Ухвала

від 07.10.2008 по справі 22а-500/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№22а-500/08                                                                                                                         Головуючий

суддя у 1-й Категорія стат. обліку - 36                                                                                                                             інстанції

- Азізбекян Т.А. 

Справа №24/267/07-АП

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             07 жовтня 2008 року                                                                м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у

складі:

головуючого              - Проценко О.А. (доповідач),

суддів                         - Туркіної Л.П.,

Баранник Н.П.,

при секретарі            - Горностаєва О.М.,

за участю представників

сторін:

позивача                     - ОСОБА_1 (паспорт

НОМЕР_1),

відповідача                - ОСОБА_2. (довіреність №НОМЕР_2

від 04.07.2008 року),

розглянувши апеляційну

справу №22а-500/08 за апеляційною скаргою Приватного підприємця - ОСОБА_1

на

постанову господарського суду Запорізької області від 04.06.2007

року у справі №24/267/07-АП

за

позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№0000171702/0-1240/10/17 від 23.01.2007 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2007 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до

господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним

податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському

районі м. Запоріжжя 

№0000171702/0-1240/10/17 від 23.01.2007 року. Під час розгляду справи у

судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просив суд визнати

нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000171702/0-1240/10/17

від 23.01.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність

висновків, викладених в акті перевірки №856/17-2534109149 від 15.01.2007 року,

фактичним обставинам. Позивач вважає безпідставним висновок відповідача, про

те, що завищення позивачем валових витрат зумовлено включенням до витрат

відсотків банку за використання кредиту, який видавався ОСОБА_1. не як суб'єкту

підприємницької діяльності, а як фізичній особі (для особистих потреб) на

загальну суму 5703,15грн. та включенням до валових витрат витрат у сумі

28559,16грн., які пов'язані з придбанням торгового та охолоджувального

обладнання для крамниці. Позивач вважає, що така позиція є необґрунтованою,

оскільки вищенаведені витрати не включались ПП ОСОБА_1. до складу валових

витрат у декларації СПД, а тому не могли призвести до завищення валових витрат.

Крім того, позивач вказує, що  надані для

перевірки бухгалтерські документи та документи податкового обліку свідчать про

документальне підтвердження витрат, які безпосередньо пов'язані з одержанням

доходу ПП ОСОБА_1. і ця сума валових витрат не включає витрати на сплату

відсотків банку за кредит та витрати на придбання торгового та охолоджувального

обладнання для крамниці. Посилаючись на ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий

податок з громадян» позивач зазначає, що ним не порушено вимоги податкового

законодавства щодо розрахунку податку з доходу фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності, а відтак вважає необґрунтованим, незаконним і

таким, що підлягає скасуванню спірне податкове повідомлення-рішення, яким йому

донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1344,26грн.

Постановою від 04.06.2007 року господарський суд Запорізької області

відмовив у задоволенні позову. При цьому суд вказав на те, що в перевіряємому

періоді амортизаційні відрахування на витрати, пов'язані з придбанням  вищевказаних основних фондів, позивачем не

здійснювались.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач оскаржує постанову суду

першої інстанції в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове

рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційних вимог

позивач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що

мають значення для справи; порушено норми процесуального і матеріального права. Апелянт вважає безпідставним висновок суду першої

інстанції про незаконність включення ПП ОСОБА_1. до валових витрат відсотків

банку за використання кредиту та витрат, які пов'язані з придбанням торгового

та охолоджувального обладнання. Апелянт вказує, що вищезазначені витрати не використовувались

ним при розрахунку податкових зобов'язань. Вказує також, що сума валових

витрат, які зазначені в «книзі обліку доходів і витрат підприємця», та

документально підтверджених під час перевірки, значно перевищують розмір

валових витрат, які були враховані під час розрахунку його податкових

зобов'язань за період, що був предметом перевірки.

