Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/8040/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8040/13 12.06.13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат», м.Київ, ЄДРПОУ 00480862

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest», м.Термез, код 23887170

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI», м.Термез

про стягнення 238071,60 доларів США

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Задорожна Л.Г. - по дов.

від відповідача: не з?явився

від третьої особи: не з?явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київмедпрепарат», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest», м.Термез про стягнення 238071,60 доларів США, що еквівалентно 1902906,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. в частині проведення оплати товару у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 238071,60 доларів США, що еквівалентно 1902906,30 грн.

Відповідач у заяві без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду 24.05.2013р., зазначив, що проти позову Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про стягнення 238071,60 доларів США згідно контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р., специфікації №4 не заперечує, позов визнає повністю та просить розглянути його без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest».

Ухвалою від 22.05.2013р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI».

Третя особа у відповідності до заяви №183 від 07.06.2013р. повідомила суд про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI» отримало товар, поставлений Публічним акціонерним товариством «Київмедпрепарат» за контрактом №EXP-394/12 від 10.08.2012р., зазначений у вантажній митній декларації №А4746775 від 20.02.2013р. Крім того, третьою особою вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI» проти позову Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» не заперечує та просить суд його розглянути без участі власного представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийнття участі у судовому засіданні є правом сторони. Аналогічні положення містить ст.27 Господарського процесуального кодексу України щодо третіх осіб.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, приймаючи до уваги зміст заяви №183 від 07.06.2013р. третьої особи, а також заяви без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду 24.05.2013р., відповідача, незважаючи на те, що вказані учасники судового спору, зокрема, у судове засідання 12.06.2013р. не з'явилися, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка Товариства з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI», Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest» не перешкоджає вирішенню справи по суті.

При цьому, судом враховано, що відповідачем та третьою особою вже було викладено правову позицію по суті спору у письмовому вигляді та заявлено клопотання про розгляд справи без участі власних представників.

За приписами п.1 Роз'яснення №04-5/608 від 31.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

За змістом п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, в тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У відповідності до п.2 ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р., яка ратифікована Україною 19.12.1992р. та Узбекистаном 06.05.1993р., компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін про передачу спору до суду.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно із п.15.2 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди шляхом переговорів, то спір, який виник по даному контракту або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до господарського суду міста Києва.

Пунктом 15.3 вказаного правочину сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, не передбаченим даним контрактом, сторони будуть керуватися нормами міжнародного права, зокрема, Віденською конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і нормами права місця укладення договору.

Наразі, місцем укладання контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. є місто Київ.

За таких обставин, за висновками суду, спір у справі №910/8040/13 підлягає розгляду господарським судом міста Києва на підставі норм українського та міжнародного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, 10.08.2012р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено контракт №EXP-394/12 (зі змінами та доповненнями), у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця на умовах, у обсягах та в порядку, передбаченому цим контрактом медикаменти (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно даного контракту.

Отримувачем товару за контрактом визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI» (п.1.5 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р.).

В силу положень п.2.1 укладеного сторонами правочину (в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.2013р.) загальна сума контракту становить 3000000 доларів США.

Товар поставляється на умовах: фрахт/перевезення та страхування оплачено до (CIF) - Ташкент, станції призначення: Митний пост - «Арк Булок», м.Ташкент, вул.Самарканд йулі, 36, код 26003; Митний пост - «СТК Ташкент Аеро», м.Ташкент Аеропорт, код 00102 (п.3.1 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р.).

Пунктом 17.1 вказаного договору встановлено, що контракт діє з моменту підписання до 31.12.2013р.

Зі сторони продавця зазначений договір підписано заступником виконавчого директора (з комерційних питань) Радкевичем Олегом Володимировичем, а з боку покупця директором Умбаровим Егамберді Азимовичем.

Повноваження Радкевича О.В. на підписання, зокрема, договорів (контрактів) поставки товарів посвідчені наявною у матеріалах справи довіреністю №03 від 30.12.2011р. зі строком дії до 31.12.2012р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, внаслідок підписання контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. сторонами було узгоджено істотні умови договору, з огляду на що Публічне акціонерне товариство «Київмедпрепарат» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest» набули взаємні права та обов'язки.

