Рішення

від 06.06.2013 по справі 2607/5503/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/5503/12

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

при секретарях - Кушніренко Ю. М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційних збитків, зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ЖБК «Верстат-2» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційних збитків, зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, ОСОБА_1 будучи власником квартири АДРЕСА_1 користується житлово-комунальними послугами, однак за їх користування сплачує не в повному обсязі. Внаслідок несвоєчасної оплати за отримані житлово-комунальні послуги, а саме: за утримання будинку та прибудинкової території, послуги з опалення, холодного та гарячого водопостачання у відповідача станом на 24.04.2012 року виникла заборгованість, яка розрахована у відповідності до тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією. ЖБК «Верстат-2» неодноразово направляв відповідачеві письмові повідомлення про погашення заборгованості, але відповідачем заборгованість не погашена, посилаючись на відсутність договору та завищеність тарифів.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЖБК «Вестрат-2» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.07р. по 01.04.12р. в сумі 2966 грн. 54 коп., суму інфляційних збитків в розмірі 375 грн. 98 коп., 3% річних в розмірі 328 грн. 67 коп. та зобов'язати ОСОБА_1 укласти з ЖБК «Верстат-2» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Не погоджуючись із вказаним позовом, ОСОБА_1, через свого представника, звернувся до суду із зустрічною позовною заявою в якій просив:

«1. Визнати безпідставними нарахування на суму 1550 грн. 79 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 за межами встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності протягом періоду до 2007 року та з 01 січня 2007 року по травень 2009 року на суму 1550 грн. 79 коп

2. Визнати відсутність договірних відносин між ОСОБА_1 та ЖБК «Верстат-2» у сфері надання житлово-комунальних послуг, що є порушенням з боку останнього вимог ст. ст. 19 та 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

3. Зобов'язати ЖБК «Верстат-2» укласти з ОСОБА_1 Типовий договір про надання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

4. Зобов'язати ЖБК «Верстат-2» укласти зі ОСОБА_1 Типовий договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529.

5. Визнати безпідставними нарахування ОСОБА_1 плати за утримання будинку і прибудинкової території в умовах відсутності реєстрації в Головному управлінні юстиції в м. Києві розпорядження КМДА № 1334 від 30.11.2009 року щодо тарифу на утримання будинків та прибудинкової території.

6. Зобов'язати ЖБК «Верстат-2» зробити перерахунок різниці в тарифах за постачання гарячої води, та опалення за 2011 рік, про що письмово повідомити ОСОБА_1

7. Визнати незаконним застосування з боку ЖБК «Верстат-2» тарифів, затверджених розпорядженнями КМДА від 30.10.2006 р. №№ 1575,1576,1577, від 12.02.2007 р. №№ 141, 142, 143,144, від 19.05.2000 р. № 748, від 30.07.2007 р. № 978, від 30.05.2007 р. №№ 641, 642, 643, при нарахуванні ОСОБА_1 плати за житлово-комунальні послуги.

8. Зобов'язати балансоутримувача будинку - ЖБК «Верстат-2» скасувати зайві нарахування ОСОБА_1 за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, не підтверджені фактичними даними щодо кількості та якості наданих послуг відповідно до Методики проведення перерахунків за ці послуги, затвердженої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, за період з травня 2009 р. до 03 листопада 2010 року з дати набуття чинності розпорядження № 553 від 27.07.2010 року.

9. Визнати відсутність заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги відповідно до оплачених ним рахунків КП ПОЦ за період з червня 2009 р. по квітень 2012р., а також безпідставність підвищених нарахувань з боку ЖБК «Верстат-2» за весь цей період.

10. Визнати безпідставними вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі - 307 грн. 09 коп., 3% річних - в розмірі 502 грн. 11 коп.

11. Стягнути з відповідача - ЖБК «Верстат-2» моральну шкоду у сумі 2 000,00 грн. на користь позивача ОСОБА_1

12. Стягнути з відповідача - ЖБК «Верстат-2» судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. на користь позивача ОСОБА_1»

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Наданий ЖБК «Верстат-2» договір не відповідав Типовому договору затвердженому постановою КМУ від 20.05.09р. № 529, а тому не був підписаний ОСОБА_1

Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що ЖБК «Верстат-2», протягом спірного періоду, ухилялося від виконання постанови КМУ 20.05.2009 р. № 529 в частині формування тарифів. При нарахуванні плати за житлово-комунальні послуги ЖБК «Верстат-2» керувалося розпорядження КМДА, які на даний час або визнані протиправними і скасовані у судовому порядку, або скасовані іншими розпорядженнями того ж суб'єкта владних повноважень. Повідомлень про здійснення перерахунків ОСОБА_1 не надходило. Вимога ЖБК «Верстат-2» про стягнення інфляційних збитків та 3% річних, на думку ОСОБА_1, не може бути застосована доданих правовідносин, оскільки спір виник щодо надання послуг за визначеними тарифами.

