Рішення

від 21.05.2013 по справі 922/1494/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 922/1494/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-рост" (м. Харків) до Фермерського господарства "Лукра" (м. Харків) про стягнення 53901,89 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шалагін В.Л. (директор, паспорт ЕС 111018, виданий Красногвардійським РВГУ МВС України в Криму 22.05.1996 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма-рост", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фермерського господарства "Лукра", про стягнення заборгованості в розмірі 53901,89 грн. з яких 49270,08 грн. - сума основного боргу, 3858,34 грн. пені, 773,47 грн. - сума нарахованих відсотків, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки засобів захисту рослин №23/04-1 від 23.04.12 р. та просить суд накласти арешт на рахунки та майно або грошові суми відповідача в межах ціни позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2013 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2013 р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2013 р. підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке залучене до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Максіма-рост" (постачальник) та ФГ "Лукра" (покупець) було укладено договір поставки засобів захисту рослин № 23/04-1 від 23 квітня 2012 року.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: засоби захисту рослин.

Відповідно до п.3.1 договору, загальна вартість поставленого за цим договором товару визначається згідно видаткових накладних постачальника.

Відповідно до п.3.2 договору, форма оплати - перерахування на розрахунковий рахунок не пізніше 30.09.2012 р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №РН-0000034 від 04.05.2012 р., яка підписана представниками сторін та скріплена печаткою позивача. Також в матеріалах справи наявна рахунок-фактура до цієї видаткової накладної та довіреність на отримання від ТОВ "Максіма-рост" цінностей.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві товар на загальну суму 49270,08 грн., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки засобів захисту рослин №23/04-1 від 23.04.12 р., не оплатив за отриману продукцію.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України позивачем була надіслана відповідачу претензія №2 від 18.01.13 р., в якій позивач вимагав сплатити заборгованість в розмірі 49270,08 грн. по договору поставки засобів захисту рослин №23/04-1 від 23.04.12 р. в добровільному порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 49270,08 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки засобів захисту рослин №23/04-1 від 23.04.12 р., у разі невиконання будь-якої з сторін зобов'язань, визначених цим договором, сторона, не виконала умови договору виплачує іншій стороні неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення непоставленої в строк товару, нездійсненої оплати.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 3858,34 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 3660,35 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 773,47 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 744,12 грн. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, заявником сплачується судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 р. становить 1147 грн. Так, розмір судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову становить 1720,50 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2013 р. у задоволенні клопотання позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-рост", про накладення арешту на рахунки та майно або грошові суми відповідача в межах ціни позову відмовлено.

В даному разі суду не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У зв`язку з тим, що судом, в процесі розгляду справи, було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а позивачем щодо зазначеної заяви несплачений судовий збір, то суд зазначає, що судовий збір в сумі 1720,50 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Лукра" (61068, Харківська обл., м. Харків, Московський район, проспект Московський, буд. 97; код ЄДРПОУ 35206869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-рост" (61014, м. Харків, вул. Клочківська, 191-А, кв. 15; код ЄДРПОУ 35588088; р/р № 26008166126 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 49270,08 грн., пеню в розмірі 3660,35 грн., 3 % річних в розмірі 744,12 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма-рост" (61014, м. Харків, вул. Клочківська, 191-А, кв. 15; код ЄДРПОУ 35588088; р/р № 26008166126 в Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.