Рішення

від 11.06.2013 по справі 914/1759/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.13 р. Справа № 914/1759/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування», м. Львів

до відповідача: Міженецька сільська рада, с. Міженець

про стягнення 37259,58 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: Подоляк О.Р

Від відповідача: н/з

Суть спору :

Позов подано Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», м. Львів до Міженецької сільської ради, с. Міженець про стягнення 37259,58 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.05.2013р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.06.2013р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2013р. надав усні пояснення по суті спору, заборгованість визнав. 31.05.2013р. на адресу суду від Міженецької сільської ради надійшов відзив на позов, з якого вбачається, що заборгованість виникла внаслідок важкого матеріального становища бюджетної організації і кошторисними видатками коштів на покриття витрат на теплопостачання не передбачено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив наступне.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов"язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

30.09.2011 р. між ДК "Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» та Міженецькою сільською радою було укладено договір № ЛВ-630/29-11 про забезпечення подачі теплової енергії для опалювання приміщень.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди від 20.09.2012р.№1, постачальник (позивач, правонаступник) зобов»язався подавати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до умов договору, позивачем за період жовтень-грудень 2012р. було передано відповідачу 49,5 Гкал. теплової енергії на суму 37259,58 грн. (акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату наданих послуг в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, всупереч умов укладеного договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 37259,58 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Направлена на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості від 08.04.2013р. № 2-03-957-2 залишена без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 638, 639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Міженецької сільської ради Стросамбірського району Львівської області, Львівська область, Старосамбірський район, с. Міженець (код ЄДРПОУ 04371319) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Львів, вул. Рубчака,27 (ЄДРПОУ 30019775) - 37259,58 грн. основного боргу, 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 13.06.2013р.