Рішення

від 21.05.2013 по справі 911/1150/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2013 р. Справа № 911/1150/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія», Київська область, м. Бориспіль

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Бориспіль

про стягнення 6455,44 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Куколь В.В. (договір про надання правової допомоги від 9 січня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 6455,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на централізовану охорону об'єкта за №74 від 19 листопада 2008 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги в період: листопад 2008 року - травень 2010 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 5022,58 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 516,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 502,26 грн. та 3% річних в розмірі 414,37 грн. Крім того, до складу судових витрат позивачем включено 4000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 4 квітня 2013 року та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 21 травня 2013 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 4 квітня 2013 року та 23 квітня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

21 травня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 19 листопада 2008 року укладено договір на централізовану охорону об'єкта за №74.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник передає, а виконавець приймає під охорону майно, що належить замовнику і знаходиться на об'єкті, позначеному на плані (схемі). Виконавець приймає на себе зобов'язання про надання централізованої охорони об'єкта в цілому, шляхом забезпечення збереження майна замовника, що в ньому знаходиться, в період знаходження об'єкта під охороною. Періодом охорони вважається час з моменту прийняття об'єкта під охорону до його зняття з охорони замовником протягом доби.

Згідно пункту 3.13 договору сторони домовились, що замовник зобов'язаний своєчасно вносити оплату за надані виконавцем послуги.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що за несвоєчасну оплати охоронних послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно пункту 8.1 договору вартість послуг, наданих замовнику виконавцем є договірною і визначається на підставі двосторонньої угоди (додаток №2).

Відповідно до пункту 8.3 договору оплата послуг охорони проводиться щомісячно, і вноситься замовником на протязі 15 календарних днів кожного поточного місяця за минулий місяць.

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами додаток №1 до договору (план-схема об'єкта).

19 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем підписано угоду про вартість послуг.

Згідно умов даної угоди загальна вартість послуг виконавця за один місяць становить 500,00 грн.

На виконання умов договору позивач в період з листопаду 2008 року по травень 2010 року надав відповідачу послуги згідно договору на централізовану охорону об'єкта за №74, що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг (том 1, а.с. 16-34), копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази часткової сплати відповідачем наданих позивачем послуг (том 1, а.с. 35-49).

Відповідач в судові засідання 23 квітня 2013 року та 21 травня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 4 квітня 2013 року та від 23 квітня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 5022,58 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 516,23 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 414,37 грн. та інфляційних втрат у сумі 502,26 є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 1720,50 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 9 січня 2013 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №612 від 25 березня 1994 року, платіжне доручення №121 від 11 березня 2013 року про перерахування позивачем винагороди за послуги адвоката на загальну суму 4000,00 грн. та акт приймання-передачі виконаних робіт (додаток до договору про надання правової допомоги від 9 січня 2013 року).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи предмет даного спору та складність справи, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає частковому задоволенню в розмірі одного мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Таким чином, судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1147,00 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Матросова, 34, код 20582961) - 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 58 коп. заборгованості, 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 23 коп. пені, 502 (п'ятсот дві) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 37 коп. 3% річних, 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 24 травня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.