Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/6888/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/6888/13 11.06.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери-КФТП»,

м. Корюківка

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеймус», м . Київ

Про стягнення 45 500 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Бендза О.М. - дов. від 01.04.2013р.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього помилково перерахованих коштів у сумі 45 500 грн., як безпідставно отриманих відповідачем.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2009р. платіжним дорученням №1395 на розрахунковий рахунок відповідача позивачем було помилково перераховано грошову суму у розмірі 45 500 грн., проте в бухгалтерському обліку позивача дані операції не відображені, будь-якого товару позивач від відповідача не отримував, договорів з відповідачем не укладав. Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути помилково перераховані кошти, але відповідач залишив вимогу без задоволення.

Ухвалою від 12.04.2013р. провадження у справі № 910/6888/13 було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено на 16.05.2013р.

16.05.2013р. від позивача надійшли витребувані судом документи, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час та місце судового процесу, в судове засідання вдруге не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «закінчення мінімального терміну зберігання».

Направлення судом ухвал на юридичну адресу відповідача, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, який долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2013р. представник позивача частково надав суду витребувані документи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Позивач не виконав вимоги ухвал суду, а саме, не надав письмові пояснення щодо особи відповідальної за проведення розрахунків та відповідні докази, що підтверджують її повноваження; докази притягнення до відповідальності особи, яка перерахувала грошові кошти.

Представник позивача в судовому засіданні причини невиконання пояснив тим, що особу винну у помилковому перерахуванні грошових коштів, до відповідальності не притягали.

В судовому засіданні 11.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши представлені в справу докази, документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009р. Відкритим акціонерним товариством "Корюківська фабрика технічних паперів" на підставі платіжного доручення № 1395 було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сеймус" з призначенням платежу «за виконання ремонтних робіт згідно до договору № 2518К15 від 02.09.09» грошові кошти в розмірі 45 500 грн.

Як вбачається з п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" (позивач), затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Корюківська фабрика технічних паперів" (Протокол №17 від 02.03.2011р.), Відкрите акціонерне товариство "Корюківська фабрика технічних паперів" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП".

Як стверджує позивач такого договору він з відповідачем не укладав та жодних рахунків не отримував, на підтвердження іншого суду доказів не подано.

10.12.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 4408 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 45 500 грн. Факт направлення вказаної претензії на адресу відповідача, підтверджується фіскальним чеком № 4592 від 11.12.2012р., оригінал якого долучено до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на вказану претензії не надав та в подальшому її вимоги не задовольнив.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п.2.35 вказаної Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеймус» (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, код ЄДРПОУ 36546672) на користь Публічного акціонерного товариства «Слов`янські шпалери - КФТП» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Передзаводська, 4, код ЄДРПОУ 00278876), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 45 500 (сорок п`ять тисяч п`ятсот) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13 червня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук