Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/6812/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6812/13 11.06.13

За позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній

сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ

Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної

комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення»

про стягнення 30 543, 94 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

прокуратури: Гриненко А.Є. - посвідчення 011990

позивача1: старший офіцер служби договірної роботи Короненко О.Ю. (довіреність

№ 3/20-242 від 21.03.2013 року)

позивача2: юрисконсульт Северин Р.І. (довіреність № 3 від 08.01.2013 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення» 30 543, 94 грн., (у тому числі 18 787, 22 грн. - пеня та 11 756, 72 грн. - штраф).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 09.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6812/13 та призначено її розгляд на 14.05.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників прокуратури, Позивача1 та Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року продовжено строк вирішення спору до 24.06.2013 року.

Представники прокуратури та Позивачів у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем2 та Відповідачем укладено договір № 39 від 03.04.2012 року, відповідно до якого останній зобов'язався виготовити ескізний проект, проект та робочу документацію в кількості чотирьох екземплярів кожен щодо реконструкції будівель і споруд першої черги четвертого пускового комплексу 1, 2 секція гуртожитків навчального містечка «Виправна установа» під комплекс гуртожитків казарменого типу в м. Вишгород Київської області на території військової частини 3027 внутрішніх військ МВС України, а Позивач2 сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 39 від 03.04.2012 року загальна вартість робіт є твердою та склала 186 370, 00 грн.

Пунктом 3.2 договору № 39 від 03.04.2012 року сторони погодили загальний термін виконання робіт, зокрема, не може становити більше 60 календарних днів з моменту надання Позивачем2 завдання на проектування.

У зв'язку з затримкою виготовлення топографо-геодезичної зйомки для нанесення результатів робіт, Позивачем2 та Відповідачем 01.06.2012 року укладена додаткова угода № 1 до договору № 39 від 03.04.2012 року, відповідно до якої сторони погодили, що загальний термін виконання проектних робіт з реконструкції не може становити більше 120 календарних днів з моменту надання Позивачем2 завдання на проектування.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2012 року Позивач2 передав, а Відповідач прийняв завдання на проектування. Таким чином, з урахуванням наведеного, Відповідач повинен виконати роботи у строк до 01.08.2012 року.

Враховуючи збільшення обсягів робіт, Позивачем2 та Відповідачем 06.08.2012 року укладена додаткова угода № 2 до договору № 39 від 03.04.2012 року, відповідно до якої вартість робіт збільшена на 65 621, 09 грн., що в загальному склала 251 991, 09 грн. та є твердою.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Виконання Відповідачем розробки проектної документації у період з квітня 2012 року по листопад 2012 року підтверджено актами здачі-приймання проектно-кошторисної документації № 1 від 20.04.2012 року, № 2 від 10.08.2012 року, № 3 від 13.11.2012 року та № 4 від 13.11.2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач порушив загальний термін виконання проектних робіт, встановлений у договорі № 39 від 03.04.2012 року.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з порушенням термінів виконання робіт, 21.02.2013 року Позивач2 надіслав Відповідачу вимогу про стягнення штрафних санкцій, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 9.3 договору № 39 від 03.04.2012 року у випадку порушення Відповідачем строків виконання робіт, останній сплачує Позивачу2 пеню у розмірі 0, 1 % від вартості зобов'язань, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги про стягнення з Відповідача 18 787, 22 грн. пені (за період з 02.08.2012 року по 01.02.2013 року) та 11 756, 72 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені заступником Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення» (04107, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Татарська, будинок 6, ідентифікаційний код 35919252) на користь бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, 40, ідентифікаційний код 14323014) 18 787 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 22 коп. - пеня та 11 756 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 72 коп. - штраф.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект рішення (04107, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Татарська, будинок 6, ідентифікаційний код 35919252) в дохід державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. Видати накази.

Повне рішення складено: 13.06.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.