Рішення

від 06.06.2013 по справі 917/639/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.06.2013 р.                                                                      Справа №917/639/13 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Диск Україна" до  товариства з обмеженою відповідальністю "Актив +" про стягнення 370387,30 грн.                                                                                          Суддя Тимошенко К.В. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Розглядається позовна заява про стягнення 370387,30 грн. основного боргу за договором поставки № 01/05_Н_А. Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (т.2 а.с.229) та розпискою про  дату і час  судового засідання (т.2 а.с.226). Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що товар на суму 370387,30 грн. знаходиться на реалізації; що право власності на цей товар відповідачу не переходило;  що момент оплати за нього не настав, оскільки  товар не продано; також відповідач зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків від 30.08.2012 р. за період  з 01.01.2012 р. по  30.08.2012 р., підписаний не директором відповідача, а не встановленою особою і окрім директора ніхто не наділений такими повноваженнями (т.2 а.с. 5-6). В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Розглянувши матеріали справи, суд встановив: Позивач у позові просить стягнути з відповідача 370387,30 грн. основного боргу за договором поставки № 01/05_Н_А від 01.05.2011р. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 01/05_Н_А від 01.05.2011р в період з 05.05.2011 р. по 31.10.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Диск Україна" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю  "Актив +" прийняло товар на суму 938415,70грн. Як зазначає позивач,  відповідно до п. 6.1.3  договору товариство з обмеженою відповідальністю  "Актив+" повернуло товариству з обмеженою відповідальністю "Новий Диск Україна" товар на загальну суму 125628,40 грн. та   частково оплатило поставлений товар на  загальну суму  442400,00 грн., в зв'язку з цим за відповідачем утворилася заборгованість за отриманий ним товар в сумі 370387,30 грн. Також позивач стверджує, що порушуючи умови договору, а саме пункти 2.3, 2.4 договору відповідач жодного разу не надав позивачу звіт на підтвердження реалізації товару  третім особам. Позивач зазначає, що строк (термін) оплати товару за договором встановити неможливо, тому позивачем було направлено відповідачу  вимогу  №22 про погашення заборгованості. В зв'язку з вищевикладеним  позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 370387,30 грн. Дослідивши надані у справі докази,  суд при вирішенні спору виходить з наступного: 01.05.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Диск Україна"  (далі - позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "Актив +"  (далі - відповідач) було укладено договір № 01/05_Н_А  на поставку товару (далі - договір) (т.2,а.с. 25-28). Згідно пункту 1.1 договору позивач постачає та передає у власність відповідача товар, а саме аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних в оригінальній упаковці з іменними контрольними марками України, а відповідач приймає і оплачує товар відповідно до товаротранспортної документації. Пунктом 3.2 договору встановлено, що датою поставки вважається дата приймання товару по видатковим накладним. Згідно наданих копій видаткових накладних (т.2, а.с.31-151) позивач поставив відповідачу в період з 05.05.2011 р. по 31.10.2012 р. товар на суму  938 415, 70 грн. Згідно пункту 6.2.5 договору відповідач має право, повернути позивачу нереалізований третім особам товар протягом 90 календарних днів з моменту передачі товару у кількості, що не перевищує 10% від партії поставленого товару. Повернення товару може здійснюватися не частіше, ніж 1 раз на 30 календарних днів. Товар для повернення повинен мати товарний вигляд (з наклейками тощо). Відповідачем було повернуто позивачу товар загальною вартістю 125 628, 40 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями накладних на повернення постачальнику товару. (т.2. а.с.152-173). Крім того, відповідачем було здійснено оплату товару за договором № 01/05_Н_А від 01.05.2011р. на загальну суму 442 400, 00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок. (т.1  а.с. 177 -210). Таким чином, загальна сума неоплаченого відповідачем товару, який був йому поставлений,  становить 370 387, 30 грн.   Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 251 ЦК України встановлено,  що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Пунктом 2.4  договору передбачено, що розрахунок за товар проводиться покупцем (відповідачем) за фактом його реалізації третім особам один раз на місяць. Закріплене у п. 2.4 договору положення про те, що розрахунок за товар проводиться відповідачем за фактом його реалізації третім особам один раз на місяць, не є вказівкою ні на строк виконання зобов'язання, який є певним періодом у часі, ні на його термін, що, як певний момент у часі, визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.   Як зазначалось вище, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче  має настати.   Зазначена в п.2.4 договору реалізація товару позивачем третім особам не є подією, яка неминуче має настати. Крім того, реалізація товару не є подією. Як зазначив Вищий господарський  суд України у постанові № 9/152 від 16.02.2011р., подією є явище, що виникає незалежно від волі людей;  а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону  (правопорушення). З врахуванням зазначеного, положення п. 2.4 договору не можуть розглядатися як такі, що визначають строк (термін) виконання зобов'язання з оплати товару, отже договором строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару не встановлений. Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги,  кредитор має  право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. . Позивачем 28.02.2013р. була направлена відповідачу вимога №22 від 27.02.2013р. про оплату 370 387 грн. 30 коп., що підтверджується наданими позивачем доказами (копія вимоги - т.1, а.с. 211-212, копія фіскального чеку, опису вкладень та повідомлення про вручення - т.1, а.с. 213-214, копія відповіді відповідача на цю вимогу - т.1, а.с. 215). Крім того, частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Вищий господарський суд України в п. 1 інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. зазначив, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі–продажу, починається з моменту прийняття товару і положення ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. З врахуванням цього посилання відповідача у відзиві на позов на те, що товар на суму 370 387 грн. 30 коп. ним не проданий, отже момент оплати за нього не настав, не може бути враховане. Твердження відповідача у відзиві про те, що право власності на  товар до  відповідача не переходило, є необґрунтованим, оскільки  згідно ст. 334 Цивільного кодексу України право власності за договором виникає в момент передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Пунктом 1.1 договору поставки № 01/05_Н_А від 01.05.2011 р. чітко визначено, що постачальник  (позивач) передає у власність товар, а покупець (відповідач) приймає й оплачує товар. Відповідач не навів пункт договору, яким визначено інший момент виникнення у відповідача права власності. Посилання відповідача на те, що  акт звірки  розрахунків був підписаний не директором, а невстановленою особою, не може бути враховане, оскільки: - акт звірки засвідчений печаткою відповідача і відповідач не навів та не надав доказів вибуття  печатки з володіння відповідача; - вимоги позивача підтверджені наданими позивачем копіями первинних документів, які відповідачем не спростовані, більш того, відповідач у відзиві підтвердив зазначену позивачем загальну вартість отриманого відповідачем товару,  вартість повернутого позивачу товару, вартість реалізованого відповідачем товару, а також вартість отриманого відповідачем товару, який  ще знаходиться на реалізації у відповідача і зазначена у відзиві вартість нереалізованого відповідачем товару повністю відповідає стягуваній за позовом сумі. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися    належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до пункту четвертого частини третьої  статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач свої заперечення не обґрунтував, доводи і докази позивача не спростував. Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 370387, 30 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та  підлягає задоволенню в повному обсязі. На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  43, 49, 75, 82-85  ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Актив +" (38300, Полтавська  область, Великобагачанський район, смт. Велика Багачка, вул. Тітова, 14, адреса для листування : 04073, м.Київ, проспект Московський, 6 , ідентифікаційний код 36743958) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Диск Україна" (03150, м. Київ, вул. Артема, 103-А, адреса для листування: 03150, м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд.21, офіс 511, ідентифікаційний код 36353576)  370387 грн. 30 коп. основного боргу, 7407 грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.           Суддя                                                                      К.В. Тимошенко                  Повне рішення складено 11.06.2013 р.