Рішення

від 14.06.2013 по справі 925/267/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Справа № 925/267/13-г

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Рогальська Т.А. - за довіреністю;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: Мунько О.Б. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" до Черкаської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів та до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції (залучено судом) про стягнення 6 014,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за надану послугу з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний період з жовтня 2011 року по січень 2013 року в сумі 5 605,08 грн., 325,96 грн. пені, 20,59 грн. інфляційних збитків та 63,09 грн. 3% річних на підставі укладеного між сторонами договору № АКТ 20045 про надання послуг з централізованого опалення від 01 червня 2010 року.

Ухвалою від 22.04.2013 року (а.с. 64) за клопотанням позивача до участі у справі в якості другого відповідача було залучено також і державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції, оскільки позивач надав суду відомості про те, що приміщення, за оплату теплопостачання якого виник спір, на праві власності належить Укрпошті. В зв'язку із залученням другого відповідач у справу розгляд справи розпочато заново.

В ході розгляду справи відношення підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції до кімнати площею 22,6 кв.м., яку опалював позивач, не підтвердилося і представник Укрпошти заперечив проти своєї відповідальності за позовом.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити лише стосовно першого відповідача у справі - Черкаської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, а до другого відповідача претензій за позовом не має.

Перший відповідач в ході розгляду справи проти позову заперечив з мотивів, що незважаючи на підписання договору із позивачем про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010 року, він не має відношення до опалюваної кімнати (не є її власником чи орендарем), а кімнату звільнив ще до часу виникнення заборгованості, яку стягує позивач, про що повідомив останнього листами у 2011 та 2012 роках. В останнє судове засідання представник першого відповідача не з'явився, причини неявки не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи в останнє засідання суду не подано.

Суд вважає, що неявка представника першого відповідача у судове засідання не перешкоджає суду завершити розгляд справи по суті, оскільки всі документи та пояснення від учасників процесу по справі зібрані.

Дослідивши наявні у справі документи та заслухавши пояснення представників сторін, які були надані суду в ході розгляду справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення лише стосовно першого відповідача по справі, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2010 року між ТОВ "Смілаенергоінвест" як Постачальником та Черкаською обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів як Споживачем, було укладено договір АКТ 20045 про надання послуг із централізованого опалення (а.с. 12), за умовами якого позивач надає відповідачу вчасно та якісно послуги з централізованого опалення на об'єкт по вул. Леніна, 92 у м. Сміла, а відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги згідно тарифів та опалювальної площі, визначених у договорі.

Згідно розділу 1 договору, Позивач зобов'язується забезпечити централізованим опаленням приміщення по вул. Леніна, 92 у м. Сміла площею 26,10 кв.м., висотою 3 м. за тарифом 9,17 грн. за 1 кв.м. площі з ПДВ в опалювальний період.

Згідно розділу 2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі споживачем вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються відповідачем у безготівковій формі на рахунок позивача або через касу підприємства.

Згідно п. 1.8. договору, розмір місячної плати за надані відповідачем послуги визначається в опалювальний період по акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку.

Договір між сторонами укладався на один рік з умовою щорічного автоматичного продовження у випадку, якщо за місяць до його закінчення не надійде заяви жодної із сторін про його припинення (розділ 8 Договору).

Сторонами договору не надано суду доказів про те, що договір від 01.06.2010 року був ним припинений через закінчення терміну його дії чи достроково розірваний.

Належних заперечень проти ненадання позивачем послуг з централізованого опалення за опалювальний період з жовтня 2011 року по січень 2013 року (спірний період за позовом) відповідач суду не надав - акти про відсутність теплопостачання за підписами обох сторін чи направлені першим відповідачем позивачу претензії про відсутність теплопостачання - у справі відсутні.

Крім того, перший відповідач оплатив отримання послуги від позивача у грудні 2012 року в сумі 93,97 грн., що засвідчує надання позивачем послуг за договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату боргу за отримані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року за наростаючим підсумком на загальну суму 5 605,08 грн. (а.с. 22-32).

ЗУ "Про теплопостачання" від 05.06.2005 року врегульовує відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

За змістом вказаного закону (ст. 1,19, 24) споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, а теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Основними обов'язками споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своєю правовою природою договір № АКТ 20045 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010 року є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, та відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах укладеного між ними договору. Договір № АКТ 20045 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010 року станом на час розгляду справи не визнаний недійсним жодною стороною та не розірваний в установленому порядку.

За умовами договору про надання послуг із централізованого опалення від 01.06.2010 року перший відповідач прийняв на себе обов'язок оплачувати послуги з централізованого опалення у встановлені договором строки ( п. 3.2.2).

