Рішення

від 21.05.2013 по справі 124/1355/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1355/13-ц

21.05.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарі - Кульневій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач УДСО при ГУ МВС України в АРК звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з 24.04.2009 року по 07.06.2010 року проходив службу на посаді міліціонера з охорони об'єктів м. Алупка міліції Ялтинського міжрайонного відділу ДСО при ГУМВС України в АР Крим. Відповідно до умов трьохстороннього договору від 21.06.2010 року №157 на навчання за кошти підрозділу ДСО з кандидатом на службу в ОВС України по програмі початкової професійної підготовки кандидатів ОВС на посади рядового і молодшого начальницького складу підрозділів ДСО з наданням професії «охоронник», відповідач проходив підготовку у Вінницькому вищому професійному училищі ДДСО при МВС України та отримав по закінченню свідоцтво про присвоєння робочої кваліфікації.

Відповідно до умов зазначеного Договору, кандидат зобов'язаний прибути після закінчення навчального закладу та відпрацювати мінімум 2 роки (730 календарних днів), з яких відповідач відпрацював лише 380 календарних днів, тобто, не допрацьовано 350 календарних днів. Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість за навчання у розмірі 4489.28 гривень. Штрафні санкції 3% річних від простроченої суми - 42,80 гривень. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.

У подальшому, позивачем уточнені заявлені позовні вимоги шляхом збільшення заявленої до стягнення суми штрафних санкцій до 152 грн. 39 коп., з урахуванням зростання штрафних санкцій.

Представник позивача Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим за довіреністю - Нікольська Я.О. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі за вищевикладених обставин.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Так, не заперечував свій період роботи в службі охорони, факт проходження навчання. Разом з цим, наголосив, що копію свідоцтва про закінчення навчання не отримував, умови праці оказалися геть іншими, ніж йому обіцяли, оскільки приходилося працювати понаднормовий час, і він зіпсував собі цим здоров'я. І, взагалі, визнає позов повністю лише у випадку, якщо буде сплачувати існуючу заборгованість частинами по 100-150 грн. на місяць, оскільки в нього хворий батько, і треба ще допомагати батькам. Одночасно, наявність заборгованості не заперечував.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що уточнений позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші й т.ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має повне право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 610, 614 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 21.06.2010 року між УДСО при ГУ МВС України в АР Крим, Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та відповідачем ОСОБА_2 укладено трьохсторонній договір на навчання за кошти підрозділу ДСО з кандидатом на службу в ОВС України (а.с.11-14).

Відповідно до пункту п.1.2 вищевказаного Договору, УДСО зобов'язане перерахувати навчальному закладу кошти на підготовку кандидату по факту його зарахування на навчання в розмірі 12796.25 грн., в т.ч. за свідоцтво - 32,96 грн., стипендія 2144,26 гривень.

Згідно з п.2.3 Договору, ОСОБА_2 зобов'язався прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу УДСО 06.10.2010 року і відпрацювати мінімум 2 роки.

Відповідно до п.2.4 Договору, ОСОБА_2 зобов'язався при неприбутті за призначенням або відмові приступити до роботи, відповідно до укладеного Договору, відрахуванні по негативним мотивам, звільненні за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку в установленому порядку компенсувати всі витрати, які здійснив підрозділ у зв'язку із виплатою грошового утримання на час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі.

Відповідно до умов Договору, ОСОБА_2 видано свідоцтво про початкову підготовку, а саме про те, що у 2010 році він закінчив курс навчання з початкової підготовки у Вінницькому вищому професійному училищу ДДСО при МВС України за програмою підготовки кандидатів в ОВС (а.с.15).

Відповідно до витягу з наказу №381 о/с від 11.10.2010 року рядового міліції ОСОБА_2, який прибув після закінчення Вінницького ВПУ ДДСО при ГУМВС України, призначено міліціонером взводу міліції по охороні об'єктів батальйону міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони при Головному управлінні (а.с.19).

Таким чином, Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим виконало обов'язки за договором від 21.06.2010 року.

