Рішення

від 03.06.2013 по справі 916/929/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 916/929/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Цембудресурс" до приватного підприємства „Сонант - Юг" про стягнення 51 444,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Цембудресурс" (далі по тексту - ТОВ „Цембудресурс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Сонант - Юг" (далі по тексту - ПП „Сонант - Юг") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 51 444,99 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 40 000 грн., пені в сумі 9 596,71 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 528,28 грн. та збитків від інфляції в сумі 320 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Згідно із заявою від 30.05.2013р. позивач повідомив суд про часткове погашення відповідачем спірної суми основного боргу в розмірі 15 000 грн., без коригування розміру заявлених позовних вимог, а також просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в засіданнях суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте ПП „Сонант - Юг" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

05.01.2011р. між ТОВ „Цембудресурс" (Продавець) та ПП „Сонант - Юг" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 011, у відповідності до п.п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність (повне володіння, користування) Покупця цемент та інші будматеріали, у подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з положень п. 5.6 договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. продавець зобов'язується при постачанні кожної партії товару за цим договором надавати Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру (оригінал), видаткову накладну (оригінал), податкову накладну (оригінал).

Відповідно до положень ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. позивачем було передано у власність ПП „Сонант - Юг" товар на загальну суму 49 623 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № ЦБ-0000739 від 04.08.2011р., підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою відповідними печатками. Також, за результатами здійснення даної господарської операції ТОВ „Цембудресурс" було виписано податкову накладну № 24 від 04.08.2012р. та виставлено відповідачу до сплати рахунок фактуру № ЦБ-0000914 від 04.08.2011р.

Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. Покупець зобов'язався виконати 100% передплату товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що умовами п. 4.1 договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. передбачено обов'язок відповідача здійснювати передплату товару, який є предметом відповідної угоди, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення ПП „Сонант - Юг" попередньої оплати вартості придбаного товару на момент його прийняття від ТОВ „Цембудресурс", господарський суд дійшов висновку, що в силу правової конструкції зустрічного виконання зобов'язання, закріпленої у ч. 4 ст. 538 ЦК України, яка застосовується у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати вартості товару обов'язок покупця оплатити вартість придбаного товару та наданих послуг із його доставки виникає в момент прийняття непередплачених об'єктів цивільних прав. Таким чином, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату вартості придбаного товару в строк до 04.08.2011р. включно.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки із особового рахунку ТОВ „Цембудресурс", 11.04.2012р., тобто із порушенням строку внесення даного платежу, відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 9 623 грн. в якості часткової оплати вартості придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. товару, у зв'язку з чим, на момент пред'явлення даного позову у ПП „Сонант - Юг" існувала прострочена заборгованість перед ТОВ „Цембудресурс" в сумі 40 000 грн.

В той же час, як свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 120 від 14.05.2013р., № 565 від 15.05.2013р., № 126 від 15.05.2013р., № 128 від 28.05.2013р., в процесі розгляду даної справи відповідачем було погашено існуючу заборгованість перед ТОВ „Цембудресурс" частково на суму 15 000 грн. Викладені обставини свідчать про припинення спірних правовідносин в частині стягнення із ПП „Сонант - Юг" заборгованості за придбаний товар в сумі 15 000 грн., а, отже, свідчать про відсутність предмету спору між сторонами по справі у названій частині позовних вимог.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують часткове погашення відповідачем спірної суми заборгованості в розмірі 15 000 грн., яка, в тому числі, є предметом спору по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору в частині стягнення з ПП „Сонант - Юг" на користь ТОВ „Цембудресурс" заборгованості за придбаний товар в сумі 15 000 грн., що є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В свою чергу, грошові зобов'язання щодо оплати решти вартості придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. товару в сумі 25 000 грн. станом на момент вирішення даного спору є невиконаними , у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність у ПП „Сонант - Юг" непогашеної заборгованості перед ТОВ „Цембудресурс" у названій сумі.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Цембудресурс" в частині стягнення з ПП „Сонант - Юг" заборгованості за придбаний товар в сумі 25 000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 1 528,28 грн., які є наслідком допущеного позивачем порушення власних зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 4/ господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ПП „Сонант - Юг" відсотків річних в сумі 1 528,28 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 320 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 5/, господарський суд відзначає його неправильність з огляду на наступне.

