Рішення

від 06.06.2013 по справі 910/6698/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6698/13 06.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс"

про стягнення 670 672,29 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Крицька Я.О., Хіцевич О.Ю.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс" (далі-відповідач) про розірвання договору №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс"; стягнення заборгованості за договором №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р. в сумі 670 672,29 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа фонду має право відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку, про що і було повідомлено відповідача листом №1467 від 04.03.2013 р. Проте, відповідач грошових коштів не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. судом оголошувалась перерва до 06.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

06.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить відкласти розгляд справи через неможливість забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

З приводу поданого клопотання суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в заяві обставини не є підставою для її задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується підписом повноважного представника в розписці про оголошення перерви (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс" укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/11/09-1;ДД 141/12, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери емітента, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна сума договору становить 670 672,29 грн.

Згідно п. 2.1. договору позивач зобов'язаний сплатити на банківський рахунок відповідача загальну суму договору, визначену в п. 1.2. цього договору в строк до 31.12.2013 р.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що сторони в строк до 31.12.2013 р. здійснюють переоформлення прав власності на ЦП, що є предметом даного договору.

Відповідно до п. 3.6. договору факт переходу прав власності на цінні папери, що є предметом даного договору, підтверджується шляхом підписання акту приймання-передачі цінних паперів і підписується протягом 3 календарних днів з моменту виконання сторонами п. 3.1. даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.09.2012 р. на виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД/11/09-1;ДД 141/12 було перераховано відповідачеві 670 672,29 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа фонду має право відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку, про що і було повідомлено відповідача листом №1467 від 04.03.2013 р. Проте, відповідач перерахованих грошових коштів в розмірі 670 672,29 грн. не повернув. Крім того, позивач просить суд розірвати договір №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду має право відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 р. №4 відкликано ліцензію банку та розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 р. №3 уповноваженою особою фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» призначено Куреного О.В. (копії в матеріалах справи).

Судом встановлено, що на виконання своїх повноважень уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб АТ «ЕРДЕ БАНК» було направлено лист відповідачеві №1467 від 04.03.2013 р. з пропозицією укласти додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД11/09-1; ДД/141/12 від 11.09.2012 р. щодо повернення банку грошових коштів у сумі 670 672,29 грн., оскільки цінні папери за договором так і не були поставлені відповідачем.

Зазначений лист отриманий відповідачем 06.03.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, відповідач жодної відповіді на фактичну пропозицію позивача розірвати договір та повернути перераховані кошти в сумі 670 672,29 грн. останньому не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки законодавством передбачено право уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку, вживати заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, а також факт не поставлення, оплачених цінних паперів за спірним договором на рахунок у цінних паперах позивача, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про розірвання договору №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «"Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс"

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р. в сумі 670 672,29 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів ДД11/09-1; ДД/141/12 від 11.09.2012 р. і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 670 672,29 грн. позивачем перераховувались відповідачу на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів ДД11/09-1; ДД/141/12 від 11.09.2012 р., який, в свою чергу, припинив дію.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 670 672,29 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" задовольнити.

2. Розірвати договір №ДД11/09-1; ДД/141/12 купівлі-продажу цінних паперів від 11.09.2012 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс"

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, оф. 174, код ЄДРПОУ - 37045026) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А, код ЄДРПОУ - 34817907) 670 672 (шістсот сімдесят тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 29 коп. - заборгованості

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Саксесфул Інвестменс" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3, оф. 174, код ЄДРПОУ - 37045026) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 14 560 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 45 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 10.06.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.