Рішення

від 13.06.2013 по справі 922/1839/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 922/1839/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва", м.Одеса , Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд", м.Харків про стягнення 896007,00 гривень за участю представників:

позивача - Пивоварової Р.В. (дов. б/н від 25 квітня 2013 року),

відповідача1 - не з"явився,

відповідача 2 - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з 2-х Відповідачів суми заборгованості у розмірі 896007,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва" (надалі - Відповідач-1) покладених на нього обов'язків за договором підряду №34/11, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 30 листопада 2010 року. Вимогу по сплаті заявленої до стягнення суми покладає солідарно на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд" (надалі - Відповідач-2), відповідно до договору поруки №б/н, укладеного 23 квітня 2012 року між Позивачем та Відповідачем-2. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати солідарно на обох Відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 травня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 травня 2013 року.

29 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду уточнення до позовної заяви (вх.№19474), в яких просив суд стягнути солідарно з 2-х Відповідачів 896007,00 гривень заборгованості та 17920,14 гривень судового збору. Також, до наданих уточнень надав додаткові документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Також, 29 травня 2013 року представник Відповідача-2 надав через канцелярію суду відзив (вх.№19473), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав договір поруки №б/н від 23 квітня 2012 року з Позивачем, але позовні вимоги по відношенню до нього вважає безпідставними, оскільки строк на солідарне стягнення з нього заборгованості за спірним договором, укладеним між Позивачем та Відповідачем-1, сплив 23 квітня 2013 року. З урахуванням викладеного, Відповідач-2 у наданому відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог по відношенню до нього, та розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2013 року розгляд справи було відкладено на 13 червня 2013 року.

12 червня 2013 року від Позивача через канцелярію суду надійшла заява про відмову від позовних вимог щодо Відповідача-2 (вх.№21611) про стягнення солідарно з Відповідача - 5000,00 гривень, на підставі договору поруки.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 13 червня 2013 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням наданих уточнень та заяви про відмову від позовних вимог щодо Відповідача-2, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач-1 у відкрите судове засідання 13 червня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 у відкрите судове засідання 13 червня 2013 року свого представника не направив, просив розглядати справу без його участі. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі Відповідачів.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч.3 с.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Суд, розглянувши заяву Позивача про відмову від позовних вимог щодо Відповідача-2 про стягнення солідарно 5000,00 гривень, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, оскільки статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, суд визнає заяву такою, що відповідає вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає прийняттю до розгляду. Провадження по справі в частині солідарного стягнення заборгованості з Відповідача-2 слід припинити, на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд розглядає справу з урахуванням наданих уточнень.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір підряду № 34/11 від 30 листопада 2010 року (надалі - Договір) на виконання будівельних робіт на об'єкті - Спортивному комплексі з об'єктами обслуговування та інфраструктури (нежитлових споруд центрального стадіону «Чорноморець»), розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/20.

Відповідно до п.7.2 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою №2 до Договору від 26 квітня 2011 року, Додатковою угодою № 3 до Договору від 28 березня 2011 року, підписаною з протоколом розбіжностей від 02 червня 2013 року, Додатковою угодою № 4 до Договору від 22 червня 2011 року, Додатковою угодою № 5 до Договору від 03 серпня 2011 року, Додатковою угодою № 6 від 20 жовтня 2011 року, а також з урахуванням додаткових робіт, визначених Додатковою угодою №3 від 28 березня 2011 року та Додатковою угодою №5 від 03 серпня 2011 року, ціна робіт за договором складає 18703533 (вісімнадцять мільйонів сімсот три тисячі п'ятсот тридцять три) гривні 74 копійки.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що оплата виконаних Позивачем робіт здійснюється Відповідачем-1 раз на місяць, на підставі підписаних Сторонами форм КБ-2в та КБ-3 протягом 5 (п'яти) банківських днів після їх підписання.

Згідно із п.8.1 Договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється Сторонами шляхом підписання форм КБ-2в та КБ-3. При цьому, Відповідач-1, отримавши письмове повідомлення Позивача про готовність до передачі виконаних за Договором робіт, зобов'язаний протягом 5 робочих днів направити своїх представників для роботи у двосторонній комісії. Приймання-передача виконаних робіт за Договором здійснюється двосторонньою робочою комісією, відповідно до вимог чинних нормативних документів, не пізніше 10 робочих днів після початку роботи двосторонньої робочої комісії.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за травень2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року (копії в матеріалах справи).

Типові форми первинних звітних документів у будівництві, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року за № 554.

Суд, дослідивши надані Позивачем акти, вважає їх такими, що відповідають затвердженій формі.

Згідно з п.4 листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15 квітня 2004 року №8/8-437, типові форми первинних звітних документів у будівництві, в тому числі Акт приймання виконаних підрядних робіт та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, є підтвердженням об'ємів виконаних підрядних робіт.

Акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за травень 2011 року на загальну суму 2 298 440,00 гривень були підписані Позивачем та Відповідачем-1, без зауважень.

Акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за червень 2011 року та вересень 2011 року підписані Позивачем, з відміткою про відмову від підписання акту Відповідачем-1, про що було складено акт від 28 грудня 2012 року (копії в матеріалах справи).

Суд вважає вказані акти належними доказами виконання Позивачем зобов'язань за Договором, та підставою для здійснення їх оплати Відповідачем-2, з огляду на наступне.

Порядок передання та прийняття робіт, врегульований статтею 882 Цивільного кодексу України, пунктами 1, 4, 6 якої передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Отже, згідно статті 882 Цивільного кодексу України, у разі виникнення спору з приводу приймання виконаних робіт належним доказом, у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, є повідомлення підрядника про готовність до передання робіт /пункт 1 цієї статті/ та засвідчення в акті про відмову від його підпису другою стороною.

Судом встановлено, що 20 листопада 2012 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача-1 цінний лист № 6111801351148 (вих.№ 594/01 від 15 листопада 2012 року), з вкладенням повідомлення про готовність робіт за Договором №34/11 від 30 листопада 2010 року до прийняття, а також виконавчої документації та актів виконаних робіт за червень 2011 року та вересень 2011 року, з довідками про вартість виконаних робіт та відомостями ресурсів до них. Також, 10 грудня 2012 року Позивачем повторно було направлено на адресу Відповідача-1 цінний лист № 6115301757445 (вих.№ 608 від 07 грудня 2012 року), з вкладенням повідомлення про готовність робіт за Договором №34/11 від 30 листопада 2010 року до прийняття, а також актів виконаних робіт за червень 2011 року та вересень 2011 року, з довідками про вартість виконаних робіт та відомостями ресурсів до них, який вручений представнику ТОВ «Технології сучасного будівництва» Шевчук І.М. 12 грудня 2012 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення цінного листа (копії в матеріалах справи).

Судом також встановлено, що Відповідач-1 не повернув Позивачу підписані примірники вказаних документів, оплату за виконані роботи не провів, про наявність будь-яких недоліків чи претензій до виконаних підрядником робіт не повідомив. Доказів того, що акт та довідка встановленої форми, повертались Позивачу Відповідачем для певних виправлень, чи коригувань, Відповідач-1 суду не надав.

Відповідно до п.89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668 (далі - Загальні умови), після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва), замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п.п.8.3, 8.4 Договору, Замовник, отримавши письмове повідомлення Підрядника про готовність до передачі виконаних за Договором робіт, зобов'язаний протягом 5 робочих днів направити своїх представників для роботи у двосторонній комісії. Приймання-передача виконаних робіт за Договором здійснюється двосторонньою робочою комісією відповідно до вимог чинних нормативних документів, не пізніше 10 робочих днів після початку роботи двосторонньої робочої комісії.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що Позивач мав всі підстави, передбачені ч.4.ст.882 Цивільного кодексу України, вважати свої зобов'язання щодо здачі замовнику виконаних Позивачем робіт виконаними в повному обсязі, та здійснити підписання актів виконаних робіт зі свого боку, з відміткою про відмову Відповідача-1 від підписання актів.

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем виконано підрядні роботи на підставі договору підряду №34/11 від 30 листопада 2010 року на об'єкті Спортивному комплексі з об'єктами обслуговування та інфраструктури (нежитлових споруд центрального стадіону «Чорноморець»), розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Маразлієвська, 1/20, на загальну суму 18 703 527,00 гривень.

Позивачем додано до позовної заяви докази часткової сплати Відповідачем-1 за виконані підрядні роботи за Договором на загальну суму 17 807 520,00 гривень (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про підписання актів та вимога про здійснення оплати виконаних робіт у розмірі 896 007,00 гривень були надіслані Позивачем Відповідачу-1 28 грудня 2012 року цінним листом № 6100703225264.

Відповідач-1 не надав суду доказів здійснення оплати за виконані Позивачем підрядні роботи у розмірі 896 007,00 гривень.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 896 007,00 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, а також того, що Відповідач-1 не скористався правом викласти суду заперечення проти них, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача-1 суми основної заборгованості у розмірі 896 007,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, зазначає, що Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1720,50 (тисяча сімсот двадцять) гривень 50 копійок, що підтверджується квитанцією, що міститься у матеріалах справи.

Відповідно до підп.1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Враховуючи те, що ціну позову Позивачем визначено у 896 007,00 гривень, то за подання позовної заяви до господарського суду мало бути сплачено 17 920 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 14 копійок.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі було зобов'язано Позивача надати до суду докази сплати 16 199,64 гривень та зарахування судового збору до Державного бюджету України відповідно до реквізитів господарського суду Харківської області.

Вимогу ухвали суду Позивач не виконав.

Відповідно до п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Керуючись положеннями вказаної Постанови та встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд згідно із ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року, у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.530, 599, 612, 629, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОГО БУДІВНИЦТВА» (код 33218008, юридична адреса: 65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул.Пантелеймонівська, буд.25, р/р № 26004013335001 в АТ "Імексбанк" м.Одеса, МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІСТ-БУДМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ» (код 37191082, юридична адреса: 61007, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, вул.Свистуна, буд.11, р/р № 2600906480027 в ПАТ КБ "Правекс-банк" м.Харкова, МФО 321983) 896 007,00 гривень основної заборгованості та 1720,50 гривень судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОГО БУДІВНИЦТВА» (код 33218008, юридична адреса:65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вул.Пантелеймонівська, буд.25, р/р № 26004013335001 в АТ "Імексбанк" м.Одеса, МФО 328384) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, вул.Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 16 199,64 гривень.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Аріт К.В.