Рішення

від 10.06.2013 по справі 925/758/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Справа № 925/758/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Мікс Україна" до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Денисюк Наталії Петрівни про стягнення 56 067,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 56 067,35 грн. з яких: 49 382,47 грн. основного боргу за товар, 1481,47 грн. штрафу, 3693,53 грн. пені, 1509,88 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 135/02/12 від 06.02.2012 року, укладеного між сторонами.

Представник позивача в жодне судове засідання не з'явився, на вимогу суду надав всі витребувані документи, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників сторін в порядку ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі документи, судом було встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 135/02/13 від 06 лютого 2012 року (а.с. 7-10), у відповідності до якого поставка товару Поставщиком (далі - позивач) Покупцю (далі - відповідач) здійснювалась на умовах FCA згідно Правил "Інкотермс-2000", які застосовувались з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером даного Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов даного Договору (пункт 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.2.5 договору відпуск товару позивачем відповідачу здійснюється на підставі видаткових накладних.

Згідно пояснення позивача, ніяких інших відносин між сторонами крім поставки товару на виконання умов договору поставки № 135/02/12 від 06.02.2012 року, не було.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товари для тварин на загальну суму 92 374,47 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних:

- № ДУ-8000077 від 13.03.12 р. на суму 9 154,73 грн. (а.с. 11);

- № ДУ-8000082 від 15.03.2012 р. на суму 5121,90 грн. (а.с. 12);

- № ДУ-8000152 від 09.04.12 р. на суму 37 353,60 грн. (а.с. 13);

- № ДУ-8000153 від 09.04.12 р. на суму 3 560,60 грн. (а.с. 14);

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав. За загальним правилом, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі або передачі товаро-супровідних документів на нього.

Згідно п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється відповідачем на умовах розстрочення платежів за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати переходу права власності на товар від позивача до відповідача; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 8 000,00 ( вісім тисяч гривень 00 копійок).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що платежі здійснені відповідачем, в першу чергу будуть зараховуватись як плата за раніше отриманий та неоплачений Товар.

За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише суму 42 992,00 грн. за поставлений товар.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 382,47грн. (92 374,47 - 42 992,00), яка була неоплачена по видаткових накладних:

- № ДУ-8000077 від 13.03.12 р. оплачена частково на суму 3 346,37 грн.;

- № ДУ-8000152 від 09.04.12 р. на суму 37 353,60 грн.;

- № ДУ-8000153 від 09.04.12 р. на суму 3 560,60 грн.

Строк проведення повного розрахунку за отриманий товар на час прийняття рішення по справі для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати боргу у справу не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 49 382,47 грн. залишку основного боргу за товар.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 6.3 договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, на вимогу позивача він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 (три) проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування 3% річних з врахуванням часткової оплати заборгованості з 01.05.2012 року по 08.05.2013 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 1 509,88 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 693,53 грн. та штраф у сумі 1 481,47 грн. посилаючись на пункт 3.2. договору, згідно з яким у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань відповідачем, він сплачує штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків з суми простроченого платежу та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Чинним законодавством прямо не заборонено одночасне застосування штрафу та пені за порушення грошового зобов'язання. Оскільки сторонами у договорі погоджено саме такий вид відповідальності, то дана умова договору є обов'язковою для виконання відповідачем по справі.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 3 693,53 грн. та штрафу в сумі 1 481,47 грн., встановив правильність їх нарахування, та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач довів наявність порушеного права та обґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог, в тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Денисюк Наталії Петрівни, ідентифікаційний номер 2833607425, Черкаська область, м. Умань, вул. Герцена, 28/110 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Мікс Україна", ідентифікаційний код 33708004, Львівська область, Золочівський р-н, с. Хильчиці, вул. Заводська, 14 -- 49 382,47 грн. основного боргу за товар, 1481,47 грн. штрафу, 3693,53 грн. пені, 1509,88 грн. як 3 % річних на підставі договору поставки № 135/02/12 від 06.02.2012 року та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 13 червня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських