Ухвала

від 14.06.2013 по справі 5026/1311/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 червня 2013 року Справа №5026/1311/2012

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши заяву

заявника ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Іванюка О.М.

про витребування інформації від відділу реєстрації речових прав на

нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського

управління юстиції

у справі за заявою

ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Смілі

та Смілянському районі

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "СЗМ"

про визнання банкрутом відсутнього боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором банкрута подано заяву (вх. суду №10954/13 від 29.05.2013) про витребування від відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції інформаційної довідки про реєстрацію за банкрутом права власності чи іншого речового права на об'єкти нерухомості та уповноваження ліквідатора банкрута на її отримання.

Клопотання обгрунтовано тими обставинами, що ліквідатор банкрута не входить до переліку осіб, визначених ч.3 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які мають право на отримання вищезазначеної інформації та що суд, відповідно до ст. 38 господарського процесуального кодексу України, може уповноважити його на одержання таких доказів, як заінтересовану особу.

Разом з тим, заява не містить обгрунтування тому, яким чином обов'язок ліквідатора банкрута проводити збір та аналіз інформації про банкрута, передбачений абз.3, 5, 6, 13 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012, далі - Закон-1992 ), поєднаний його правом на її отримання передбаченим ч.1 ст.3-1 Закону-1992, п.1 ч.2 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», трансформується в обов'язок суду витребовувати таку інформацію для ліквідатора банкрута.

Стаття 38 Господарського процесуального кодексу України може бути застосована судом при призначенні до розгляду спору між учасниками судового процесу чи окремого питання у справі про банкрутство. Винесення ж судового рішення з покладенням обов'язку на особу, яка не була залучена участі у розгляді питання до справи, є підставою для скасування судового рішення (п.2 ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Закону-1992 суд у ліквідаційній процедурі розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури. Останні призначаються до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом заявника, особи, неправомірні дії якої оскаржуються, зацікавлених осіб та інших учасників провадження у справі про банкрутство боржника. Оцінка судом доказів (пояснень, документів тощо), поданих учасниками справи про банкрутство здійснюється у судовому рішенні.

Подана ж заява не містить викладу обставин неправомірної дії реєстратора, чіткого визначення особи (повне найменування, адреса, відомості про реєстратора як юридичної особи), дії якої оскаржуються, доказів її неправомірних дій. До заяви не додано доказів її направлення особі, дії якої оскаржуються, та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство боржника, за участю яких її має бути розглянуто.

Після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви, її може бути подано як скаргу у загальному порядку з дотриманням вимог ст.4-1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.4-1, п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву від 28.05.2013 №3464 (вх. суду 10954/13 від 29.05.2013) без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена на Київського апеляційного господарського суду.

С у д д я Хабазня Ю.А.

2