В обґрунтування моральної шкоди, ОСОБА_1 зазначив, що ЖБК «Верстат-2», відмовляючи в укладенні обов'язкових Типових договорів на надання житлово-комунальних послуг, позбавив його можливості користуватися правами, передбаченими Законом України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема правом пред'являти претензії щодо надання неякісних послуг, на відшкодування зайво нарахованих платежів за центральне опалення, гаряче водопостачання, щодо неналежного утримання будинків, внутрішньо-будинкових мереж, прибудинкових територій.

У судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Верстат-2» витрати на правову допомогу та судовий збір. Проти задоволення зустрічної позовної заяви представники ЖБК «Верстат-2» заперечували, посилаючись на те, що відсутність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не позбавляє обов'язку споживача оплачувати за використані житлово-комунальні послуги. Щодо невідповідності запропонованого відповідачеві договору вимогам типового договору, то представником ЖБК «Верстат-2» - головою ЖБК «Верстат-2» зазначено, що ОСОБА_1 не було запропоновано іншого проекту договору, а тому вимога є безпідставною. Щодо вимоги ОСОБА_1 про невідповідність нарахованих тарифів діючому законодавству, то представники ЖБК «Верстат-2» теж вважають зазначену вимогу безпідставною, посилаючись на те, що всі тарифи затверджені та введені в дію на підставі постанов та розпоряджень КМДА. Крім цього, представником ЖБК «Верстат-2» - головою ЖБК «Верстат-2» зазначено, що ЖБК «Верстат-2» не є виробником послуг з опалення та гарячого водопостачання, а тому самостійно не має права встановлювати тарифи на зазначені послуги. На підставі зазначеного, представники ЖБК «Верстат-2» просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог за безпідставністю та невідповідністю діючому законодавству. Строки позовної давності представники ЖБК «Верстат-2» просили не застосовувати, посилаючись на відсутність фінансової можливості звернутися раніше за правовою допомогою.

Представник ОСОБА_1 під час розгляду справи просив задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви, а в задоволенні первісного позову просив відмовити з підстав викладених у зустрічному позові.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою форми № 3 від 19.04.12р. (т. 1, а.с. 12). З цієї довідки вбачається, що будинок в„– 12 знаходиться на балансі ЖБК «Верстат-2», який здійснює обслуговування та надає мешканцям житлово-комунальні послуги. Крім цього, в період з 03.10.2000р. по 17.01.12р. у зазначеній вище квартирі була зареєстрована ще ОСОБА_2, яка була знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю (т. 2, а.с. 247).

В період з 01.01.07р. по 01.04.12р. ОСОБА_1 не в повному обсязі вносив плату за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2966 грн. 54 коп.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1, як споживача, своїх зобов'язань щодо сплати за житлово-комунальні послуги, позивач просить стягнути на свою користь суму заборгованості, інфляційні збитки та 3% річних.

На думку ОСОБА_1, ЖБК «Верстат-2» порушує його права, надані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки саме ЖБК «Верстат-2» ухиляється від укладення типового договору, затвердженого постановами КМУ від 20.05.09р. № 529 та від 21.07.09р. № 630. Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що ЖБК «Верстат-2» нараховує житлово-комунальні послуги по тарифам, які скасовані нормативно-правовими актами.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»

Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV (далі -Закон № 1875-ІV) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є різновидом житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-ІV визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 32 Закону № 1875-ІV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3 ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 20, ст. 21 Закону № 1875-ІV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власників квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45).

Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідач, не уклавши відповідний договір, фактично користується наданими йому послугами, у зв'язку з чим, суд вважає, встановленим, що сторони досягли усіх істотних умов з порядку надання та отримання послуг, а також, порядку їх сплати, згідно до чинного законодавства України.

Згідно ст.ст. 4, 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, а й з дій громадян. Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, які надаються ЖБК «Верстат-2».

Крім того, фінансова відповідальність за утримання житлового будинку, покладена на користувачів житлових і не житлових приміщень будинку, як на власників спільного неділимого майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир в дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві загальної спільної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне і інше устаткування за межами або усередині квартири, обслуговуюче більш за одну квартиру, а також споруди, будівлі, призначені для забезпечення потреб всіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, розташованих в житловому будинку.

Мешканці будинку приймають участь на правах спільної власності в оплаті вартості виконаних робіт пропорційно своєї частки площі житлового приміщення в загальній площі будинку по діючим затвердженим тарифам.

Послуга по утриманню житлових будинків, споруд та прибудинкових територій надається всім споживачам житлового будинку, а не одній квартирі та незалежно від того в ній мешкає.

Ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї долі в праві загальної спільної власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, вміст і збереження загального майна, в сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних із загальним майном. Таким чином, мешканці будинку несуть витрати в загальних витратах, пов'язаних з вмістом будинку і прибудинкової території, тобто виконують свої зобов'язання щодо надання житлово-комунальних послуг.

Проте, ОСОБА_1, всупереч діючого законодавства ухиляється від участі в утриманні місць загального користування будинку та прибудинкової території, шляхом не оплати за надані послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином.

Боргові зобов'язання, які виникли внаслідок несплати коштів за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.07р. по 01.04.12р., складають 2966 грн. 54 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період прострочення виконання грошового зобов'язання (з 01.01.07р. по 01.04.12р.) 3% річних від простроченої суми складає 328 грн. 67 коп., а інфляційні збитки за цей же період 375 грн. 98 коп.

Оскільки ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, не надано власного розрахунку, не заявлено клопотань про його перевірку, проведення експертизи, залучення спеціаліста для цього, тощо, суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим ЖБК «Верстат-2».

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку щодо проведення оплати наданих послуг з утримання будинку та при будинкової території, порушує право позивача на своєчасне та повне отримання плати за надані послуги, а тому вимоги ЖБК «Верстат-2» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги доведені та підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги ЖБК «Верстат-2» про зобов'язання ОСОБА_1 укласти договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, суд прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні з наступних підстав.

Відносини, що виникають з договору про надання житлово-комунальних послуг є цивільно-правовими, які відповідно до ст. 1 ЦК України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності сторін, які не перебувають у владному підпорядкуванні між собою.

Основним принципом регулювання цивільних відносин, серед інших, є принцип свободи договору - п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Зміст цього принципу відповідно до ст. 627 ЦК України полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України акти цивільного законодавства, в тому числі і закони України, повинні прийматися відповідно до Конституції України та ЦК України.

Таким чином, ЦК України є актом спеціальної дії у цивільно-правових відносинах, який має вищу юридичну силу у системі актів цивільного законодавства, у порівнянні із іншими актами, які повинні відповідати ЦК України. Положення ж тих актів цивільного законодавства, що суперечать ЦК України застосовуватися не можуть.

Крім того, п.3 ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов'язок виконавця підготувати та укласти зі споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, форма та зміст якого затверджені постановою КМУ від 20.05.09 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19 - 21 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту порушеного права, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Щодо вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 1875-ІV ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

З матеріалів справи вбачається, що плата за житлово-комунальні послуги була нарахована ЖБК «Верстат-2» відповідно до встановлених цін/тарифів згідно розпоряджень КМДА.

Слід звернути увагу на те, що під час надання житлово-комунальних послуг розпорядження КМДА, на підставі яких нараховувалась оплата за житлово-комунальні послуги, змінювались або скасовувались, у зв'язку з визнанням їх незаконними або з прийняттям інших розпоряджень.

Однак, з моменту введення в дію розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), за якими здійснювалось нарахування плати за житлово-комунальні послуги, до моменту їх скасування, нормативно-правові акти були чинними та підлягали застосуванню всіма суб'єктами господарювання.

Під час розгляду справи, судом не встановлено нарахування позивачем в період з 2007р. по 2012р. оплати за надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, на підставі розпоряджень, після їх скасування.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ЖБК «Верстат-2» моральної шкоди, то вона також задоволенню не підлягає, оскільки згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.

П. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов'язання визначає ч. 1 ст. 1167 ЦК України. Такими умовами є: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), вина особи, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою. І лише за наявності всіх цих умов виникає зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди.

Під час розгляду справи, ні ОСОБА_1, ні його представником не був доведений факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, у зв'язка уз протиправними діями ЖБК «Верстат-2».

Посилання ОСОБА_1 на застосування до даних правовідносин строку позовної давності суд не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачував за житлово-комунальні послуги, чим переривав строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України. Таким чином, посилання представника ОСОБА_1 на застосування строку позовної давності є безпідставним.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути ОСОБА_1 на користь БК «Верстат-2» документально підтверджені витрати на правову допомогу в сумі 300 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 16, 23, 257, 322, 382, 360, 526, 625, 630 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» (місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. М.Гречка, 12-А, п/р 26007000023128 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ 23493086) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2012 року в сумі 2966 грн. 54 коп., суму інфляційних збитків в розмірі 375 грн. 98 коп., 3% річних в розмірі 328 грн. 67 коп., документально підтверджені 300 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу та 214 грн. 60 коп. - судового збору, всього - 4185 грн. 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» до ОСОБА_1, відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-2» про зобов'язання вчинити певні дії, визнання безпідставним нарахування суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, зобов'язання укласти договори, визнання незаконним застосування тарифів, визнання відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги, визнання безпідставними вимог про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних та стягнення моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Васильченко