Рішення

від 12.06.2013 по справі 914/1501/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.13 р. Справа № 914/1501/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирівський Кар'єр», с.Гранітне Сарненського району Рівненської області

до відповідача Приватного підприємства «Експертльвівмаркетбуд», м.Львів

про стягнення 150 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Тишкун П.В. - заступник генерального директора з правових питань (довіреність №1 від 08.04.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Вирівський Кар'єр» до Приватного підприємства «Експертльвівмаркетбуд» про стягнення 150 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.05.2013р. Ухвалами суду від 16.05.2013р. та 30.05.2013р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах.

Представник позивача подав клопотання (від 10.06.2013р. вх.№21481/13) про долучення доказів до матеріалів справи та уточнення позовних вимог. В даному клопотанні позивач зазначає, що відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 1 726 649,13 грн., а часткова оплата відповідачем за отриману продукцію була проведена у розмірі 1 576 649,13 грн. Тобто, незважаючи на те, що у позовній заяві через бухгалтерську помилку вказано суму поставки 1 823 235,33 грн. і суму часткових оплат 1 673 235,33 грн., насправді продукції поставлено на суму 1 726 649,13 грн., а часткова оплата здійснена на суму 1 576 649,13 грн., сума заборгованості не змінюється, ціна позову становить 150 000,00 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та в клопотанні про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив втретє. На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113, кв.35 з ухвалами про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення про те, що - причиною повернення є: «за заявою відправника (одержувача)». Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а також у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців долученого позивачем до матеріалів справи 16.05.2013р., а саме: 79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113, кв.35. Крім того слід зазначити, що ухвала про порушення провадження у справі від 19.04.2013р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 16.05.2013р. також відправлялись відповідачу на вищезазначену адресу. Станом на 12.06.2013р. від відповідача відзиви, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р., №18 із внесеними змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суду невідомо.

Станом на 12.06.2013р. від відповідача відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

встановив:

17.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вирівський Кар'єр» (постачальник) та Приватним підприємством «Експертльвівмаркетбуд» (покупець) укладено контракт купівлі-продажу гранітного щебеню №13-10, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується зробити і поставити, а покупець прийняти і оплатити гранітну щебеневу продукцію (надалі - Товар) відповідно до умов цього контракту за цінами, кількості і в асортименті, зазначеному у Додатку 1 до Контракту № 13-10, який є невід'ємною частиною даного Контракту. Кількість кожної партії Товару узгоджується сторонами в заявках, вказується в видаткових накладних та інших товаросупровідних документах.

Відповідно до п.2.3. контракту датою відвантаження Товару: для відвантажень залізничним транспортом вважається дата, зазначена в залізничній накладній на штемпелі станції відправлення; для відвантажень автомобільним транспортом вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Пунктом 3.5. контракту передбачено, що розрахунки покупця з постачальником за поставлений Товар здійснюються шляхом безготівкового зарахування 50% попередньої оплати за партію Товару на банківський рахунок постачальника згідно видаткової накладної отриманої від постачальника. Наступні 50% оплати покупець зобов'язаний оплатити не пізніше ніж через 30 календарних днів. Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.5.1. контракту за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Як зазначає позивач у клопотанні про уточнення позовних вимог, на виконання умов контракту, він поставив відповідачу товар на загальну суму 1 726 649,13 грн. Товар відвантажувався відповідачу залізничним транспортом.

Однак в порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений позивачем товар. Як стверджує позивач у клопотанні про уточнення позовних вимог відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 1 576 649,13 грн.

Отже, заборгованість за поставлений товар, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 150 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.3. контракту датою відвантаження Товару: для відвантажень залізничним транспортом вважається дата, зазначена в залізничній накладній на штемпелі станції відправлення; для відвантажень автомобільним транспортом вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, факт поставки відповідачу продукції на загальну суму 1 726 649,13 грн. підтверджується квитанціями про приймання вантажу до перевезення залізничним транспортом та видатковими накладними. Копії вказаних квитанцій та накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.5. контракту передбачено, що розрахунки покупця з постачальником за поставлений Товар здійснюються шляхом безготівкового зарахування 50% попередньої оплати за партію Товару на банківський рахунок постачальника згідно видаткової накладної отриманої від постачальника. Наступні 50% оплати покупець зобов'язаний оплатити не пізніше ніж через 30 календарних днів. Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Всупереч умовам договору відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково. Судом здійснено перерахунок часткових оплат здійснених відповідачем за поставлену продукцію, загальний розмір яких відповідно до даних банківських виписок становить 1 576 649,13 грн. Копії банківських виписок містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення суми основного боргу в сумі 150 000,00 грн. є обґрунтованою, підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням № 633 від 20.03.2013р. на суму 3 000,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 610, 627-629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Експертльвівмаркетбуд» (79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113, кв.35, код ЄДРПОУ 35563037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирівський Кар'єр» (34551, с.Гранітне Сарненського району Рівненської області, вул. Заводська, 15, код ЄДРПОУ 00290239) заборгованість в розмірі 150 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3000,00 грн.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 14.06.2013р.

Суддя Петрашко М.М.