Рішення

від 11.06.2013 по справі 328/790/13-ц

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер328/790/13-ц

11.06.2013

провадження номер 2/328/177/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Петренко Л.В.

при секретарі: Фещенко Д.А.

за участі

представника позивача Славянського С.А.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача: адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Запорізького національного технічного університету в особі структурного підрозділу Токмацький механічний технікум ЗНТУ до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Запорізький національний технічний університет в особі структурного підрозділу Токмацький механічний технікум ЗНТУ звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 81349,68 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 05.07.2004 року по 01.02.2011 року відповідач ОСОБА_2 працював на посаді директора Токмацького механічного технікуму ЗНТУ.

Згідно п. 4.3 Положення про Токмацький механічний технікум Запорізького національного технічного університету, безпосереднє управління діяльністю технікуму здійснює директор, який призначається на посаду ректором Запорізького національного технічного університету на підставі конкурсу у відповідності до ст. 39 ЗУ «Про вищу освіту» та звільняється з посади ректором Запорізького національного технічного університету.

Ректор ЗНТУ укладає з директором технікуму контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов'язки та відповідальність, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму.

Відповідно до п. п. 4.4. Положення директор технікуму зобов'язаний діяти в інтересах ЗНТУ, добросовісно, не перевищувати своїх повноважень.

Ректор ЗНТУ делегує директору повноваження одним з яких є прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників.

16.02.2009 року відповідно до наказу директора Токмацького механічного технікуму ОСОБА_2 бухгалтерів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було звільнено за виявлену невідповідність займаній посаді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року по справі № справі № 2-28/11 було зобов'язано Токмацький механічний технікум ЗНТУ змінити формулювання причини звільнення «за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14 річного віку» та дату звільнення «з 09 лютого 2009 року» в трудовій книжці ОСОБА_5 та стягнуто з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23859,37 грн.

Крім того, рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року по справ № 2-29/11 було зобов'язано Токмацький механічний технікум ЗНТУ змінити формулювання причини звільнення «за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14 річного віку» та дату звільнення «з 09 лютого 2009 року» в трудовій книжці ОСОБА_6 та стягнуто з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24533,93 грн.

На виконання вказаних рішень суду Токмацький механічний технікум ЗНТУ перерахував колишньому працівникові технікуму ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 40102,96 грн. в рахунок стягнутого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2009 року по 31.03.2010 рік з урахуванням обов'язкових відрахувань з податків та зборів на соціальне страхування, а саме: 23859,37 грн. - основна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 16243,59 грн. - відрахування по фондах; ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 41246,72 грн. в рахунок стягнутого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2009 року по 31.03.2010 рік з урахуванням обов'язкових відрахувань з податків та зборів на соціальне страхування, а саме: 24533,93 грн. - основна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 16712,79 грн. - відрахування по фондах.

В судовому засіданні, 26.04.2013 року, представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача обов'язкових відрахувань з податків та зборів на соціальне страхування в сумі 16 712,79 грн. та 16 243,59 грн., а загалом 32 956,38 грн. У зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького національного технічного університету в особі Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 48 393,30 грн.

Відповідач, як директор технікуму на той період часу, винен в незаконному звільненні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з посади бухгалтерів технікуму. Токмацький механічний технікум ЗНТУ повністю оплатив незаконно звільненим працівникам середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повністю відшкодувати шкоду, заподіяну Токмацькому механічному технікуму ЗНТУ, у зв'язку з оплатою працівникам часу вимушеного прогулу, в порядку регресу.

В судовому засіданні представник позивача, який дії на підставі довіреності уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що в його діях відсутня протиправна поведінка та вина, оскільки всі накази та розпорядження перед підписанням передавались на аналіз юрисконсульту ОСОБА_9 та інспектору відділу кадрів ОСОБА_8, які у відповідності до своїх посадових інструкцій, готуючи накази про звільнення зобов'язані здійснювати правову оцінку наданих документів та в разі невідповідності їх нормам чинного законодавства повідомляти його, як керівника. Накази від 16.02.2009 року про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були підготовлені згідно діючих норм законодавства і узгоджувалися інспектором відділу кадрів ОСОБА_8 та погоджені юрисконсультом ОСОБА_9, в результаті чого були підписані і ним.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 18.04.2013 року, в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в задоволенні позову.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що Токмацький механічний технікум ЗНТУ є державною установою, яка фінансується Міністерством освіти з бюджету і перш за все підпорядковується Міністерству освіти, як і у інших державних установах, закладах є обов'язковий структурний розклад управління, які затверджуються міністерством освіти. На той час і на даний час є штатний розпис згідно якого в структурі технікуму є відділ кадрів є юрист, які повинні відповідати за той напрямок роботи, який їм доручено. Цими підрозділами керують посадові особи, які є фахівцями. Коли стало питання по звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі тих порушень, які скоювали, це завдання було відділу кадрів і юриста згідно своїх фахових обов'язків, згідно своїх знань вони керуючись законами України склали наказ, який був погоджений зі всіма спеціалістами і він його підписав. Крім того, пояснив, що коли він був виконуючим обов'язки директора технікуму на вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати накази про звільнення, Токмацький районний суд прийняв рішення, яким відмовив вказаним особам в задоволенні позовних вимог і дії технікуму були визнані законними. В подальшому він участі у справі не приймав і не мав можливості впливати на розвиток подій. В судових засіданнях приймав участь ОСОБА_10, який з 01.02.2011 року займає посаду директора Токмацького механічного технікуму ЗНТУ, і який самостійно на свій розсуд приймав рішення і давав згоду на виплату середнього заробітку. ОСОБА_2 пояснив, що не вбачає в своїх діях шкоди завданої технікуму, оскільки був позбавлений можливості приймати участь у засіданні 08.02.2011 року, його не залучено до справи в якості третьої особи, а тому ці рішення його не стосуються.

Свідок ОСОБА_11, повідомила суду, що працювала в Токмацькому механічному технікумі ЗНТУ на посаді головного бухгалтера. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували в її підпорядкуванні, та були звільненні за статтею за невідповідність займаній посаді. Вона приймала участь при розгляді цивільних справ за позовами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і першу інстанцію виграли. Всі документи були в неї. Коли на посаду директора призначили ОСОБА_10, він сам ходив на судові засідання її не повідомив їй про судові засідання. ОСОБА_10 їй повідомив проте, що її послуг не потребує. Свідок також повідомила, що між директором Токмацького механічного технікуму ЗНТУ ОСОБА_10 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 була укладена мирова угода. Її здивувала сума виплати, оскільки на час звільнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проведено розрахунок повністю. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не просили їх поновити на роботі, а лише змінити формулювання звільнення. Розрахунок було завищено на два дні. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримували допомогу з центра зайнятості.

ОСОБА_2 збирав збори з приводу звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і тільки після того, як з усіма було погоджено, прийняв рішення про звільнення.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що працює у відділі кадрів. Свідок пояснила, що за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 числились якісь борги і їм було запропоновано скласти акт здати всі документи тоді вони будуть звільнені по догляду за дитиною до досягнення 14 річного віку, в противному випадку будуть звільнені за не відповідність займаній посаді. Вони були звільнені за невідповідністю займаній посаді. Вона готувала проект наказу про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не погоджувалася з їх звільненням у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, проте готуючи проект наказу виконувала вказівки керівництва, а саме ОСОБА_2, який на той час займав посаду директора. Вона ніяких рішень не приймає, а лише виконує вказівки керівництва. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не були членами профспілки.

Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що з 01.02.2011 року виконує обов'язки директора Токмацького механічного технікуму ЗНТУ. Свідок пояснив, що рішення Токмацького районного суду Запорізької області, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було скасовано апеляційним судом Запорізької області, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні 03.02.2011 року було виявлено ряд порушень з приводу звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Згідно з рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2013 року позови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково.

Відповідач ОСОБА_2 знав про вказані цивільні справи, навіть оскаржував вказані рішення суду, проте рішення залишені без змін, звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано незаконними. В судових засіданнях також брав участь юрист ЗНТУ ОСОБА_12, нарахування середнього заробітку перевірялося бухгалтером ЗНТУ ОСОБА_13

ОСОБА_11 перебувала у відпустці по догляду за дитиною і вийшла лише 14.02.2011 року.

