ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/7180/13 30.05.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/7180/13
за позовом рекламно-поліграфічного приватного підприємства «Офсет-ПК»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»;
про стягнення 29388,93 грн.
Представники сторін:
від позивача: Скірко Д.О., довіреність б/н від 29.05.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось рекламно-поліграфічне приватне підприємство «Офсет-ПК» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (надалі - відповідач) про стягнення 29388,93 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу упаковки № 6715 від 15.11.2011р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 29388,93 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/7180/13 та призначено її розгляд на 30.05.2013р.
Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 12.04.2013р. не виконав, письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 12.04.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.11.2011р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу упаковки № 6715, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцю упаковку з полістеролу, пакет - ПЕ «Майка» та інші види пакувальних матеріалів, окремими партіями по цінам, в асортименті та кількості, які узгоджено сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором. Загальний об'єм товару, який продається за даним договором, визначається з урахуванням кількості та асортименту товару по всім переданим визначеним партіям товару.
Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті, узгодженими сторонами в накладних.
Згідно п. 2.2 договору, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману партію товару впродовж 45 календарних днів з моменту приймання зазначеної партії. Розрахунок здійснюється в гривнях шляхом перерахування суми вартості товару на поточний рахунок продавця. Датою (днем) оплати в рамках даного договору вважається дата (день) зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № 7510 від 31.08.2012р., № 7548 від 13.09.2012р., № 7714 від 14.11.2012р., № 7715 від 14.11.2012р., № 7716 від 14.11.2012р., № 7717 від 14.11.2012р., № 7718 від 14.11.2012р., № 7719 від 14.11.2012р. передав відповідачу товар на загальну суму 29515,84 грн.
В порушення умов договору, відповідач частково виконав прийняті на себе за договором зобов'язання, розрахувавшись з позивачем на суму 126,91 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2012р. до 31.12.2012р.
Отже, на день розгляду справи вартість товару в сумі 29388,93 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 29388,93 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, код 36148976) на користь рекламно-поліграфічного приватного підприємства «Офсет-ПК» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 11/38, код 30269196) 29388 грн. 93 коп. - боргу, 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 07.06.2013 р. Суддя АІ.Привалов А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2013 |
Оприлюднено | 14.06.2013 |
Номер документу | 31823756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні