Рішення

від 10.06.2013 по справі 910/4449/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4449/13 10.06.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Талащенко В.Є. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 10 червня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

11 березня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» (відповідач) заборгованості за договором дистриб'юції № 846/12-БМ від 24 лютого 2012 року в сумі 49 616,80 грн. з них основного боргу - 30 294,39 грн., пені - 3 728,83 грн., штрафу 10% - 10 621,80 грн. /п. 10.1.3. договору/ та 20% річних - 4 971,78 грн. /п. 10.1.3. договору/.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 16.04.2013р. подав заяву б/н від 16.04.2013р. «Про збільшення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» грошові кошти в сумі 50 860,81 грн. з них основного боргу - 30 294,39 грн., пені - 4 261,99 грн., штрафу 10% - 10 621,80 грн. /п. 10.1.3. договору/ та 20% річних - 5 682,63 грн. /п. 10.1.3. договору/.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Дистриб'ютор, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором дистриб'юції № 846/12-БМ від 24 лютого 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.04.2013 року.

16 квітня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, витребувані ухвалою від 12.03.2013 року, а також заява б/н «Про збільшення позовних вимог», які долучено судом до матеріалів справи № 910/4449/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача, відкладено до 21.05.2013р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. справу № 910/4449/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» про стягнення грошових коштів передано для розгляду судді Морозову С.М., у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.05.2013р. справу № 910/4449/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» про стягнення грошових коштів прийнято до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 10.06.2013р. на 11:50.

Розпорядженням від 10.06.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/4449/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року справа № 910/4449/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 10.06.2013р. на 11:50.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір дистриб'юції № 846/12-БМ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 2.1. якого предметом Договору є порядок взаємодії та розрахунків сторін під час здійснення Постачальником поставки товару на територію, на якій Дистриб'ютором здійснюється Дистриб'юторська діяльність, на умовах, визначених у Договорі.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 106 218,22 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець частково розрахувався за товар в розмірі - 60 170,01 грн., на суму 11 875,31 грн. - повернув товар та в розмірі 3 878,51 грн. між Покупцем та Продавцем проведено взаємозалік боргу, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в сумі 30 294,39 грн., що становить - 106 218,22 грн. - 60 170,01 грн. - 11 875,31 грн. - 3 878,51 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 24 лютого 2012 року між сторонами укладено договір дистриб'юції № 846/12-БМ згідно п. 2.1. якого предметом Договору є порядок взаємодії та розрахунків сторін під час здійснення Постачальником поставки товару на територію, на якій Дистриб'ютором здійснюється Дистриб'юторська діяльність, на умовах, визначених у Договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з березня по травень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 106 218,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: Бг-00001749, Бг-00002038, Бг-00002041, Бг-00002272, Бг-00002273, Бг-00002343 та Бг-00002344 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.5. Договору встановлено, що Дистриб'ютор сплачує Постачальнику ціну товару за відповідною видатковою накладною протягом 21 (двадцять один) календарних днів з дати поставки.

Матеріалами справи підтверджено, що Покупець частково оплатив та частково повернув отриманий по Договору товар, що між сторонами проведено взаємозалік боргу, а всього на загальну суму 75 923,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та карткою по рахунку № 361 (копії документів містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р., 16.04.2013р. та 21.05.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати та часткового повернення товару по Договору, а також доказів проведеного взаємозаліку боргу, у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на червень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 30 294,39 грн. з розрахунку: 106 218,22 грн. - 75 923,83 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 10.1.3. Договору встановлено, що за порушення зобов'язань з оплати товару Дистриб'ютор без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує, в тому числі:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати;

- штраф у розмірі 10% від суми, зазначеної у видатковій накладній на кожну окрему партію товару, - якщо заборгованість триває 15 календарних днів і більше.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за порушення термінів оплати товарів, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Продавця 4 261,99 грн. пені та 10 621,80 грн. штрафу.

Пунктом 10.1.3. Договору передбачено, що за порушення зобов'язань з оплати товару Дистриб'ютор без попередньої письмової вимоги Постачальника сплачує на підставі ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 5 682,63 грн. 20% річних за прострочення виконання Покупцем грошового зобов'язання перед Продавцем щодо оплати поставленого товару.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» (ідентифікаційний код: 36426628, адреса: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9, кор. 3, п/р 26008000044128, ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, свідоцтва платника ПДВ № 100227236, ІПН 364266226558), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білогір'я молокопродукт» (ідентифікаційний код: 33707592 , адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 82, оф. 23, п/р 26009001352459, ПАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, ІПН 337075922023), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 30 294,39 грн. (тридцять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні 39 копійок), пені - 4 261,99 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят одна гривня 99 копійок), штрафу - 10 621,80 грн. (десять тисяч шістсот двадцять одна гривня 80 копійок), 20% річних - 5 682,63 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 63 копійки) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/4449/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя О.В. Котков