Рішення

від 12.06.2013 по справі 916/676/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2013 р.Справа № 916/676/13

За позовом: Приватного підприємства "ФІРМА "МЕЙБАХ";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 11809,34 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Глушко Г.М. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 14.03.2013р. за вх.суду№1089/2013 Приватне підприємство "ФІРМА "МЕЙБАХ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в останній редакції від 22.04.2013р. вх.суду№13113/2013 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 11809,34 грн. з яких 10352,92грн. основний борг, 1340,92грн. пеня, 259,53грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. було порушено провадження у справі та присвоєно №916/680/13.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/676/13 передано на розгляд судді Меденцева П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2013р. справу №916/676/13 прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/676/13 передано на розгляд судді Власовій С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2013р. справу №916/676/13 прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

Позивач на позовних вимогах на полягає.

Відповідач в судові засідання від 03.04.2013р., 22.04.2013р., 29.04.2013р., 20.05.2013р., 12.06.2013р. не з'явився, представників не направив, заперечень до позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, про поважність причин відсутності не повідомляв, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядалася по наявним в ній матеріалам відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд в порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:

21.05.2012р. між Приватним підприємством "ФІРМА "МЕЙБАХ" (ПП"ФІРМА "МЕЙБАХ", Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( ФОП ОСОБА_2, Відповідач, Покупець) було укладено договір купівлу-продажу №509, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця канцелярські вироби, господарські товари.

Асортимент, кількість, вартість товару та його доставки узгоджуються сторонами та вказуються у накладних (п.1.2. договору).

Ціни на товар є звичайними, сформованими на підставі цін, які діють в регіоні діяльності, на аналогічні види товарів (п.1.3. договору).

Поставки товару носять періодичний характер за узгодженням сторін (п.1.4. договору).

Сума договору складає совокупність вартостей накладних (п.1.5. договору).

Постачальник зобов'язується поставити товар Покупцю протягом 2-х робочих днів з моменту отримання письмової заявки Покупця (п.2.1. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив Відповідачу товар, однак станом на 22.04.2013р. у відповідача існує заборгованість по оплаті отриманого товару згідно видаткових накладних №РН-052159 та №РН-052160 від 21.05.2012р. на загальну суму 10352,92грн.

Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника в строк, який не перевищує 30 календарних днів з моменту фактичної передачі товару (п.3.1. договору).

У випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.7.1. договору).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

31.12.2012р. сторони підписали акт звірки розрахунків, яким Відповідач підтвердив заборгованість у сумі 10352,92грн.

23.01.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №1 в якому просив сплатити на розрахунковий рахунок заборгованість з урахуванням штрафних санкцій та пені у сумі 10724,78грн.

Станом на день розгляду справи Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань на підставі п 7.1. договору та ст.625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 1340,92грн. та 3% річних у сумі 259,53грн.

Враховуючи викладене Позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відповідача 11953,37грн. з яких 10352,92грн. - основний борг, 1340,92грн. - пеня, 259,53грн.- 3% річних.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі п. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

21.05.2012р. Позивач та Відповідач уклали договір купівлу-продажу №509.

Відповідно до п.2.1. договору Постачальник зобов'язується поставити товар Покупцю протягом 2-х робочих днів з моменту отримання письмової заявки Покупця.

Згідно п.3.1. договору оплата товару повинна здійснюватись Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника в строк, який не перевищує 30 календарних днів з моменту фактичної передачі товару.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов договору згідно видаткових накладних №РН-052159 та №РН-052160 від 21.05.2012р. було поставлено Відповідачу товар, а саме канцелярські вироби та господарські товари на загальну суму 10352,92грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своєчасно не виконав умови договору стосовно оплати товару у зв'язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість Відповідача за отриманий товар складає 10352,92грн.

Згідно до п.7.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач на підставі п.7.1. договору нарахував Відповідачу пеню в сумі 1340,92грн. та надав її розрахунок, який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2. ст. 625 ЦК України Позивачем було нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 259,53грн. та надано їх розрахунок, який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "ФІРМА "МЕЙБАХ" (юридична адреса: 65000, м. Одеса, вул.. Пастера, 3 поштова адреса: 65000, м. Одеса, вул.. Дальницька, 23/4, код ЄДРПОУ 34321706) 10352/десять тисяч триста п'ятдесят дві/грн.. 92 коп. основного боргу, 1340/одна тисяча триста сорок/грн.. 92 коп. пені, 259/двісті п'ятдесят дев'ять/грн.. 53 коп. 3% річних, 1720/одна тисяча сімсот двадцять/грн.. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 14.06.2013 р.

Суддя Власова С.Г.