Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/8903/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8903/13 12.06.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Кондрашова Сергія Володимировича

до Політичної партії «Політичне об'єднання «Рідна Вітчизна»

про стягнення 48 840,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Кондрашов С.В.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 12.06.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кондрашова Сергія Володимировича до Політичної партії «Політичне об'єднання «Рідна Вітчизна» про стягнення 48 840,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 01.08.2012 року між Фізичною особою-підприємцем Кондрашовим Сергійом Володимировичем та Політичною партією «Політичне об'єднання «Рідна Вітчизна» було укладено договір оренди. За доводами позивача відповідачем порушуються умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 26 400,00 грн за період з грудня 2012 р. по лютий 2013 р., крім цього з посиланням на п. 6.2. Договору оренди позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 440,00 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8903/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2013 р.

05.06.2013 р позивач через канцелярію суду, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди у розмірі 26 400,00 грн та пеню у розмірі 1 920,33 грн.

У судове засідання, призначене на 12.06.2013 р. позивач з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду та підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п.17 інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом, встановлено, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята до розгляду.

Позивач у судовому засіданні 12.06.2013 р. надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення їх розміру та просив суд задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, який було повернуто підприємством зв'язку із посиланням про відсутність адресата (відповідача).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 04071 м. Київ, вул.. Верхній Вал, 4-А, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 серпня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Кондрашовим Сергійом Володимировичем (орендодавець, позивач) та Політичною партією «Політичне об'єднання «Рідна Вітчизна» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди (найму) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язується надати орендарю у користування за плату і на строк, передбачений цим договором, нежитлове приміщення - офіс № 26, загальною площею 80 кв.м., розташований в будинку № 15 по вул.. Сєрова у м. Дніпропетровську, а Орендар, зобов'язується прийняти об'єкт оренди, сплачувати орендну плату та після припинення дії цього Договору повернути об'єкт оренди в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору об'єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом 1-го календарного дня за актом прийому-передачі, при умові виконання орендарем п. 5.3. цього Договору.

Відповідно до п.5.2. Договору Орендар сплачує Орендодавцю за користування об'єктом оренди щомісячну орендну плату у розмірі 8 300,00 грн без ПДВ, у вартість орендної плати не входить сума компенсації за комунальні послуги.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця до 5-го числа поточного місяця (п. 5.4. Договору).

Договір укладено строком на три місяці з моменту підписання і діє до 01 листопада 2012 року включно.

01 жовтня 2012 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди (найму), якою п. 5.2. та п. 8.1. Договору виклали в новій редакції. А саме:

- згідно п. 5.2. орендар сплачує з 01.10.2012 року орендодавцю за користуванням об'єктом оренди щомісячну орендну плату у розмірі 8 800,00 грн.

- згідно п. 8.1. договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами договору, терміном дії до 01 червня 2013 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення-офісу № 26 від 01.08.2012 р.. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Позивач вказує, що відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за період з грудня 2012 по лютий 2013 року за ним утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 26 400,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 01.08.2012 р, довідка за підписом позивача про наявність заборгованості відповідача станом на 01.06.2013 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 26 400,00 грн., яка утворилась за період з грудня 2012 по лютий 2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.2, 3.5 договору оренди від 16.09.11 строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач звертався до відповідача з листами-вимогами від 24.12.2012 р. та від 15.01.2013 р. в якій просив погасити існуючу заборгованість.

Факт наявності суми основної заборгованості зі сплати орендних відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 26 400,00 грн., яка утворилась за грудень 2012 р. - 8 800,00 грн, за січень 2013 р. - 8 800,00 грн, за лютий 2013 р. - 8 800,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 920,33 грн., яка нарахована позивачем за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання Орендарем п. 5.4. Договору, або затримки сплати орендної плати, передбаченої п. 5.5 Договору орендар сплачує орендодавцю пеню у розмір 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 8800 06.12.2012 - 01.06.2013 178 7.5000 % 0.041 %* 641.97 8800 06.01.2013 - 01.06.2013 147 7.5000 % 0.041 %* 531.62 8800 06.02.2013 - 01.06.2013 116 7.5000 % 0.041 %* 419.51 Всього 1 593,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 593,10 грн.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: борг у розмірі 26 400,00 грн та пеня у розмірі 1 593,10 грн. В частині пені 327,23 грн слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Політичної партії «Політичне об'єднання «Рідна Вітчизна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4А, ідентифікаційний код 37147994) на користь Фізичної особи-підприємця Кондрашова Сергія Володимировича (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Шолохова, буд.19, кв. 161, ідентифікаційний код 2196602975), заборгованість за договором оренди у розмірі 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн 00 коп., пеню у розмірі 1 593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн 10 коп., судові витрати у розмірі 1 700 (одну тисячу сімсот) грн 62 коп.

3. В частині пені 327,23 грн відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.