В порядку заперечення проти задоволення апеляційної скарги відповідач

зазначає, що оскаржувана позивачем постанова суду першої інстанції від

04.06.2007 року є законною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та

процесуального права, а вимоги апелянта - необґрунтованими і задоволенню не

підлягають.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду

в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємця 

ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Матеріалами

справи встановлено, що у період з 13.12.2006 року по 10.01.2007 року

відповідачем - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.

Запоріжжя проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.10.2005 року по

30.09.2006 року. За результатами перевірки 15.01.2007 року складено акт №856/17-2534109149,

на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення

№0000171702/0-1240/10/17 від 23.01.2007 року про донарахування позивачу податку

з доходів фізичних осіб в сумі 1344,26грн. Рішенням відповідача №3132/10/17 від

27.02.2007 року за результатами досудового оскарження, вказане податкове

повідомлення-рішення залишено без змін. В акті перевірки вказано, що позивачем

безпідставно включено до валових витрат відсотки за використання кредиту на

загальну суму 5703,15грн., який видавався ОСОБА_1. не як суб'єкту

підприємницької діяльності, а як фізичній особі для особистих потреб, а також

витрати у сумі 28559,16грн., які пов'язані з придбанням  торгового обладнання.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні

правовідносини, показав наступне. Як визначено підпунктом 9.12.1 п.9.12 ст.9

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оподаткування доходів,

отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання

робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а

також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами,

встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього

пункту.

Статтею 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»

від 26.12.1992р. №13-92 визначено, що оподатковуваним доходом вважається

сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та

натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо

пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути

підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при

проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною

податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України

та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та

підприємництву. До складу валових витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням

доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва

(обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування

прибутку підприємств».

За приписами пп.5.1 ст.5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР валові витрати

виробництва та обігу (далі валові витрати) це - сума будь яких витрат платника

податку у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,

послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого

використання у власній господарській діяльності.

Згідно з додатком 7 «Про склад валових витрат виробництва

(обігу), що виключаються

з валового доходу суб'єктів підприємницької

діяльності-фізичних осіб» до Інструкції про

оподаткування доходів фізичних осіб від заняття

підприємницькою діяльністю,

затвердженої наказом Головної державної податкової

інспекції України від 21.04.1993 року

№12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9

червня 1993 р. за №64 (із змінами та

доповненнями), фізична особа - платник податку, яка не є

юридичною особою і платником

податків на прибуток, не має

обов'язку вести бухгалтерський облік, тому формує витрати за

переліком ст.5 «Валові витрати» і відповідно до статті 8

«Амортизація» вказаного Закону з

деякими особливостями. Положення ст.5 («Валові витрати»)

застосовуються в частині

підтвердження первинними документами витрачених сум

згідно із операціями, які

відповідають переліку ст.5, за результатами або участю

яких у податковому періоді (у

звітному кварталі) безпосередньо отримано дохід. До

податкової декларації за звітний

податковий період, включаються тільки прямі валові

витрати і суми амортизаційних

відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в

цьому періоді валового доходу

в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та

підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності до моменту

одержання доходу від результату такої діяльності є його

власним ризиком відповідно до ст.1 Закону

України «Про підприємництво».

Як вбачається з 

підпункту 3.1.2 акту перевірки, згідно з податковою

декларацією про доходи за 9 місяців 2006 року сума валових витрат позивача

складає 1944502,00грн. Як свідчать матеріали справи, відповідно до кредитного

договору №16.355, укладеного між Закритим акціонерним товариством

«ПроКредитБанк» та фізичною особою ОСОБА_1. 28.04.2006 року, останній надано

кредит у розмірі 75000,00грн. на строк користування 18 місяців зі сплатою

відсотків в розмірі 22% річних. Перевіркою встановлено, що приватним

підприємцем за вказаним договором було віднесено до валових витрат за 9 місяців

2006 року відсотки банку за використання кредиту на загальну суму 5703,15грн. Актом перевірки зафіксовано включення позивачем до валових

витрат зазначених відсотків по кредиту, який видавався ОСОБА_1. не як

суб'єкту підприємницької діяльності, а як фізичній особі для особистих потреб.

