ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 11 червня 2013 року Справа №
913/1132/13 Провадження №
26/913/1132/13 Суддя господарського суду Луганської області Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вирівський кар'єр”, с.Гранітне Сарненського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Сідон”, м.Луганськ про стягнення 176550 грн. 00 коп. за участю представників сторін: від позивача: представник не прибув; від відповідача: представник не прибув. Суть пору: позивачем заявлені вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 176 550 грн. 00 коп. Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки продукції та неповернення останнім отриманої попередньої оплати. Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені. Позивач у клопотанні від 24.05.2013 просить справу розглядати без участі свого представника. Відповідач відзив на позов на надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами за відсутності представників сторін, явка яких не визнавалась обов'язковою; неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті. Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області в с т а н о в и в: Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 3013 від 11.02.2011 на суму 176 550 грн. на оплату труби 299х28 ст 20 та 245х10 ст 20, який позивач оплатив повністю платіжним дорученням № 1477 від 15.08.2011. Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 252 від 28.01.2013, в якої просив здійснити поставку оплаченого товару за рахунком – фактурою № 3013 від 11.08.2011, а у разі неможливості поставки просив повернути попередню оплату у сумі 176 550 грн. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору Стаття 14 Цивільного кодексу України зазначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. На підставі положень статті 641 Цивільного кодексу України відповідач направив позивачу пропозицію придбати товар (труби) за рахунком-фактурою № 3013 від 11.08.2011. Суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу в усній формі, шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України та вчинено дії на його виконання, а саме позивачем здійснено попередню оплату в сумі 176 550 грн. за труби, а відповідачем прийнято від позивача кошти. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач у відповідності до приписів ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою № 252 від 28.01.2013, в якій просив відповідача здійснити поставку оплаченого товару за рахунком – фактурою № 3013 від 11.08.2011, а у разі неможливості поставки просив повернути попередню оплату у сумі 176 550 грн. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури № 3013 від 11.02.2011 перераховано відповідачу передоплату у сумі 176 550 грн. Правова природа перерахованої суми як попередньої оплати визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов'язання контрагента по поставці товару на цю суму. Оскільки відповідачем не поставлено товар позивачеві у встановлений строк, у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу сплачені в якості попередньої оплати грошові кошти. Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач попередню оплату на вимогу позивача не повернув, для позивача договір втратив інтерес, тому вимоги позивача є обґрунтованими. Така правова позиція викладена у постанові ВСГУ у справі № 10.03.2011 у справі № 20/116. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у сумі 176 550 грн., за таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вирівський кар'єр” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Сідон” про стягнення 176550 грн. 00 коп. задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сідон», м. Луганськ, вул. Свердлова, 2/16, ідентифікаційний код
32742820, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр», Рівненська область, Сарненський район, с. Гранітне, вул. Заводська, 15, ідентифікаційний код
00290239, попередню оплату у сумі 176 550 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 3531 грн. 00 коп., видати наказ. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата підписання рішення: 14.06.2013. Суддя І.В. Семендяєва