Заперечення відповідача про те, що він є неналежним споживачем і повинен бути звільненим від відповідальності по відшкодуванню заборгованості за послуги теплопостачання за даним позовом, суд відхиляє, виходячи з такого:

1. ЗУ "Про теплопостачання" від 05.06.2005 року не ставить статус споживача послуг в залежність від наявності у нього документів про право власності чи користування приміщенням, в яке надаються послуги теплопостачання. З цих підстав доводи першого відповідача про те, що відсутність у нього юридичного відношення до приміщення, в яке подаються послуги за договором від 01.06.2010 року, самі по собі не свідчать про не виникнення між сторонами договірного зобов'язання.

2. У справі немає доказів про те, що договір від 01.06.2010 року було підписано його сторонами не добровільно і жодна сторона у спорі не ініціює визнання цього договору недійсним в іншому судовому провадженні.

3. Відповідач (спілка автомобілістів) визнає факт користування приміщенням площею 22,6 кв.м. по вул. Леніна, 92 у м. Сміла з дати укладення договору між сторонами, хоча не може надати жодного доказу про законність підстави перебування у цьому приміщенні. Крім того, позивач надав докази про часткову оплату вказаним споживачем послуг із теплопостачання за договором від 01.06.2010 року.

4. Доводи відповідача про те, що він виїхав з приміщення по вул. Леніна, 92 ще до часу виникнення заборгованості (до жовтня 2011 року), яка стягується позивачем за даним позовом, спростовується фактом внесення самим же відповідачем плати за послуги теплопостачання у грудні 2012 року ( а.с.129). Доказів про невнесення даного платежу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На вимогу суду позивач надав всі необхідні пояснення з приводу способу розрахунку вартості спожитих відповідачем послуг (а.с. 49-53, 128). Спору по розрахунках позовних вимог між сторонами немає.

На момент звернення до суду із позовною заявою заборгованість Споживача за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року 5 605,08 грн. Строк сплати даного боргу для відповідача вже є таким, що настав.

Доказів проведення повного розрахунку за основним боргом відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 5 605,08 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 20,59 грн. інфляційних за період з вересня 2012 року по січень 2013 року та 63,09 грн. як 3 % річних за період з 01.08.2012 року по 10.02.2013 року.

Розрахунок інфляційних та 3% річних зроблено вірно, у відповідності до відносин сторін та в межах строку позовної давності.

Доказів про проведення розрахунку за цими вимогами по ст. 625 ЦК України споживач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 20,59 грн. інфляційних та 63,09 грн. - 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у відповідності з п. 2.3. Договору за порушення строків виконання грошового зобов'язання, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував 325,96 грн. пені за період з 01.08.2012 року по 03.02.2013 року із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за наростаючим підсумком формування основного боргу.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", пеня встановлюється у договорі між сторонами, але при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла за період нарахування пені. Період нарахування пені у відповідності до ст. 232 ГК України обмежується шестимісячним строком з часу виникнення права на стягнення пені.

Суд погоджується із правильністю розрахунку пені, зробленим позивачем (а.с. 17). Доказів проведення розрахунку за пенею у справі немає, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить і 325,96 грн. пені.

Строк сплати всіх платежів за позовними вимогами для відповідача є такими, що настали, підстав для звільнення відповідача від сплати боргу немає. Заперечення першого відповідача про те, що договір від 01.06.2010 року із позивачем він уклав помилково суд до уваги не приймає, оскільки у відповідності до ст. 83 ГПК України виходити за межі позовних вимог суд праві за клопотанням лише позивача по справі, як і визнавати недійсним пов'язаний із предметом спору договір лише в інтересах позивача, про що клопотання суду заявлено не було.

Правомірність своїх позовних вимог позивач довів зібраними по справі доказами та положеннями чинного законодавства. Докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні.

На підставі викладеного, до стягнення з першого відповідача належить 5 605,08 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 325,96 грн. пені, 20,59 грн. інфляційних збитків та 63,09 грн. як 3% річних на підставі укладеного між сторонами договору № АКТ 20045 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010 року.

На підставі ст. 49 ГПК України з першого відповідача на користь позивача слід стягнути 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю стосовно першого відповідача Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

2.Стягнути з Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, ідентифікаційний код 05390804, Черкаська область, м. Сміла, вул. Десантників, 4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", ідентифікаційний код 518031019, Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 2 -- 5 605,08 грн. основного боргу за спожите тепло, 325,96 грн. пені, 20,59 грн. інфляційних, 63,09 грн. як 3% річних на підставі договору № АКТ 20045 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010 року, 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

3. У задоволенні позову стосовно другого відповідача - українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції - у задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських