Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/5054/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5054/13 12.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автілантра"

про стягнення 78 035, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Бендза О.М. за довіреністю № 17 від 01.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автілантра" (далі - відповідач) про стягнення 78 035, 00 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на підставі платіжних доручень № 1964 від 10.06.2010 р. на суму 48 235, 00 грн. з призначенням платежу: "за обладнання згідно рахунку № 236 від 27.04.2010 р." та № 1520 від 13.05.2010 р. на суму 29 800, 00 грн. з призначенням платежу: "за стрічку згідно рахунку № 235/01 від 07.06.2010 р." позивачем було помилково перераховано відповідні кошти на рахунки відповідача, проте як в бухгалтерському обліку позивача відсутні дані про вказані операції та будь-якого обладнання, як він стверджує, підприємство від відповідача не отримувало, господарських договорів між сторонами не укладалось, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не виписувалось. Оскільки направлена на адресу відповідача претензія про повернення безпідставно отриманих грошових коштів останнім була залишена без задоволення, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5054/13 та призначено її до розгляду на 09.04.2013 р.

09.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 14.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 28.05.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. справу № 910/5054/13, у зв'язку з відрядженням судді Ломаки В.С., передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.06.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. справу № 910/5054/13 передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її поверненням з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 910/5054/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.06.2013 р.

В судовому засіданні 12.06.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі та надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з п. 1.1. Статуту ПАТ "Слов'янські шпалери -КФТП", що зареєстрований 14.03.2011 р. за № 10481050018000021, позивач створений відповідно до рішення Державного комітету України з матеріальних ресурсів від 27.06.1994 р. № 166 шляхом перетворення державного підприємства "Корюківська фабрика технічних паперів" у відкрите акціонерне товариство.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 02.03.2011 р. ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів" перейменовано у ПАТ "Слов'янські шпалери - КФТП"

Відповідно до пояснень позивача на підставі платіжних доручень № 1964 від 10.06.2010 р. на суму 48 235, 00 грн. з призначенням платежу: "за обладнання згідно рахунку № 236 від 27.04.2010 р." та № 1520 від 13.05.2010 р. на суму 29 800, 00 грн. з призначенням платежу: "за стрічку згідно рахунку № 235/01 від 07.06.2010 р." ним було помилково перераховано відповідні кошти на рахунки відповідача, проте як в бухгалтерському обліку позивача відсутні дані про вказані операції та будь-якого обладнання, як він стверджує, підприємство від відповідача не отримувало, господарських договорів між сторонами не укладалось, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не виписувалось.

11.12.2012 р. позивач направив відповідачу листа з претензією № 4401 від 10.12.2012 р., якою вимагав перерахувати йому 78 035, 00 грн., однак, як зазначає позивач, вона була залишена без задоволення.

Перевіряючи обставини взаємовідносин між сторонами, суд ухвалами від 20.03.2013 р. та 09.04.2013 р. зобов'язував відповідача надати пояснення щодо наявності або відсутності договірних відносин між сторонами, а також відзив на заявлений позивачем позов, однак відповідач вимог суду не виконав, жодних пояснень не надав, своїми процесуальними правами заперечити проти позовних вимог не скористався.

Під час провадження у даній справі судом на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2011 р. у справі № 2а-17079/10/2670 (номер в ЄДРСР 18904265) було вирішено припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автілантра" (код ЄДРПОУ 36620090) та зобов'язано державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Автілантра" (код ЄДРПОУ 36620090) внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. Вказати як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи.

Перевіряючи обставини припинення відповідача як юридичної особи, судом за даними веб-ресурсу ЄДРЮОФОП ( http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", встановлено, що відносно відповідача внесено запис про перебування в стані припинення підприємницької діяльності, головою ліквідаційної комісії визначено - Фасолько Миколу Івановича.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Оскільки, станом на момент розгляду даного спору судом не встановлено обставин того, що відносно відповідача проведено реєстрацію його припинення як юридичної особи, суд вважає за можливе розглядати даний спір по суті.

При цьому, судом за даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України ( http://sts.gov.ua/) встановлено, що наразі відповідач перебуває на обліку в органі ДПС, як такий, щодо якого набрало законної сили судове рішення щодо припинення, що не пов'язане з банкрутством або щодо порушення провадження у справі про припинення, а також, зокрема, за даними Реєстру анульованих свідоцтв платників податку на додану вартість (http://sts.gov.ua/anulir) встановлено, що 15.10.2010 р. за ініціативою органів державної податкової служби, у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, анульовано свідоцтво платника ПДВ № 100240804, що було видане відповідачу (ІПН 366200926578).

Оцінюючи надані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.95 р. № 227 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 78 035, 00 грн., проте як правових підстав для здійснення відповідних платіжних операцій, як і наявності будь-яких договірних відносин між сторонами не встановлено, суд вважає, що позовні вимоги про повернення вказаних коштів є правомірними.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не доведено жодних правових підстав щодо набуття спірних грошових коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автілантра" (03148, місто Київ, Святошинський район, вулиця Львівська, будинок 25, код ЄДРПОУ 36620090) на користь Публічного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" (15300, Чернігівська обл., Корюківський район, місто Корюківка, вулиця Передзаводська, будинок 4, код ЄДРПОУ 00278876) 78 035 (сімдесят вісім тисяч тридцять п'ять) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2013 р.

Суддя В.С. Ломака