Так, при здійсненні розрахунку збитків від інфляції у спірних правовідносинах ТОВ „Цембудресурс" не було взято до уваги значення індексу інфляції, меншого ніж 100%, який мав місце за даними офіційно опублікованої статистичної інформації протягом періоду нарахування збитків від інфляції.

За змістом положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця - червня.

У випадку, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Вказану правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466.

За таких обставин, з урахуванням наведених рекомендацій Верховного Суду України, при визначення розміру збитків від інфляції необхідно застосовувати всі індекси інфляції протягом періоду розрахунку даних витрат. За даними офіційно оприлюдненої статистичної інформації, зведений індекс інфляції протягом періоду з серпня 2011р. по лютий 2013р., отриманий шляхом перемноження щомісячних індексів, складає 99,89600127%. Таким чином, оскільки зведений індекс інфляції спірного періоду є меншим, ніж 100%, тобто за цей період мала місце дефляція, а не інфляція, то позивач як кредитор позбавляється права на стягнення збитків від інфляції через їх відсутність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 320 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.2 договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. передбачено, що порушення строку розрахунку Покупцем чи строку поставки товару Постачальником, передбачених умовами даного договору, тягне за собою сплату винною стороною, на користь іншої сторони, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла за період, за який сплачується пеня), за кожен день прострочення оплати, від неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) суми та недопоставленого (несвоєчасно поставленого) товару.

З посиланням на п. 7.2 договору купівлі-продажу № 011 від 05.01.2011р. позивачем було нараховано ПП „Сонант - Юг" до сплати пеню в сумі 9 596,71 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даного різновиду неустойки, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 4/, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Цембудресурс" помилки при його здійсненні.

Так, позивачем не було враховано зміст положень ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно із якими нарахування пені у спірних правовідносинах припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умови укладеної між сторонами по справі угоди не містять застережень про зворотнє. У зв'язку із викладеним, господарський суд зазначає, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах відповідно до використаних ТОВ „Цембудресурс" вихідних даних щодо суми основного боргу має бути:

40 000 грн. * 149 (кількість днів прострочення з 05.08.2011р. по 31.12.2011р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 2 530,96 грн.

40 000 грн. * 33 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 02.02.2012р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 = 559,02 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 3 089,98 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Сонант - Юг" перед ТОВ „Цембудресурс" в загальному розмірі 29 618,26 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 25 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 528,28 грн. та пені в сумі 3 089,98 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення із ПП „Сонант - Юг" на користь ТОВ „Цембудресурс" суми основного боргу в розмірі 25 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 528,28 грн. та пені в сумі 3 089,98 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 538, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями). При цьому, провадження у справі в частині стягнення із відповідача суми основного боргу в розмірі 15 000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також, на відповідача підлягає покладенню сума судового збору, пропорційна розміру погашеної ним під час вирішення даного спору заборгованості.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 538, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 916 / 929 / 13 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Цембудресурс" до приватного підприємства „Сонант - Юг" про стягнення 15 000 грн. - припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємства „Сонант - Юг" /67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Ангарська, 5Б, код ЄДРПОУ 34905097, р/р 26000281961 в ВАТ „МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Цембудресурс" /01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7Б, код ЄДРПОУ 32348997, р/р 26001301000823 у Першій Київській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 322852/ суму основного боргу в розмірі 25 000 грн. 00 коп. /двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 1 528 грн. 28 коп. /одна тисяча п'ятсот двадцять вісім грн. 28 коп./., пеню в сумі 3 089 грн. 98 коп. /три тисячі вісімдесят дев'ять грн. 98 коп./, судовий збір в сумі 1 492 грн. 19 коп. /одна тисяча чотириста дев'яносто дві грн. 19 коп./. Наказ видати.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 10.06.2013р.

Суддя С.П. Желєзна