Токмацьким механічним технікумом ЗНТУ на виконання рішень Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року виплачено середній заробіток ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у зв'язку з незаконним звільненням в розмірі 48 393,30 грн. за рахунок економії коштів. У зв'язку з цим Токмацькому механічному технікуму ЗНТУ заподіяно матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з винної особи в порядку регресу.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, допитаних в судовому засіданні свідків, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, з 05.07.2004 року по 05.07.2009 року відповідач ОСОБА_2 працював на посаді директора Токмацького механічного технікуму ЗНТУ, з 06.07.2009 р. призначений виконуючим обов'язки директора Токмацького механічного технікуму ЗНТУ до призначення директором технікуму за результатами конкурсу, що підтверджується витягом з наказу №87-К від 02.07.2004 року, наказом № 257 від 02.07.2009 року (а.с.7).

05.07.2004 р. Запорізькій державний технічний університет в особі ректора ОСОБА_14 з однієї сторони та громадянина ОСОБА_2 з другої сторони уклали Контракт № 61 про наступне: ОСОБА_2 призначається на посаду директора Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету (ТМТ ЗНТУ) на строк з 05.07.2004 р. по 05.07.2009 р.

Пунктом 1.3 даного Контракту передбачено, що на працівника, який вклав цей контракт повністю поширюється законодавство про працю, про освіту, накази та розпорядження.

У відповідності до п. 3.1., п. 3.2. Контракту № 61 від 01.07.2004 р. директор ТМТ ЗНТУ зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, виконувати всі права і обов'язки передбачені статутом ЗНТУ та Положення про ТМТ ЗНТУ.

У випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, нести відповідальність відповідно до законодавства. (п. 7.1. Контракту)(а.с. 8-10)

Згідно п. 4.3 Положення про Токмацький механічний технікум Запорізького національного технічного університету, безпосереднє управління діяльністю технікуму здійснює директор, який призначається на посаду ректором Запорізького національного технічного університету на підставі конкурсу у відповідності до ст. 39 ЗУ «Про вищу освіту» та звільняється з посади ректором Запорізького національного технічного університету.

Ректор ЗНТУ укладає з директором технікуму контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов'язки та відповідальність, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму.

Відповідно до п. п. 4.4. Положення директор технікуму зобов'язаний діяти в інтересах ЗНТУ, добросовісно, не перевищувати своїх повноважень.

Ректор ЗНТУ делегує директору наступні повноваження:

Видавати обов'язкові для виконання працівниками технікуму накази та розпорядження;

Приймати на роботу та звільняти з роботи працівників (а.с. 23-25).

16.02.2009 р. наказом директора технікуму ОСОБА_2 № 20-К бухгалтера ОСОБА_5 було звільнено за виявлену невідповідність виконуваній роботі на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а.с. 38).

16.02.2009 р. наказом директора технікуму ОСОБА_2 № 21-К бухгалтера ОСОБА_6 було звільнено за виявлену невідповідність займаній посаді на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а.с. 39).

08.02.2011 р. рішенням Токмацького районного суду було зобов'язано Токмацький механічний технікум ЗНТУ змінити формулювання причини звільнення «за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14 річного віку» та дату звільнення «з 09 лютого 2009 року» в трудовій книжці ОСОБА_5 та стягнуто з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23859,37 грн. (а.с.40-41)

05.04.2012 р. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області апеляційна скарга ОСОБА_2 на зазначене рішення відхилена, Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2011 року - залишено без змін (а.с.113-114).

08.02.2011 р. рішенням Токмацького районного суду було зобов'язано Токмацький механічний технікум ЗНТУ змінити формулювання причини звільнення «за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею 14 річного віку» та дату звільнення «з 09 лютого 2009 року» в трудовій книжці ОСОБА_6 та стягнуто з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24533,93 грн. (а.с. 43-44).

21.03.2012 р. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області апеляційна скарга ОСОБА_2 на зазначене рішення відхилена, Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 лютого 2011 року - залишено без змін (а.с.111-112).

На виконання рішення Токмацького районного суду від 08.02.2011 р. Токмацьким механічним технікумом ЗНТУ колишньому працівникові технікуму ОСОБА_5. було виплачено 23859,37 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підтверджується довідкою № 27 від 17.03.2011 р., копією платіжних доручень (а.с. 48-52)

На виконання рішення Токмацького районного суду від 08.02.2011 р. Токмацьким механічним технікумом ЗНТУ колишньому працівникові технікуму ОСОБА_6 було виплачено 24533,93 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підтверджується довідкою № 28 від 17.03.2011 р., копією платіжних доручень (а.с. 53-58).

Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку з незаконним звільненням працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ТМТ ЗНТУ було виплачено вказаним працівникам середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48 393,30 грн.

20 березня 2012 р. за скаргою відповідача ОСОБА_2 головним державним інспектором праці було проведено перевірку ТМ ЗНТУ та не встановлено порушення вимог законодавства про працю, що підтверджується Актом перевірки № 08-06-038/0347 від 20.03.2012 р. (а.с. 119-120), яким спростовані доводи відповідача та його представника про неправильне нарахування сум середнього заробітку.

Копія скарги надана відповідачем до суду з приводу звернення до Державної Фінансової інспекції України від 22.04.2013 року та копія заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.04.2013 року, не спростовують висновків суду від 08.02.2011 року про незаконність звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Крім того, відповідей з приводу вказаних звернень відповідачем до суду не надано.

Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності його вини в незаконному звільнені ОСОБА_6 та ОСОБА_5, оскільки всі накази та розпорядження перед підписанням передавались на аналіз юрисконсульту ОСОБА_9. та інспектору відділу кадрів ОСОБА_8, які у відповідності до своїх посадових інструкцій, готуючи накази про звільнення зобов'язані здійснювати правову оцінку наданих документів, суд оцінює критично, оскільки керівники структурних підрозділів та інші посадові особи, які готували матеріали для керівника підприємства, матеріальної відповідальності не несуть.

Відповідно до п. п. 4.4. Положення директор технікуму зобов'язаний діяти в інтересах ЗНТУ, добросовісно, не перевищувати своїх повноважень. Ректор ЗНТУ делегує директору наступні повноваження, зокрема приймати на роботу та звільняти з роботи працівників (а.с. 25).

Крім того, як пояснила свідок ОСОБА_8 вона ніяких рішень не приймає, а лише виконує вказівки керівництва. Вона готувала проект наказу про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не погоджувалася з їх звільненням у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, проте готуючи проект наказу виконувала вказівки керівництва, а саме ОСОБА_2, який на той час займав посаду директора.

Посилання відповідача на те, що за час виконання ним обов'язків директора технікуму на вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати накази про звільнення, Токмацький районний суд прийняв рішення, яким відмовив вказаним особам в задоволенні позовних вимог і дії технікуму були визнані законними, суд не бере до уваги, оскільки вказане рішення суду першої інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд у суд першої інстанції.

Крім того, ОСОБА_2 рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року оскаржував до апеляційного суду Запорізької області. В обґрунтування апеляційних скарг, зокрема зазначав на порушення його прав у зв'язку з тим, що не було залучено в якості третьої особи (а.с. 104, а.с. 106), проте апеляційний суд Запорізької області розглянувши апеляційні скарги по суті відхилив їх. Зазначивши в ухвалі від 21.03.2012 року та в ухвалі від 05.04.2012 року, що викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону у зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті (а.с. 112, а.с. 114).

Показання свідка ОСОБА_11 суд не бере до уваги, оскільки її показання не спростовують обставин встановлених рішеннями Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року.

Крім того, як пояснив свідок ОСОБА_10 при новому розгляді справи в суді першої інстанції з приводу звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_11 перебувала у відпустці по догляду за дитиною і вийшла лише 14.02.2011 року.

В судових засіданнях також брав участь юрист ЗНТУ ОСОБА_12, нарахування середнього заробітку перевірялося бухгалтером ЗНТУ ОСОБА_13

Пунктом 8 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі чи організації, виникає і в разі оплати незаконно звільненому або переведеному на іншу роботу працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи винними посадовими особами, за наказом яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Якщо звільнення визнано незаконним і призвело до стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, це є підставою для покладення на посадову особу повної матеріальної відповідальності.

Відповідальність за пунктом 8 статті 134 настає незалежно від форми вини.