Згідно із п.п.1.2, 1.4 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. поставка товару відбувається на підставі специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього контракту. При цьому, покупець не має права відмовитись від товару, погодженого сторонами у специфікації. Строки, кількість, ціни, асортимент зазначаються у разових специфікаціях на кожне відвантаження товару.

За приписами п.п.4.2, 4.3, 4.4 укладеного сторонами правочину поставка товару здійснюється автотранспортом або авіатранспортом протягом 60 днів з моменту підписання сторонами разової специфікації цього контракту, але не пізніше 45 днів з дати повідомлення продавцем покупцю про відвантаження. Датою поставки товару приймається дата передачі товару перевізнику.

Як свідчать матеріали справи, 22.01.2013р. позивачем та відповідачем було підписано специфікацію №4, у відповідності до якої узгоджено поставку товару на загальну суму 238071,60 доларів США.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 53, 59 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця.

Пунктом 1.3 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р. встановлено, що покупець зобов'язується оплатити товар згідно із разовими специфікаціями до контракту.

За приписами п.5.1 вказаного договору в редакції додаткової угоди №3 від 22.01.2013р. оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США за реквізитами продавця наступним чином: банківським переказом на рахунок продавця з відстроченням платежу 60 календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м.Києві або авіатранспортної накладної (Air Waybill) в аеропорту «Бориспіль».

Як свідчать матеріали справи, 30.01.2013р. в аеропорту «Бориспіль» було складено авіанакладну №566-204005055 на перевезення Публічним акціонерним товариством «Київмедпрепарат» медикаментів для одержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI».

Аналогічні за змістом відомості містяться у вантажній митній декларації №А4746775 від 20.02.2013р.

За змістом заяви №183 від 07.06.2013р. третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «OMAD ULGURJI SAVDO MARKAZI» отримало товар, поставлений Публічним акціонерним товариством «Київмедпрепарат» за контрактом №EXP-394/12 від 10.08.2012р., зазначений у вантажній митній декларації №А4746775 від 20.02.2013р.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст п.5.1 контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р., зобов'язання відповідача з оплати товару, поставленого позивачем, мало бути виконано не пізніше 01.04.2013р. з урахуванням того, що 31.03.2013р. є вихідним днем.

Ухвалами господарського суду від 24.04.2013р., 22.05.2013р. відповідача було зобов'язано надати належні докази виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за спірним договором із зазначенням періоду, за який здійснюється платіж (віднесення погашення заборгованості); письмові заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача товару за контрактом №ЕХР-394/12 від 10.08.2012р.

Проте, належних та допустимих доказів погашення боргу в сумі 238071,60 доларів США відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

У заяві без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду 24.05.2013р., відповідач зазначив, що проти позову Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про стягнення 238071,60 доларів США згідно контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р., специфікації №4 не заперечує, а позов визнає повністю.

Одночасно, ухвалами господарського суду від 24.04.2013р., 22.05.2013р. було зобов'язано сторін провести розширену звірку розрахунків (з ініціативи позивача) за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція. Акт звірки надати до суду.

27.05.2013р. Публічним акціонерним товариством «Київмедпрепарат» до матеріалів справи представлено акт звірки розрахунків, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest» підтвердило наявність заборгованості перед позивачем в сумі 238071,60 доларів США з виконання зобов'язань за контрактом №EXP-394/12 від 10.08.2012р. та специфікацією №4.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Як вказувалося вище, відповідач у заяві без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду 24.05.2013р., позовні вимоги визнав повністю.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов контракту №EXP-394/12 від 10.08.2012р, приймаючи до уваги, що позов визнано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» та задоволення позову про стягнення 238071,60 доларів США, що еквівалентно 1902906,30 грн.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest», м.Термез про стягнення 238071,60 доларів США, що еквівалентно 1902906,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Surxon tayyorlov savdo invest», м.Термез (Республіка Узбекистан, Сурхандар?їнський район, м.Термез, вул.А.Хидоятова, буд.1, індекс 190104, код 23887170) на користь Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (01032, м.Київ, Шевченківський район, вул.Саксаганського, 139, ЄДРПОУ 00480862) основний борг в сумі 238071,60 доларів США, що еквівалентно 1902906,30 грн., а також судовий збір - 38058,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя М.О.Любченко