Також було включено до валових витрат, витрати у сумі 28559,16грн., які

пов'язані з придбанням торгового та охолоджувального обладнання для крамниці.

Зазначені в акті перевірки дані підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився, що в

порушення позивачем ст. 13, 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з

громадян" від 26.12.1992 р. №13-92, Інструкції про прибутковий податок з

громадян, Додаток 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в

редакції наказу ДПА України від 14.02.2001

р. № 53 із змінами та доповненнями), ПП ОСОБА_1. за 9 міс. 2006р.

безпідставно включено до складу валових витрат витрати, пов'язані із сплатою

відсотків банку за використання кредитом, наданого їй як фізичний особі  (на загальну суму 5703,15 грн.).

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення ст.13

розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий

податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92, Інструкції про прибутковий

податок з громадян, Додаток 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян

(в редакції наказу ДПА України від 14.02.2001 року №53 з змінами та доповненнями),

ПП ОСОБА_1. протягом 9-й місяців 2006 р., віднесено до складу валових витрат

витрати на загальну суму 28559,16 грн. (без ПДВ), які пов'язані з придбанням

торгового та охолоджувального обладнання для крамниць, а саме:

·  

«Витрина холод GOLD-W20SGS», на загальну суму 12758,33 грн. (без ПДВ), податкова накладна від

10.05.06р. №000025, постачальник ТОВ "Софія-2002" (код 32149834),

кошти Перераховано п/д від 10.05.06 р. № 37;

·  

«Ларь мор. с 4 корз. DER-EK56», на загальну суму 2750,00 грн. (без ПДВ ), податкова накладна від

29.05.06 р. №000033, постачальник ТОВ "Софія-2002" (код 32149834),

кошти перераховано п/д від 29.05.06 р. №49;

·  

«Ларь мор. с 5 корз. DER-EK56», на загальну суму 3066,67 грн. (без ПДВ ), податкова накладна від

13.06.06 р. № 000035, постачальник ТОВ «Софія-2002» (код 32149834), кошти

перераховано п/д від 13.06.06 р. № 59;

·  

«Витрина холод GOLD-W20SGS», на загальну суму 6315,83 грн. (без ПДВ ) податкова накладна від 14.06.06 р. №000037, постачальник ТОВ «Софія-2002» (код

32149834), кошти перераховано п/д від 14.06.06 р. № 60.

·  

«Стройка-огорода д/маркет 020,024 SV», на загальну суму 3708,33 грн. (без ПДВ ), податкова

накладна від 19.06.06р. №000039, постачальник ТОВ «Софія-2002» (код 32149834),

кошти перераховано п/д від 19.06.06 р. № 66 .

З урахуванням приписів Інструкції про прибутковий податок

з громадян (в редакції наказу ДПА України від 14.02.01р. №53) «Про склад

валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичних осіб» (Додаток до Інструкції №7), згідно

з якою до податкової декларації за звітний податковий період, включаються

тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають

фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від

визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Колегія суддів

погоджується з висновком суду  першої

інстанції про наявність порушення з боку позивача. Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3

ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від

22.05.1997 року, не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання,

будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних

фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням

нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та

підпунктом 7.9.4 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що за спірний період

амортизаційні відрахування на витрати, пов'язані з придбанням вказаних вище

основних фондів, позивачем не здійснювались.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем вірно встановлено

заниження позивачем суми податкового зобов'язання податку з доходів фізичних

осіб за 9 місяців 2006 р. у сумі 1344,26 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками

суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду

першої інстанції. Крім того, позивач не позбавлений права здійснити корегування

даних у наступних періодах. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив

обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом

першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та

підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не

підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1

ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського

суду Запорізької області від 04.06.2007 року у справі №24/267/07-АП залишити

без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 04.06.2007 року у

справі №24/267/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС

України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:                                                                                                           О.А.

Проценко

Судді:                                                                                                           Н.П.

Баранник

Л.П. Туркіна