Постанова

від 12.06.2013 по справі 2010/5507/12

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2010/5507/12

провадження №2-а/619/62/13

ПОСТАНОВА

іменем України

12 червня 2013 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу до ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право постійного користування землею, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 дослідний державний лісгосп звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею»; визнати незаконним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, виданий на виконання рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею». В обґрунтування позову позивач зазначив, що як стало відомо ОСОБА_3 дослідному державному лісгоспу з матеріалів справи №2а-2361/11/2070 за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах МО України до виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району, треті особи ОСОБА_3 дослідний державний лісгосп, Харківська гарнізонна організація Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України та інші про скасування рішення зазначеного виконкому №23 від 09 березня 2004 року, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею» Східно-регіональній раді ВМТ України (нинішня назва Харківська гарнізонна організація Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, код 21264364) було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування ОСОБА_4 мисливсько-рибного господарства. Було дозволено виготовлення державного акту на право постійного користування землею. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 сільською радою Східно-регіональній раді ВМТ України (нинішня назва Харківська гарнізонна організація Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України) було видано Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 р. провадження у справі №2а-2361/11/2070 було закрите, ОСОБА_3 дослідний державний лісгосп рішення виконавчого комітету Русько-

Лозівської сільської ради Дергачівського району №23 від 09 березня 2004 року не оскаржує. На запит ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу архівна установа листом від 06.03.2012 р. №11/т повідомила про наявність відповідного рішення виконкому та надала копію рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району №30 від 18.01.2000 року. На запит ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» листом від 29.05.2012 року №70/01-374 надав копії документів, які були використані при винесенні рішення виконкому та Державний акт. Земельна ділянка, щодо якої було винесено рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею» та видано Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, знаходилася та знаходиться за межами населеного пункту, є земельною ділянкою лісового фонду й є складовою земельної ділянки площею 2684,5 га, наданою у володіння позивачу в цілях лісокористування, що підтверджується, зокрема, Державним актом на право користування землею Б №047677, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право користування землею у 1993 році. Вказана земельна ділянка є складовою матеріалів лісокористування Липецького лісництва ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу згідно планшету №4, ділянка 53. Відповідач, будучи суб’єктом владних повноважень при винесенні та видачі актів індивідуальної дії - рішення та Державного акту на право постійного користування землею повноважень не додержався, чим порушив права позивача. І рішення виконкому, і виданий за чинним на той час порядком видачі державних актів Державний акт на право постійного користування землею є правовими актами індивідуальної дії, виданими органом місцевого самоврядування всупереч існувавшим повноваженням. Земельна ділянка, щодо якої було винесене оскаржене рішення та видано Державний акт є земельною ділянкою лісового фонду, щодо якої відповідач не був наділений повноваженнями розпорядження, надання у користування тощо. Крім того, на порушення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом ДКУ по земельних ресурсах №43 від 04.05.99 року (у редакції, чинній на час видачі Державного акту), ухвалення оскарженого рішення та видача Державного акту не могли бути здійснені за результатами затвердження матеріалів інвентаризації земель, а мали б бути результатом складання належної Технічної документації, дозвіл на розробку якої не надавався та яка відсутня. Технічна документація щодо ділянки не затверджувалася. Повноважень на видачу та підписання Державного акту на право постійного користування землею І-ХР №001220 ОСОБА_4 сільська рада не мала. Особливо наполягає, що відносно Державного акту на право постійного користування землею існує спір не між позивачем та особою, на ім’я якого він виданий, а між позивачем та відповідачем як суб’єктом владних повноважень щодо наявних у нього повноважень. Вказані правові позиції щодо статусу місцевої ради як суб’єкта владних повноважень в таких правовідносинах неодноразово висловлені, зокрема в ухвалах ВАСУ від 30.01.2013 року по справі №1602/333/12 (К/9991/69138/12), від 22 січня 2013 року №К/9991/34054/11 тощо. Також повідомив, що рішення відповідача №30 від 18.01.2000 року та видача оскарженого Державного акту здійснювалися без участі та без відома позивача, їх зміст до відома позивача відповідачем або іншими особами раніше не доводився, їх копія на адресу позивача не надсилалася та йому не вручалася, реалізувати право на захист позивач раніше реальної можливості не мав. Таким чином, вважає, що строк звернення до суду з питань захисту його порушеного права за вказаних обставин позивачем не пропущено. Виконавчий комітет ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району є органом сільської ради й статусу юридичної особи не має.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області - суб’єкта владних повноважень не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, відповідно до поштового повідомлення судова повістка була вручена 18.05.2013 року, про причини неприбуття не повідомив. У зв’язку з неявкою без поважних причин в судове засідання відповідача, відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України, справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу не з’явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та справу розглядати у його відсутність.