Але, відповідно до витягу з наказу №395 о/с від 19.10.2011 року, Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 міліціонера з охорони об'єктів взводу в м. Алупка роти міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони при Головному управлінні - звільнено з органів МВС у запас за п.63 «ж» (за власним бажанням) з 19.10.2011 року (а.с.18).

У зв'язку з чим, всупереч п.2.3 Договору, ОСОБА_2 відпрацював лише період з 11.10.2010 року по 19.10.2011 року, тобто 380 днів.

Відповідно до довідки, кількість невідпрацьованих днів ОСОБА_2 складає 350 днів (а.с.7).

Таким чином, відповідно до п.2.4 Договору, наявні підстави для компенсації УДСО витрат, які здійснив підрозділ у зв'язку із виплатою грошового утримання на час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі.

При цьому, суд виходить з того, що повна вартість навчання ОСОБА_2 за Договором складає 12491,93 гривень (а.с.7). ОСОБА_2 відпрацьовано фактично 380 днів з належних 730 днів. Тобто, станом на момент звільнення заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складала суму: 12491,93 грн. : 730 Х (730-380) = 5989,28 грн.

Своєю заявою від 19.10.2011р. відповідач свої зобов'язання підтвердив та зобов'язався сплатити заборгованість в терміни 24 місяці у розмірі (а.с.10).

У подальшому, як вказує позивач, відповідачем в добровільному порядку була частково погашена існуюча заборгованість, і станом на 24.02.2012р. загальна заборгованість ОСОБА_2 за договірними відносинами стала 4489,28 гривень, після чого станом на день розгляду справи не зменшувалася (а.с. 7).

Відповідно до листа вих. 17/1-2-185/ян від 11.01.2013 року позивач звертався до відповідача із вимогою про відшкодування коштів за договором у позасудовому порядку (а.с.8-9).

Однак, на день розгляду справи відповідач ніяких заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем не прийняв.

У зв'язку з чим, суд вважає за можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 4489,28 гривень.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 24.02.2012 року по 12.04.2013 року, що складає 152 грн. 39 коп., виходячи з розрахунку: 4489, 28 грн. Х (3% : 100%/365 днів) Х 413 днів, де 4489, 28 грн. - сума заборгованості, 413 днів - кількість прострочених днів.

Заперечень проти розрахунку заборгованості перед позивачем відповідач не надавав.

Доводи відповідача щодо того, що він не отримував свідоцтва про проходження навчання і що умови його праці оказалися іншими, ніж йому обіцяли, суд вважає неспроможними, адже, позивач не оспорював в судовому засіданні факт укладання з позивачем договору, що дійсно проходив навчання, закінчив його, догадувався про видачу свідоцтва і знаходження його у позивача. При цьому, як пояснив, до навчального закладу або до позивача для отримання відповідного свідоцтва - не звертався. Крім того, також нікуди не звертався з приводу неналежних умов своєї праці. Підтвердив, що звертався із заявою про звільнення саме «за власним бажанням», своє фактичне звільнення за цієї підстави, а не за станом здоров'я або ін., - не оспорював.

Щодо посилань відповідача на відсутність відповідних грошових коштів для сплати заборгованості відповідачу, то, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відносно посилань відповідача на можливість виплати позивачу заборгованості лише частинами, то, судом підстав для застосування розстрочки сплати боргу, при заявлених відповідачем обставинах, - не вбачається, адже, як пояснив ОСОБА_2, він працює, утримує батьків. Належних та достовірних доказів неспроможності сплати заборгованості у повному обсязі, зважаючи на її розмір, - суду не надано.

Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у розмірі 229,40 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 614, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 11, 60-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим до ОСОБА_2 стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий 29.03.2005р. 2-м відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (код ЄДРПОУ 08596943) грошову суму у загальному розмірі 4641 (чотири тисячі шістсот сорок одна) грн. 67 коп., з яких: сума основної заборгованості - 4489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 28 коп., сума штрафних санкцій 3% річних від простроченої суми заборгованості - 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1, виданий 29.03.2005р. 2-м відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (код ЄДРПОУ 08596943) витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Н. В. Кучеренко