cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2013 р.Справа № 922/1742/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання", м.Дніпропетровськ, до Державного підприємства "Південна залізниця", м.Харків, про стягнення 826151,78 грн. за участю представників:
позивача - Ращупкіної О.Ю. (довіреність б/н від 13.05.2013р.);
відповідача - Суходубова І.В. (довіреність № 423 від 15.05.2013р.);
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання", м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного підприємства "Південна залізниця", м.Харків, основного боргу за Договором поставки № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р. в розмірі 808021,12 грн.; пені в сумі 12950,47 грн. та 3% річних у сумі 5180,19 грн. (у загальному розмірі 826151,78 грн.). Судовий збір у розмірі 16523,04 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1742/13 та розгляд справи призначено на 20.05.2013ор. на 12:00 год.
Ухвалою господарського суду від 20.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2013р. об 11:45 год. та зобов'язано представника позивача надати докази на підтвердження того, що відповідач отримав документи, перелічені в п. 4.2 Договору, та довіреність на отримання поставленого товару.
31.05.2013р. до канцелярії господарського суду від ДП "Південна залізниця" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог не заперечував, але просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відзив відповідача разом з доданими до нього документами було долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2013р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі; надав додаткові письмові пояснення до позову, які разом з доданими до них документами було долучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував, але просив зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.
Представник позивача проти зменшення штрафних санкцій на 50% не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
28.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання" (позивачем) та Державним підприємством "Південна залізниця" (відповідачем) було укладено Договір поставки № П/НХ-121914/НЮ, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу (покупцю) башмакоскидувачі типу Р65 колії 1520мм пр. КС 1066.00.000 (товар) у кількості 16 комплектів, за ціною 44688,60 грн. без ПДВ за комплект, на загальну суму - 858021,12 грн. з ПДВ.
Згідно п.п. 5.1.2. п 5.1. Договору, необхідною умовою поставки товару є письмове повідомлення покупця постачальнику на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до листа № НХ-10/120 від 28.11.2012р., підписаного начальником служби матеріально-технічного постачання Рождественським А.С., відповідач (покупець) запросив відвантажити обумовлений договором товар та вказав адресу для його відвантаження: ст.Основа Південної залізниці, код станції 440209, код одержувача 9767.
У п.п. 5.1.1. п. 5.1. Договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах: (FCA станція відвантаження).
Відповідно до залізничної накладної № 47518550 зазначений у Договорі товар був відвантажений вантажоодержувачу за договором (на користь Головного матеріально-технічного складу Південної залізниці), за реквізитами, вказаними покупцем товару.
Виробником та відправником товару є TOB "Керченський стрілочний завод". Оригінали документів щодо якості товару, які складаються виробником, направлялися разом з товаром залізничним транспортом.
Згідно п.п. 5.1.4. п. 5.1. Договору, датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару.
Згідно п.п. 5.2.5. п. 5.2. Договору, підтвердженням про одержання товару покупцем є акт прийому-передачі товару, підписаний уповноваженими представниками сторін.
Супровідним листом № 260/2 від 13.12.2012р. позивач направив на адресу відповідача наступні документи: акт від 29.11.2012р. приймання-передачі до рахунку № 95 від 29.11.2012р. згідно договору поставки № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р., рахунок-фактуру № 95 від 29.11.2012р., податкову накладну № 20 від 29.11.2012р.
Вищевказаний Акт від 29.11.2012р. приймання-передачі до рахунку № 95 від 29.11.2012р. згідно договору поставки № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р., з боку покупця був підписаний начальником служби МТП Рождественським A.C. 19.12.2012р.
З наведеного акту також вбачається, що у покупця наявний рахунок для оплати товару, адже у найменуванні акту назначено, що він складений до рахунку № 95 від 29.11.2012р. Також вбачається, що у покупця були відсутні претензії щодо якості та кількості товару, про що зазначено в самому акті.
Таким чином, підписавши вказаний акт, відповідач підтвердив отримання товару у кількості та на суму, обумовлені договором.
Відповідно до п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, покупець оплатив отриманий за Договором товар частково, у сумі 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою руху коштів по рахунку постачальника від 31.01.2013р., призначення платежу: сплата за башмакоскидувачі згідно Договору № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р. по тендеру.
Таким чином, з урахуванням часткової оплати товару, у покупця утворився борг у сумі 808021,12грн.
28.05.2013р. позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 144 з пропозицією підписати акт звірення взаємних розрахунків за Договором поставки № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р. Але відповіді на даний акт позивачу від відповідача не надійшло.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно п. 7.3. Договору поставки № П/НХ-121914/НЮ від 28.10.2012р., за несвоєчасну оплату постачальник має право вимагати від покупця пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 12950,47 грн. пені та 5180,19 грн. - 3% річних.
Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
ДП "Південна залізниця" є однією з основних організаційних ланок на залізничному транспорті.
Приймаючи до уваги той факт, що на даний час зросли обсяги пасажирських та вантажних перевезень, суд вважає, що застосування штрафних санкцій у розмірі, розрахованому позивачем, може призвести до порушення безперебійного сполучення між регіонами України та зарубіжжя.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 6475,24 грн. та 3% річних у розмірі 5180,19 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 819676,55 грн., у тому числі: 808021,12 грн. основного боргу, 6475,24 грн. пені та 5180,19 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання" в частині стягнення з відповідача 8808021,12 грн. основного боргу, 6475,24 грн. пені та 5180,19 грн. - 3% річних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
В частині стягнення 6475,23 грн. пені суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку зі зменшенням розміру штрафних санкцій на 50%.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7; код ЄДРПОУ: 01072609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Мечникова, 11; п/р 26003962507762 в ПАТ "ПУМБ" м.Донецька, МФО 334851; код ЄДРПОУ: 37895878) - 808021,12 грн. основного боргу; 6475,24 грн. пені; 5180,19 грн. - 3% річних та 16523,04 грн. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 6475,23 грн. пені у позові відмовити.
Повне рішення складено 06.06.2013 р.
Суддя Кухар Н.М.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 14.06.2013 |
Номер документу | 31799297 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кухар Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні