), а тому у останнього утворилась заборгованість в розмірі 35045,63 гривень
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору суборенди №631С від 01.08.2011р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором суборенди №631С від 01.08.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір оренди. Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди №631С від 01.08.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Позивач наполягає на тому, що суборендна плата за місяць з урахуванням індексації за цим договором за користування об'єктом суборенди нараховується саме з моменту початку експлуатації суборендарем АГЗП, розміщеного на об'єкті суборенди відповідно до умов договору, про що суборендар був зобов'язаний повідомити орендаря в письмовому вигляді - 5 833,33 гривень на місяць, крім цього ПДВ 20% - 1166,67 гривень, всього з ПДВ - 7000,00 гривень.
Акти, які були надіслані відповідачу, та відповідно до яких заявлена сума заборгованості за період з серпня 2012р. по грудень 2012р. наявні в матеріалах справи, але підписані лише з боку позивача.
Також в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 24.01.2013р., відповідно до якого заявлена сума заборгованості складається з реалізації товарів послуг від 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. на загальну суму 35000,00 гривень (акти за період з серпня 2012р. по грудень 2012р. на цю суму наявні в матеріалах справи), а також з реалізації товарів послуг від 31.08.2012р. на суму 45,63 гривень.
Відповідач у запереченнях проти позову заперечив зазначаючи, що ним АГЗП в експлуатацію не вводилась, тому відповідно до додаткової угоди №3 від 01.11.2012р. суборенда плата складає не 7000,00 гривень, як нараховує позивач, а лише 500,00 гривень в місяць, тобто суборендна плата за місяць з урахуванням індексації за цим договором за користування об'єктом суборенди повинна нараховуватися з 10.08.2012р. і до моменту початку експлуатації суборендарем АГЗП. Однак відповідач зазначає, що у нього взагалі відсутня заборгованість перед позивачем оскільки останнім було сплачено відповідно до платіжного доручення №182 від 15.05.2013р. суму за послуги по суборенді відповідно до договору №631С від 01.08.2011р. на підставі виставленого рахунку №Дн000000009 від 14.05.2013р. у т.ч. ПДВ 738,79 гривень в розмірі 4432,73 гривень (рахунок та платіжне доручення наявні в матеріалах справи), а також те, що відсутність заборгованості підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків на 15.05.2013р., який підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств, відповідно до якого зазначено, що заборгованість становить нуль гривень.
Розглянувши матеріали справи суд не знайшов належного підтвердження у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо початку експлуатації суборендарем АГЗП, як того вимагає умови договору, також в матеріалах справи відсутні докази нарахування суми заборгованості на суму 45,63 гривень, яка визначена в акті звіряння, як реалізація товарів послуг від 31.08.2012р.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості станом на час розгляду справи складала 2500,00 гривень, однак наявне в матеріалах справи платіжне доручення №182 від 15.05.2013р. з призначенням платежу: сума за послуги по суборенді відповідно до договору №631С від 01.08.2011р. на підставі виставленого рахунку №Дн000000009 від 14.05.2013р. у т.ч. ПДВ 738,79 гривень в розмірі 4432,73 гривень за липень 2012р. - грудень 2012р. та акт звірки взаєморозрахунків на 15.05.2013р., який підписаний двома сторонами і скріплений печатками обома підприємств, відповідно до якого зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить нуль гривень, сприймаються судом, як належний доказ припинення існування заборгованості в розмірі 2500,00 гривень у відповідача перед позивачем, що відбулась в перебігу розгляду справи, в зв'язку з чим на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним припинити провадження по справі в цій частині.
Що стосується заявлених до стягнення суми пені у розмірі 1 861,00 гривень, суми інфляційних нарахувань у розмірі 77,14 гривень, 3% річних у розмірі 372,21 гривень, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, за весь період прострочення.
Крім того, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.9.1.1. договору сторонами визначено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати платежів, передбачених даним договором, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Приймаючи до уваги висновок суду щодо розміру належної до стягнення заборгованості відповідача, яка сформувалась протягом вказаного позивачем суд, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», задовольняє позовні вимоги частково, а саме вважає за необхідне стягнути суму інфляційних витрат в розмірі 5,50 гривень, 3% річних в розмірі 26,54 гривень, пеню в розмірі 132,58 гривень, а всього 164,62 гривні.
В решті позовних вимог суд відмовляє, як безпідставно заявлені.
Суд відмовляє у задоволені поданої разом із позовною заявою заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно і грошові кошти відповідача через не співмірність запропонованого забезпечення і заявлених позовних вимог та у зв'язку із ненаданням доказів ймовірності утруднення виконання рішення без такого забезпечення згідно вимог ст.66 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача щодо вимог, провадження за якими припинено та пропорційно задоволеним іншим позовним вимогам. Судовий збір за подання заяви про вжиття забезпечувальних заходів покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 66, 69, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Припинити провадження у справі за позовом спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртермінал» в чатсині стягнення заборгованості у розмірі 2500,00 гривень.
Позовні вимоги спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртермінал» - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртермінал» (83114, м.Донецьк, пр. Таманський, 18, код 35832292) на користь спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код 25196004) пеню в розмірі 132,58 гривень, 3% річних в розмірі 26,54 гривень, інфляційні витрати в розмірі 5,50 гривень, судовий збір в розмірі 7,58 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
У судовому засіданні 12.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.06.2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2013 |
Оприлюднено | 13.06.2013 |
Номер документу | 31791745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Р.М. Колесник
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні