Рішення

від 13.06.2013 по справі 905/2778/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2013р. Справа № 905/2778/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при помічнику судді Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД», м. Макіївка

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2.

про усунення перешкод у користуванні майном.

за участю представників сторін:

від позивача: Леговка Н.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи: ОСОБА_2 - особисто;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД», м.Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права користування автомобілем марки (моделі) Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача повернути позивачу автомобіль марки (моделі) Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на незаконне утримання відповідачем автомобіля, яке є власністю третьої особи та знаходиться у наймі позивача. Позивач зазначає, що автомобіль був переданий відповідачу за актом приймання-передачі для проведення його розбирання-збирання, проведення експертиз та надання можливості слідчим та експертам проводити слідчі дії та необхідні експертизи. На неодноразові звернення позивача надати рахунок для сплати послуг відповідача та повернути автомобіль відповідачем було виставлено рахунок, в якому окрім послуг СТО були виставлені до оплати послуги за зберігання автомобіля. У зв'язку із відмовою позивача від сплати необґрунтовано заявлених відповідачем послуг за зберігання, останній відмовляється повертати спірний автомобіль.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа надав суду письмові пояснення по справі від 17.05.2013р., де позов позивача підтримує в повному обсязі та зазначає, що відповідач незаконно утримує у себе належний третій особі автомобіль та необґрунтовано виставив до сплати рахунок за послуги зберігання автомобіля.

За клопотанням представника позивача та третьої особи справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотанням представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб марки Mercedes-Benz, вантажний фургон малотонажний, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться у власності ОСОБА_2.

16 квітня 2011р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД» (Наймач) був укладений договір найму автомобіля, за умовами якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв в тимчасове платне користування строком на 3 роки автомобіль марки Mercedes-Benz 308 СDI, вантажний фургон малотонажний, 2001 року виписку, двигун V = 2148 CUBCM, шасі (кузов) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 12.04.2008р., який належить наймодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 12.04.2008р.

Відповідно до п.8 договору Наймач зобов'язався користуватися автомобілем відповідно до його призначення та умов цього договору та підтримувати автомобіль у належному технічному стані та усувати наслідки аварій і ушкоджень автомобіля, що виникли під час його експлуатації

Договір підписаний обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме вироку Київського районного суду м. Донецька від 06.11.2012р. по справі №1/0523/782/2012 22 лютого 2012р. мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль марки Mercedes-Benz 308, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пошкоджений в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mercedes-Benz 308, реєстраційний номер НОМЕР_1 був доставлений до Автокомплексу «VITANAUTO», що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розбирання-збирання для проведення експертизи та надання можливості слідчим та експертним органам проводити слідчі дії та необхідні експертизи в рамках кримінальної справи.

У зв'язку із залишенням автомобіля на СТО між позивачем та працівником Автокомплексу «VITANAUTO» 23 лютого 2012р. був складений та підписаний акт приймання-здач автомобіля, відповідно до якого Замовник здав автомобіль марки Mercedes-Benz 308CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, 2001 року випуску. В даному акті відображений результат огляду комплектності транспортного засобу та визначені умови зберігання автомобіля на території СТО. Згідно умов зберігання автомобіля вартість зберігання автомобіля на території СТО складає 25 грн. за добу та стягується в наступних випадках: 1) у разі неявки клієнта та орієнтованим автомобілем протягом однієї доби для Замовників, які знаходяться в Донецьку, та трьох діб - для замовників, які знаходяться за межами м. Донецька; 2) у разі якщо автомобіль знаходиться на території СТО в очікуванні запасних частин, які Замовник надає самостійно; 3) у разі якщо автомобіль знаходиться на території СТО в очікуванні оплати Замовником за виконані роботи. Акт підписаний замовником та відповідальним працівником Автокомплексу «VITANAUTO».

У зв'язку із тривалим знаходженням автомобіля на СТО Автокомплексу «VITANAUTO», відмовою повернення його позивачу та не пред'явленням рахунку для оплати наданих послуг позивач 21.03.2013р. направив на адресу відповідача лист від 19.03.2013р. з вимогою повернути автомобіль марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, та надати рахунок за здійснене розбирання автомобіля.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був виставлений рахунок-фактура №09 від 26.03.2013р. на загальну суму 12795,00грн., з яких 9100,00грн. - за зберігання автомобіля, 2690,00грн. - розбирання/дефектовка автомобіля, 180,00грн. - складання рахунку для страхової компанії та 825,00грн. зберігання автомобіля на території СТО з 22.02.2013р. по 26.03.2013р.

Виставлений рахунок позивачем було оплачено частково, а саме 2690,00грн. за розбирання/дефектовку автомобіля, що підтверджується рахунком від 27.03.2013р.

За твердженням позивача, у зв'язку із його відмовою від сплати рахунку на суму 9100,00грн. за послуги зберігання автомобіля, які за твердженням позивача є необґрунтованими, відповідач відмовляється повертати спірний автомобіль, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої осби господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Позивач, 23.02.2012р. здав відповідачу, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, по Акту прийому-передачі пошкоджений в ДТП автомобіль на відповідальне зберігання, для здійснення ремонту.

Продовж року, до самого звернення з позовною заявою, відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ремонт зазначеного автомобіля не здійснив, але він знаходиться на території СТО «VITANAUTO», що саме зазначає позивач і це в свою чергу також підтверджується Висновком «Про повідомлення оператора 102 ДГУ» від 22.01.2013р., затвердженим начальником Ленінського РВ ДМУ ГУУМВС України по Донецькій області.

Відповідачем, виставлено позивачу рахунок-фактурe №09 від 26.03.2013р. на загальну суму 12795,00грн.

Позивач, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача 2690,00грн. за розбирання/дефектовку автомобіля, з іншими грошовими вимогами не згоден, оскільки в Акті прийому-передачі від 23.02.2012р. визначено умови зберігання автомобіля на території СТО.

З матеріалів справи та наданих доказів не вбачається, що дії відповідача можна визнати належними, оскільки до теперішнього часу автомобіль не відремонтовано.

Крім того, з висновків судової автотоварознавчої експертиз №84 вбачається, що вартість збитків склала - 44604, 45 грн., вартість відновлюваних робіт склала -79 827, 86грн.

З самого Акту прийому-передачі від 23.02.2012р. вбачається, що підприємство без дозволу Замовника, тобто позивача, може виконати необхідні додаткові роботи по заміні деталей на загальну вартість до 10% від загальної суми замовлення.

З самих дій відповідача та з самого рахунок-фактури №09 від 26.03.2013р. не вбачається, що відповідач, намагався, хоч би частково здійснити ремонтні роботи по відновленню автомобіля позивача, у розумінні тих же 10%, на які не потрібен дозвіл позивача.

Приписами ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписами ст.936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 937 ЦК україни визначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, а тому Акт прийому-передачі від 23.02.2012р. у розумінні ст.937 ЦК України слід вважати договором зберігання.

Вимогами частин 1 та 2 ст.977 ЦК України передбачено, що якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Згідно вимог передбачених частиною 2 статті 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Приписами ст.252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що подія, у вигляді ремонту автомобіля може настати, оскільки своїми діями відповідач не намагався, хоч би частково здійснити ремонтні роботи по відновленню автомобіля позивача, у розумінні тих же 10%, на які не потрібен дозвіл позивача, тому подія у вигляді закінченого ремонту автомобіля з урахуванням байдужих дій відповідача взагалі невідомо коли могла настати, а отже позивач невідомо коли міг отримати відремонтований автомобіль.

З самого Акту прийому-передачі від 23.02.2012р. не вбачається, що сторони встановили та не визначили конкретний строк повернення речі, автомобіля.

Згідно приписів ст.938 ЦК України позивач 19.03.2013р. звернувся до відповідача з пред'явленням вимоги про повернення автомобіля, тобто ним виконано всі вимоги щодо повернення автомобіля на законних підставах.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Позивачем належним чином доведено, що відповідач повинен повернути автомобіль, в свою чергу відповідачем належним чином вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з положень ст.173 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема -для подальшого перебування у відповідача майна.

За таких обставин, враховуючи що дії відповідача не є належними у розумінні приписів законодавчих актів, а автомобіль безпідставно продовжує знаходиться у останнього суд дійшов ґрунтовного висновку задовольнити позовні вимоги.

За змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.41 та пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 11-16, 202, 509, 626, 629, 936-938, 977 ЦК України, ст.ст. 20, 67, 174 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД», м.Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у здійсненні позивачем права користування автомобілем марки (моделі) Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача повернути позивачу автомобіль марки (моделі) Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД» (83126, м. Макіївка, вул. Акопяна, буд. 14, кв. 93, код ЄДРПОУ 31835258) автомобіль марки (моделі) Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донморепродукт ЛТД» (83126, м. Макіївка, вул. Акопяна, буд. 14, кв. 93, код ЄДРПОУ 31835258) витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 14.06.2013р.

Суддя С.В. Тоцький