Рішення

від 10.06.2013 по справі 910/4416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4416/13 10.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Перехрест М.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 10 червня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

07 березня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 21 від 05.03.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ» (відповідач) заборгованості за договором № 79-В від 13 липня 2011 року в сумі 46 332,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, своїх обов'язків за договором про надання послуг з передачі Даних № 301211 від 30 грудня 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем, як Виконавцем, послуги щодо передачі даних ТВ панелі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року.

11 квітня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, витребувані ухвалою від 12.03.2013р., які долучено судом до матеріалів справи № 910/4416/13.

В судовому засіданні 16.04.2013р. представником позивача подано для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДР Серія АБ № 589352, який долучено судом до матеріалів справи № 910/4416/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено до 21.05.2013 року.

Розпорядженням від 21.05.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/4416/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.05.2013р. справу № 910/4416/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ» про стягнення грошових коштів прийнято до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 10.06.2013р. на 11:20.

Розпорядженням від 10.06.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/4416/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року справа № 910/4416/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 10.06.2013р. на 11:20.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року між позивачем (надалі - Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 79-В (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виготовити транспортери стрічкові N 3, 4, 5, 6, 7, сімттясортирувального комплексу і їх подальшим покриттям ґрунтом ГФ-021 сірого кольору одним шаром та фарбуванням емаллю ПФ-115 двома шарами сірого кольору, без доставки Замовнику, у відповідності до вимог комплекту конструкторської документації наданої Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 326 000,00 грн., однак, як вказує позивач, Замовник послуги оплатив лише частково, зокрема на суму - 286 200,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 39 800,00 грн., що становить: 326 000,00 грн. - 286 200,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 13 липня 2011 року між сторонами укладено договір № 79-В відповідно до умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виготовити транспортери стрічкові N 3, 4, 5, 6, 7, сімттясортирувального комплексу і їх подальшим покриттям ґрунтом ГФ-021 сірого кольору одним шаром та фарбуванням емаллю ПФ-115 двома шарами сірого кольору, без доставки Замовнику, у відповідності до вимог комплекту конструкторської документації наданої Замовником, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Попередня вартість робіт згідно Договору складає 326 000 грн. 00 коп.(триста двадцять шість тисяч грн. 00 коп. в том числі і ПДВ) (п. 2.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що приймання робіт, виконаних згідно з Договором, здійснюється на території Виконавця відповідно до вимог комплекту конструкторської документації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в серпні-вересні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 326 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: ЗЕ1-000241 та ЗЕ1-000259 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.2. Договору послуг сторони дійшли згоди, що оплата вартості робіт здійснюється наступним чином: перший етап - попередня оплата. Замовник перераховує аванс у розмірі 70% (сімдесят відсотків) Виконавцю вартості робіт, що становить 228 200 грн. 00 коп. (двісті двадцять вісім тисяч двісті гривень 00 коп. ), в том числі і ПДВ на протязі 3-ох робочих днів після підписання договору. Другий етап - остаточний розрахунок оплата 30% (тридцять відсотків) вартості робіт, що приблизно становить 97 800 грн. 00 коп. (дев'яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 коп.), в том числі і ПДВ після підписання акта виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що в оплату послуг за Договором Замовник перерахував на користь Агента суму коштів в сумі 286 200,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в справі). Дане, в силу вимог п. 2.2. Договору, свідчить про перерахування Замовником на користь Виконавця грошових коштів в розмірі - 228 200,00 грн., як оплату в повному обсязі першого етапу робіт за Договором, та 58 000,00 грн., як часткова оплата другого етапу робіт за Договором.

Судом установлено, що 02.11.2012р. Виконавець, внаслідок неоплати Замовником в повному обсязі послуг за Договором, звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості на суму 39 800,00 грн. Факт направлення 02.11.2012р. позивачем вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення реєстр. № 19003 0195038 6 (копії документів в справі). Позивач вказує, що коштів за послуги по Договору, окрім перерахованих 286 200,00 грн., Виконавцю від Замовника не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р., 16.04.2013. та 21.05.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на червень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 39 800,00 грн., з розрахунку: 326 000,00 грн. (вартість робіт/послуг) - 286 200,00 грн. (частково оплачені роботи/послуги).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі несплати у зазначений в п. 2.2.1. та п. 2.2.2. Договору термін виконаних і прийнятих робіт Замовник платить Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення виконання, даного зобов'язання за кожен день затримки від залишкової суми заборгованості.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за неналежне виконання Замовником зобов'язань за Договором щодо оплати послуг Виконавця, обґрунтованими та доведеними є вимоги про стягнення 3 055,67 грн. пені.

За п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за невиконання Замовником в повному обсязі зобов'язань за Договором щодо оплати послуг, за прострочення виконання останнім грошового зобов'язання, стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають 1 714,13 грн. 3% річних та 78,40 грн. втрат від інфляції, що складає:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 16.09.2011 - 20.02.2013 39800.00 1.002 78.40 39878.40 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 39800.00 16.09.2011 - 20.02.2013 524 3 % 1714.13 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 44 648,20 грн. з них основного боргу - 39 800,00 грн., пені - 3 055,67 грн., втрат від інфляції - 78,40 грн. та 3% річних - 1 714,13 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 657,87 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕХ» (ідентифікаційний код 37559745, адреса: 03040, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Андрія Бубнова, буд. 9), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» (ідентифікаційний код 00104060, адреса: 19000, Черкаська обл., м. Канів, Лівий Берег), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 39 800,00 грн. (тридцять дев'ять тисяч вісімсот гривень), пені - 3 055,67 грн. (три тисячі п'ятдесят п'ять гривень 67 копійок), втрат від інфляції - 78,40 грн. (сімдесят вісім гривень 40 копійок), 3% річних - 1 714,13 грн. (одна тисяча сімсот чотирнадцять гривень 13 копійок) та судові витрати - 1 657,87 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят сім гривень 87 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/4416/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя О.В. Котков