Судом встановлені обставини та дослідженні докази.

Згідно державного акту на право користування землею серії Б№047677, ОСОБА_3 дослідному державному лісгоспу було видано Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11.

Згідно рішення виконкому ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею», Східно-регіональній раді ВМТ України було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування ОСОБА_4 мисливсько-рибного господарства. Було дозволено виготовлення державного акту на право постійного користування землею.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ХР №001220, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11, Східно-регіональній раді ВМТ України на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року передано у постійне користування 0,15 га землі для спортивно-громадського призначення.

Відповідно до листа Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» від 15.04.2013 року №А-10-96, виходячи з даних земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні Східно-регіональної ради ВМТ України, знаходиться в межах державного лісового фонду ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу в кв. 53 вид. 10,11 Липецького лісництва.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Земельна ділянка, щодо якої було винесено рішення виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею» та видано Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, знаходилася та знаходиться за межами населеного пункту, є земельною ділянкою лісового фонду й є складовою земельної ділянки площею

2684,5 га, наданою у володіння позивачу в цілях лісокористування, що підтверджується, зокрема, Державним актом на право користування землею Б №047677, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право користування землею у 1993 році. Вказана земельна ділянка є складовою матеріалів лісокористування Липецького лісництва ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу згідно планшету №4, ділянка 53.

Відповідач, будучи суб’єктом владних повноважень при винесенні та видачі актів індивідуальної дії - рішення та Державного акту на право постійного користування землею повноважень не додержався, чим порушив права позивача.

Рішення виконкому, і виданий за чинним на той час порядком видачі державних актів Державний акт на право постійного користування землею є правовими актами індивідуальної дії, виданими органом місцевого самоврядування всупереч існувавшим повноваженням.

Відповідно до ст.2 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 5) землі лісового фонду.

Згідно ч.2 ст.3 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.4 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, суб'єктами права державної власності на землю виступають … обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Відповідно до ст.9 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 5) ведення земельно-кадастрової документації; 6) погодження проектів землеустрою.

Відповідно до ст.19 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до ст.77 ЗК України від 18.12.1990 №561-XII, чинного на час спірних правовідносин, землі лісового фонду використовуються за цільовим призначенням для ведення лісового господарства. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, радгоспам, іншим підприємствам, установам, організаціям і громадянам у тимчасове користування землі лісового фонду, що є у користуванні державних лісогосподарських підприємств, установ і організацій, для сільськогосподарських цілей.

Земельна ділянка, щодо якої було винесене оскаржене рішення та видано Державний акт є земельною ділянкою лісового фонду, щодо якої відповідач не був наділений повноваженнями розпорядження, надання у користування тощо.

Крім того, на порушення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом ДКУ по земельних ресурсах №43 від 04.05.99 року (у редакції, чинній на час видачі Державного акту), ухвалення оскарженого рішення та видача Державного акту не могли бути здійснені за результатами затвердження матеріалів інвентаризації земель, а мали б бути результатом складання належної Технічної документації, дозвіл на розробку якої не надавався та яка відсутня. Технічна документація щодо ділянки не затверджувалася. Повноважень на видачу та підписання Державного акту на право постійного користування землею І-ХР №001220 ОСОБА_4 сільська рада Дергачівського району Харківської області не мала.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України Конституційний Суд України прийшов до висновків, що: положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно п.10 ч. ст.59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 21, 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування або органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 11, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 дослідного державного лісгоспу задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею».

Визнати незаконним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею І-ХР №001220, виданий на виконання рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області №30 від 18.01.2000 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель і видачі державного акту на право постійного користування землею».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Є.А.Болибок