Керівники структурних підрозділів та інші посадові особи, які готували матеріали для керівника підприємства, матеріальної відповідальності не несуть.

В даному випадку ОСОБА_2 перебуваючи на посаді директора, звільнив ОСОБА_6 та ОСОБА_5, доказом чого є накази про звільнення (а.с. 38, 39).

Рішеннями Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року по цивільній справі № 2-28/11 встановлено, що наказ яким було звільнено ОСОБА_5 з посади бухгалтера по заробітній платі Токмацького механічного технікуму, у зв'язку з невідповідністю її займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації не ґрунтується на законі, а саме звільнення проведено за відсутності підстав для звільнення, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України та із порушенням встановленого чинним законодавством порядку звільнення (а.с. 41).

Рішеннями Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року по цивільній справі № 2-29/11 встановлено, що наказ яким було звільнено ОСОБА_6 з посади бухгалтера матеріального відділу Токмацького механічного технікуму, у зв'язку із виявленою невідповідністю її займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації не ґрунтується на законі, а саме звільнення проведено за відсутності підстав для звільнення, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП України та із порушенням встановленого чинним законодавством порядку звільнення (а.с. 44).

Вказані рішення набрали законної чинності та виконані Токмацьким механічним технікумом ЗНТУ.

Відповідач як посадова особа на підставі п. 8 ст. 134 та ст. 237 КЗпП несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну Токмацькому механічному технікуму ЗНТУ оплатою працівникам вимушеного прогулу при незаконному звільненні їх із роботи.

Відповідно до ст. 237 КЗпП обов'язок покрити заподіяну підприємству, установі, організації шкоду у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винну в незаконному звільненні службову особу, якщо його звільнення здійснено з порушенням закону.

Пленум Верховного Суду України у п. 33 постанови від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що повна матеріальна відповідальність винних у незаконному звільненні працівників, службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникам часу вимушеного прогулу настає у випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" відповідальність у цих випадках настає незалежно від форми вини.

Про відшкодування шкоди в такому випадку, зокрема свідчить судова практика, зокрема: рішення Верховного Суду України від 9 липня 2008 року, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 лютого 2006 року, ухвала Верховного Суду України від 10 грудня 2008 року по справі 6-19779св08, рішенням Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 липня 2012 року по справі 6-26136св12.

Як встановлено судом повний розмір збитків і фактично понесених втрат, заподіяних відповідачем Токмацькому механічному технікуму ЗНТУ становить 48 393,30 грн., який складається з: 23859,37 грн. за рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року про стягнення з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_5 коштів на оплату незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, довідкою № 27 від 17.03.2011 р., копією платіжних доручень (а.с. 48-52) та 24533,93 грн. за рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.02.2011 року про стягнення з Токмацького механічного технікуму ЗНТУ на користь ОСОБА_6 коштів на оплату незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, довідкою № 28 від 17.03.2011 р., копією платіжних доручень (а.с. 53-58).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звільненого 30.11.2010 року на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.11.2011 року поновлено на посаді виконуючого обов'язки директора Токмацького механічного технікуму, про що свідчить наказ від 11.11.2011 року № 286-к (а.с 240). На підставі наказу від 14.11.2011 року за № 287-к ОСОБА_2 звільнений з посади виконуючого обов'язки директора ТМТ ЗНТУ 14.11.2011 року за п. 2 ст. 36 КЗпП України (закінчення строку) у зв'язку з призначенням на посаду директора за результатами конкурсу іншого працівника (а.с. 241). Адже звільнення ОСОБА_2 з роботи не звільняє його від матеріальної відповідальності перед позивачем за результати трудової діяльності в період перебування на посаді директора.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченому відшкодуванням, якщо інший розмір не встановлений.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги законним, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат: судового збору в розмірі - 483,93 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61,88, 209, 212,-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького національного технічного університету в особі Токмацького механічного технікуму ЗНТУ (р/р 35212001004021, код ЄДРПОУ 36977179 у Токмацькому УДК ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) заподіяну шкоду в розмірі 48393,30 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Запорізького національного технічного університету в особі Токмацького механічного технікуму ЗНТУ судові витрати: державне мито у розмірі 483,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

згідно з оригіналом

Суддя: